Останнім часом складається враження, що частинка СТБ повільно та безповоротно розповзається по медійній індустрії країни. Погана його частинка. Усі телепередачі починають дружньо сходити з розуму, транслюючи другосортний контент на цілу країну. Відповідно ціла країна, переглянувши отаке, потім не може допізна заснути і в людей починає йти обертом голова від побаченого.

Канал “1+1” постраждав від епідемії чи не найбільше. Цивілізована людина більше не може його дивитися. Цивілізована людина тепер усвідомлює, що телебачення апріорі вона дивитися не може. “Україна має талант” у купі з “Хата на тата” та “Зваженими і щасливими” тероризують телебачення. Абсурд загорнутий в модну обгортку пафосу забрався ледь не в кожне шоу, і, що стало шоком, навіть у передачі з головною темою – розслідуванням. Людей обманюють і обман розповсюджується країною. Ось, власне, як це відбувається.

“Секретні матеріали” далеко не поодинокий випадок, схожого контенту на телебаченні дуже багато. Однак перед виходом нового сезону журналістських безумств око Саурона впало саме на нього. Прикриваючись патріотизмом і граючись людськими почуттями, “Матеріали” орієнтуються виключно на рейтинг, працюючи за схемою вищезгаданих шоу, вищезгаданого каналу. Отож, що такого поганого в Мордорі?

До прикладу візьмемо будь-який випуск, який є у вільному доступу на сайті телеканалу. От, про смерть Кузьми. Сенсаційне розслідування, яке, за словами авторів, проллє світло на загадкову смерть відомого українського музиканта, та за сумісництвом – громадського діяча. Пафосні гасла, возвеличення Кузьменка, наголошення на неможливості його аварії. Маємо об’єкт – герой, який несправедливо рано пішов від нас. Всім було його шкода, навіть тим, хто був далекий від його музичної творчості – отже, зрозуміло на яких емоціях глядача потрібно акцентувати увагу. Більше драми під дешеву музику. Необґрунтовані закиди щодо висновків експертів, мовляв, усе куплено або підлаштовано. Наводиться паралель із Чорноволом. Якісь невідомі «експерти», що стверджують, ніби музикант просто не міг припуститися водійської помилки: в жахливу погоду, на поганій дорозі, на занадто великій швидкості. Наперед навіюють думку, що аварія могла статися аж ніяк не через провину Кузьменка. Мовляв, такий професійний шофер просто не міг не впоратися з керуванням. І це не беручи до уваги фактор людської помилки, що навіть професійні гонщики на дорогах роблять аварії і самі у них гинуть. Ні, глядача поставили в один, потрібний для рейтингів кут сприйняття інформації.

Йдемо далі, це тільки розігрів. З’являється очевидець, у якого беруть інтерв’ю чи то навіть коментар. Ніби приховуючи його зовнішність, але показуючи обличчя в кадрі. Він стверджує, що Кузьма ще півгодини був живий після зіткнення, його не хотіли витягати, аварія підлаштована і все у такому ж дусі. Чоловік стверджує, що з “Хюндая” артиста було чути його стогін. І це при тому, що в самого Кузьми була “Тойота”. Пам’ятаючи такі деталі, а на цьому чітко і виразно наголошується в сюжеті, марку автомобіля середньостатистичний чоловік точно запам’ятав би. Тому вердикт Доктора Лайтмана буде доречним – “цей  чоловік брехун”! І що найцікавіше, усе подається натяками, без жодної конкретики. Добру чверть сюжету звучить детальний аналіз монологу власне цього свідка, а завершує його коротенька думка слідчих, буквально одним реченням і, зрозуміло, тільки для галочки – “так званий свідок неодноразово притягався до адміністративних порушень, був притягнутий до кримінальної відповідальності. І на момент аварії перебував у зовсім іншому місті. Про що є доказ у вигляді відслідкованого телефонного дзвінка, який здійснив свідок у той самий день”. Аплодисменти, куліса, овації стоячи. На цьому можна було б завершити, але це тільки середина сюжету.

У глядача, який навіть мимохідь гляне сюжет, може скластися враження, що артиста підло вбили чи просто не хотіли рятувати. Що його смерть була комусь вигідною і що хтось доклав до цього руку. І щоб додати гостроти – беруть коментар в родичів та колег. Усі як один сходяться на думці, що Кузьма був відвертим і сміливим чоловіком. Говорив відкрито про речі, про які більшість бажає змовчати. Не мав страху ні перед ким, а головне – перед собою. Тут дорікнути нічим, усе сказане – абсолютна правда. Але знову ж таки, на цьому шоу не побудуєш і потрібно йти далі. Вирвані з контексту фрази – “Важко повірити”, “Це не могло з ним статися”, “Вороги були і вони могли з ним поквитатися”… А хіба в схожій ситуації хтось подумав би інакше? Проте думка не є доказовим фактом і подавати її за аксіому аж ніяк не можна, та й не личить журналісту. Крім того, хіба Кузьмою єдиним? Притула також їздить в АТО, теж допомагає армії та українцям, також каже відверто про те, що думає, не боїться нікого і досі живий і здоровий. Єдина відмінність – не гасає на машині в негоду.

Натяками аудиторію знову переконують у тому, що з Кузьмою підло розправилися. Навіть якщо є така ймовірність – це не доведено, а усі наведені у сюжеті докази, доказами аж ніяк назвати не можна. Очевидно, що перед тим як висувати таку версію, у ній слід добре розібратися, або ж не братися за таку складну справу взагалі.

І в кінці, за класикою сценарію – вишенька на торті. Висновки екстрасенсів! Вони заявляють, що Кузьменка могли підставити і аварію підлаштувати. Не можеш довести – вигадай. Здається, саме таким правилом керувалися автори. Розповідають, що мати Андрія зверталася до екстрасенса. Що, звісно, нічого не доводить, адже навіть якби до нього сам Папа звернувся – це не зробило б з шарлатана експерта.

Ну і підсумки сюжету: пролити світло на загадкову смерть не вдалося, усе неоднозначно, одні й ті самі натяки, змішані із гучними пафосними заявами про любов до артиста. Після перегляду виникає питання, а якого чорта взагалі було знімати сюжет, якщо в кінці нічого нового не з’явилося? На початку обіцяють, що проллють світло, а в кінці виявляється, що лили тільки воду. А відповідь очевидна – роковини смерті, рейтинги, переглядів буде більше. Дата виходу сюжету – переддень загибелі. От і вся суть так званих “передач”. Той самий сюжет можна показувати щороку, глядачі знайдуться.

Найцікавіше, що “Секретні матеріали” робили розслідування і про українську армію і про АТО і про політиків. Нещодавно – про вбивство Захарченка. Уявіть, скільки макаронів встигли за цей час з’їсти їхні глядачі. А якщо взяти до уваги, що такого контенту на телебаченні не одиниці, а їхня аудиторія вимірюється вже не тисячами? Не дивно чому маємо таку відразу до професії журналіста в Україні. І в кінці усього цього сумбуру хочеться зробити підсумок, але не так, як це завжди роблять колеги з “Секретних матеріалів”, а з конкретикою. Тому висновок очевидний – не дивитися такий телеконтент, адже це однаково шкідливо як для ваших нервів так і для вашого розуму.

Любомир Федоришин,  студент факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.