“Зерновий коридор” став ключовим елементом глобальної продовольчої безпеки та міжнародної дипломатії, враховуючи значну роль України у світовому аграрному секторі. З середини лютого польські фермери знову почали виходити на протести до кордону з Україною та блокувати перевезення. Як пояснюють це наші медіа і що говорять про це у Польщі?

Джерело: Радіо Свобода

З чого все почалося?

Причина блокування польськими фермерами руху вантажних транспортних засобів на кордоні з Україною полягає у протесті проти “неконтрольованого імпорту аграрно-продовольчої продукції з України, яка не відповідає стандартам Європейського Союзу”. Про це ми дізнаємось  зі слів речника Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Андрія Демченка​​. Ці дії почалися після того, як у червні 2022 року було підписано угоду між Україною та ЄС, яка скасувала вимогу дозволів для українських перевізників. Ця угода спричинила занепокоєння серед польських фермерів щодо потенційного демпінгу цін на послуги з вантажних перевезень і створення нерівної конкуренції​​.

Протести польських фермерів включають блокування руху на кількох ключових пунктах пропуску, що призводить до значних затримок і логістичних проблем. Вони також висловлюють невдоволення стосовно української системи “Шлях”, хоча ця вимога не була чітко озвучена під час переговорів з українською стороною​​. Але що найгірше, на протестах з’явились антиукраїнські, навіть пропутінські гасла: «Путіне, наведи лад з Україною і Брюсселем, та з нашими урядовцями».

Джерело: Радіо Свобода

Як українські медіа висвітлюють цю проблему?

Звісно реакція українських провідних медіа не забарилася. Українська правда підкреслює низку ключових аспектів цього складного питання. Одна зі статей зосереджена на блокуванні шостого пункту пропуску “Краківець-Корчова”, де за даними ДПСУ, очікувалося близько 1730 вантажівок на в’їзд до України. Це підкреслює величезний вплив блокувань на логістику та торгівлю, а також викликає занепокоєння щодо можливих наслідків для обох країн.

Інша стаття повідомляє про тривалу блокаду шести пунктів пропуску, зокрема нормалізацію руху для легкових автомобілів та автобусів після 16:00. Однак ситуація з вантажівками залишається складною, оскільки вантажні транспортні засоби, що слідують з України до Польщі, зокрема через пункти пропуску “Шегині” та “Ягодин”, не пропускають. Також наголошується на важливості кожного напрямку перетину кордону та їхніх особливостях. Зокрема, деякі пункти пропуску дозволяють перетинати кордон вантажівкам вагою понад 7,5 тонн. Але через блокування значно зменшилася кількість вантажівок, які можуть це зробити. Зазначено, що раніше через пункт пропуску “Ягодин” проходило 1200-1400 вантажівок, а тепер – лише близько 95.

Джерело: Твоє місто

В одній зі статей також звертають увагу, що блокування, які відбуваються переважно вдень, спричинили значні черги вантажівок, що очікують на перетин кордону, загалом близько 3700 вантажівок. Це свідчить про значний вплив цих дій на вантажопотік між країнами.

Хоча Українська правда намагається висвітлити різні аспекти конфлікту, може скластися враження, що вони зосереджені переважно на українській точці зору. Включення більш широкого спектру поглядів, зокрема польських фермерів, урядовців та експертів, могло б забезпечити повніше розуміння проблеми. Читачам може не вистачати глибшого контексту проблеми, такого як історичні аспекти українсько-польських відносин, деталізація торговельних угод між країнами, а також аналіз потенційних економічних наслідків блокади для обох сторін. І хоч статті базуються на інформації від ДПСУ та інших офіційних джерел, однак збагачення матеріалу коментарями від незалежних експертів або аналітичних центрів могло б додати вагомості аналізу, а не просто переповідання того, що відбувається.

Аналізуючи ці матеріали, можна відзначити, що Українська правда надає детальний огляд різних аспектів ситуації на кордоні, підкреслюючи як негайні наслідки блокад для транспорту та логістики, так і потенційні довготривалі впливи на взаємні відносини між Україною та Польщею: обидві сторони зіткнулися з серйозними викликами та шукають шляхи вирішення конфлікту, що включає дипломатичні зусилля та пошук альтернативних логістичних маршрутів.

А ось аналізуючи статті з TSN.ua про ситуацію на кордоні України з Польщею бачимо дещо іншу картину. Автори детально описують розвиток ситуації на кордоні, починаючи з блокування польськими фермерами руху вантажних транспортних засобів з середини лютого 2024 року. Зокрема, зазначається, що акції протесту почалися в листопаді 2023 року, але з часом інтенсифікувалися, охопивши шість основних пунктів пропуску. Статті включають велику кількість відеоматеріалів та фотографій, які ілюструють блокування кордону та дії протестувальників, наприклад, висипання зерна на залізничних коліях.

Джерело: ТСН

Одна зі статей наголошує на тому, що блокада ускладнила перетин кордону для військових і гуманітарних вантажів, що має серйозні негативні наслідки для України. У статтях описано реакцію українських та польських офіційних осіб на ситуацію, включаючи коментарі від Державної прикордонної служби України та президента Володимира Зеленського, який закликав до спільних рішень для розв’язання кризи.

Однак, при аналізі статей можна відзначити деякі обмеження у повноті розкриття теми, схожі на ті, що ми бачимо і в контенті Української правди. Матеріали перважно фокусуються на описі подій та реакціях, пропонуючи менше контексту щодо причин протестів польських фермерів або більш широких економічних та політичних наслідків для обох країн. Різноманітність поглядів: хоча статті включають деякі коментарі офіційних осіб, було б не зайво висвітлити думки протестувальників, місцевих жителів, а також міжнародних експертів з цього питання. Матеріали зосереджено головним чином на українській стороні подій, з меншою увагою до думки польських фермерів та офіційної позиції Польщі.

А що говорить Польща?

Ситуація на кордоні між Україною та Польщею викликала значну увагу європейських ЗМІ. У великому аналітичному матеріалі від DW зазначено, що відносини між Польщею та Україною зазнали напруженості через ембарго на українське зерно, запроваджене урядом Польщі, та блокування польськими вантажівками прикордонних переходів. За словами експерта з України Кшиштофа Нечипора з Центру східних досліджень (OSW) у Варшаві, в Україні зростає негативне сприйняття ролі Польщі, а ситуація на кордоні висвітлюється в негативному світлі через блокування транспортування товарів, що має велике значення для держави​​.

У статті DW також згадується, що Президент України Володимир Зеленський та новопризначений міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський обговорювали необхідність покращення двосторонніх відносин та вирішення спільних питань у дусі взаємної поваги. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав Польщу “розблокувати кордон” серед протестів польських вантажівок, які вимагають повернення системи дозволів для українських перевізників​​.

Politico підкреслює, що блокада польськими вантажівками чотирьох прикордонних пунктів, яка почалася 6 листопада, призвела до затримки понад 3 000 вантажівок, із часом очікування до трьох тижнів. Протести польських водіїв, які вважають українських водіїв конкурентами з низькими цінами, спричинили значні виклики для транскордонної торгівлі, що є життєво важливою для економіки України в умовах війни​​.

Джерело: Onet

Польське видання Onet теж відкрито висловлюється про ситуацію на кордоні, але акценти тут переважно на реакціях поляків та польського уряду, що не дивно. У матеріалі, де надається реакція польського уряду на звернення Володимира Зеленського, є дещо клікбейтний лід, із вирваною з контексту фразою заступника міністра закордонних справ Анджея Шейна про «жест відчаю». Однак у самій статті видно, що відповідь Анджея є доволі толерантною, як і сама стаття.

Приємно вражає стаття-інтерв’ю з представником української сторони, віце-прем’єр-міністром України, міністром інфраструктури Олександром Кубраковим. Польське медіа таким чином висвітлило одразу обидві офіційні позиції: і Польщі, і України, що є високим стандартом журналістики, враховуючи ситуацію. Також Onet не залишили осторонь ситуацію із пропагандистським плакатом, говорячи, що правоохороні дії вже зроблені.

На цих прикладах ми бачимо, що польські медіа також намагаються тримати спокій, висвітлювати різні позиції та наскільки можливо виважено коментувати ситуацію в інформаційному просторі.

Анна Проказюк, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.