Створити традиційне медіа – справжня морока. Для цього потрібно отримати дозволи, зібрати команду, створити сайт і мати хоча б мінімальне фінансування. Важкість організування ЗМІ призводить до того, що вхід на ринок медіа виглядає досить важким і часто просто не окупається.

На противагу цьому важкому шляху існує телеграм – місце свободи в інтернеті. Можна сперечатись щодо наслідків, до яких призводить вседозволеність у цьому месенджері, але не вийде заперечити – телеграм стає популярнішим за традиційні ЗМІ.

Одним з найпопулярніших новинних каналів в Україні є проєкт Ігоря Лаченкова «Лачен пише». Він був створений лише як авторський блог для досить вузького кола людей, адже початково Ігор був відомий лише у соцмережі «Twitter», зараз «Х». Там він писав смішні, часто не зовсім коректні пости і точно не планував через рік мати таку аудиторію і збирати мільйони на допомогу армії. Ось що про початок проєкту каже його власник у інтерв’ю Kyiv Post: «З початку канал був орієнтований на друзів та людей, які мають схожі погляди, зокрема на політичну ситуацію в країні. Але майже одразу після створення відбулося велике розширення аудиторії. Після початку повномасштабного вторгнення РФ канал якось одразу набув здебільшого військової тематики. Швидке збільшення кількості підписників відбувалося саме собою завдяки сарафанному радіо».

За три роки телеграм-канал набув майже півторамільйонної аудиторії. Середня кількість переглядів на пості- 770 тисяч. Такі цифри просто неймовірні для будь-якого ЗМІ-початківця. Навіть для розвинутих та популярних традиційних медіа такі перегляди це чудовий рівень.

Чому ж люди читають канал «Лачен пише»? Першочергово люди віддають перевагу телегаму через його оперативність. Ігор Лаченков чудово розуміє, як потрібно подавати інформацію. На каналі новини з’являються швидко і у доступній формі. Ігор та його команда не цураються нецензурної лексики, що у часи війни показало себе як чудовий спосіб наблизити себе до аудиторії.

Такі вставки між новинами дають відчуття спорідненості з автором. У традиційних ЗМІ неможливо підтримувати таку близькість до аудиторії.

У підсумку, читач відчуває себе одним цілим з проєктом, що у подальшому допомагає збирати неймовірні суми на допомогу армії. З Ігорем Лаченковим неодноразово робили збори такі великі фонди як «Фонд Сергія Притули» та «Повернись Живим». Навіть ГУР організовував акції разом із Лаченом.

Нагадаємо, що проєкт починався як особистий блог автора, а виріс за декілька років до такого, що формує громадську думку.

Одразу після Лачена варто згадати його колегу по волонтерських справах- Сергія Стерненка. Пан Сергій добре відомий чи не кожному в Україні. До створення свого телеграм-каналу він мав досить розвинений ютуб-канал, де робив і робить відео на суспільно-політичну тематику.

Очевидно, що більшість дізналась про його телеграм-канал з відео на американській платформі. Проте саме у месенджері Сергій організовує свої збори, які приносять ЗСУ величезну користь. Відзначимо, що саме він почав просувати тему FPV-дронів, які зараз відіграють на фронті вирішальну роль у стримуванні країни-агресора.

Тобто одна людина змогла створити власне медіа, яке користується величезною популярністю, стало частиною історії цієї великої війни.

Це два найвизначніші приклади того, як можна самотужки створити великий медійний проєкт у телеграмі. Є безліч менших, проте також успішних каналів, які були створені одним чи невеликою командою авторів. Саме телеграм-канали зараз формують суспільну думку і частково забезпечують лінію фронту, адже майже кожен канал робить великі чи малі збори донатів на потреби ЗСУ.

Крім цивільних авторів свої канали у телеграмі мають і військові. Зазвичай у них вони дають новини з фронту, розповідають цікаві історії і також збирають донати на потреби своїх підрозділів.

Деякі з прикладів подано нижче.

Телеграм-канали дають змогу просувати свої думки та проєкти з набагато меншими витратами та більшим функціоналом аніж традиційні ЗМІ. Читати об’ємні матеріали все ж поки що зручніше і легше на сайтах медіа, які за роки існування показали себе як достовірні. Проте новинний сегмент все більше відходить у телеграм, де ним може займатись кожен більш-менш здібний автор.

Марина Онищук, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.