Рецензії, критика, відгуки… Усі ми любимо переглядати кінокритику перш ніж подивитися новенький рекомендований фільм. Але як правильно вибрати необхідне джерело і вберегтися від спойлерів? Подивимось, як подають кінорецензії інтернет-ресурси популярних телеканалів: 112.ua та Факти ICTV.

Вибір вдалого заголовку

Заголовок – досить важлива складова рецензії. Саме з нього читач починає своє знайомство із запропонованим матеріалом. А як ці інтернет-джерела підбирають заголовки?

Скріншоти рецензій із двох джерел: Факти та 112.ua

Для порівняння візьмемо фільм «Воно 2», який лише нещодавно вийшов у прокат. 112.ua одразу вказує на рецензію-комікс. Це може з перших секунд зацікавити читача, адже такий формат є досить незвичайним  для більшості критичних статей. Водночас Факти публікують матеріал із простою, не досить виразною назвою, яка не має у собі нічого особливого.

Яким критеріям надають перевагу рецензенти видань?

Якщо поглянути на саму структуру рецензій, то можна знайти суттєві відмінності. Факти розділяють свою рецензію на чіткі пункти: сюжет, режисер, гра акторів, загальне враження. Також тут розміщено трейлер, який користувачі сайту можуть переглянути для повнішого уявлення про фільм.

У розділі «Сюжет» не розкрито навіть найдрібніших деталей другої частини. Є лише інтрига про несподіваного героя, який може приємно вразити своєю появою. Такий натяк безперечно заохочує піти в кінотеатр. Загалом цей пункт має у собі не конкретизовану, а загальну, трохи розмиту інформацію.

Другий пункт «Режисер» повідомляє нам цікавинки (невідомі факти) про створення фільму. Це немовби «новий подих» серед усього текстового матеріалу. Зазвичай буває дуже нудно читати про авторів, режисерів та їхні заслуги у кінематографі, проте тут немає чогось зайвого, чогось нецікавого.

Далі отримуємо інформацію про акторів та їхні ролі. Ні, це не розписаний перелік імен. Все дуже просто і  стисло. У цьому пункті висвітлено думку щодо вдалої і невдалої гри акторів.

А як щодо четвертого пункту? Автор коротко висловлюється про плюси і мінуси фільму жахів, схиляючись до того, що його все ж таки варто подивитися.

Розглянемо іншу рецензію. 112.ua обрало цікаву концепцію (можна сказати, досить оригінальну). Майже весь матеріал створено у картинках, у стилі коміксів. Мінуси: мало тексту як для рецензії, критики взагалі немає. Є короткий опис сюжету, тобто те саме, що показано у трейлері до фільму. Далі розміщено картинки з текстом. Вони мають такий вигляд:

Як бачимо, на критику це зовсім не схоже. Рецензія має здебільшого комічний характер (про це, до речі, автор попереджає на початку матеріалу). Рецензент просто бере за основу найяскравіші кадри з фільму й додає жартівливий текст.

Але не варто вважати, що цей матеріал без пуття. Картинки вже трохи розкривають нам сюжет, але не викривають змісту. Якщо хочете покращити собі настрій, то ця рецензія саме для вас. Проте майте на увазі: позитивних чи негативних відгуків щодо фільму, оцінки загального враження, а також порад на кшталт йти чи не йти на перегляд ви не знайдете.

Чи є у рецензіях спойлери?

Немає. І це дуже добре для тих, хто ще не бачив прем’єру. Не кожен захоче знати зміст до перегляду фільму. У цьому випадку все добре.

Загальне враження від рецензій

Загалом непогано, проте є деякі «але». Матеріал із джерела 112.ua не є рецензією, адже не має необхідних критеріїв. Це радше щось гумористичне, розважальне, проте оригінальне.

Проте ресурс має низку інших рецензій, які більш вдалі у структурі. Є матеріали без картинок-коміксів (для тих, кому не подобається такий формат). Тут безперечно вже значно більше аналітики. Приклади:

Матеріали мають багато ілюстрацій та критичного тексту, а також трейлери до фільмів.

Чи варто читати рецензії на цих сайтах?

Читати такі рецензії варто. Вони цікаві й гарно оформлені, не нудні. Хоча ці матеріали й не мають конкретики, гострої критики та великої кількості інформації (більш глибоке рецензування на різні фільми та серіали ви можете прочитати на сайтах vertigo.com.ua та KinoFilms.ua, які спеціалізуються на кінокритиці), вони безперечно варті вашої уваги.

Марина Тараненко, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.