Традиційна журналістика у новому пакунку
Ольга Щур
Опубліковано: 29-04-2014
Розділи: Нові технології медіа, Огляди, аналітика.
0
Глобальна інформатизація стрімко змінює сучасний світ. Технологічні виклики, тенденційне зростання споживання інформації потребують нових підходів і концепцій для підвищення якості комунікації. Це призводить до пошуку ефективніших способів спілкування аудиторії і медій, нових засобів інформування, нових інструментів збору і поширення інформації. Зокрема за допомогою такого нового онлайн-інструменту, як Storify, можна виокремити серед інформаційного шуму найактуальніший і найцікавіший мультимедійний контент із соціальних мереж Twitter, Facebook, Instagram, YouTube, додати посилання на матеріали інтернет-видань, власні коментарі, інтерв’ю або іншу інформацію і скласти це все в одну логічну цілісну картину події, явища.
Варто зазначити, що досліджень в українському науковому просторі на тему Storify немає, ймовірно через те, що явище нове. У нашому невеликому дослідженні ми послуговуватись настановами медіаекспертів, журналістів, які користуються інструментом. До прикладу, Тетяна Козак, блог-редактор korrespondent.net, яка використовує ресурс Storify, зазначає: «До появи офіційної інформації завдяки соціальним мережам можна бачити, що відбувається. Так було під час Бостонських терактів, і ми так робили після вибухів у Дніпропетровську. Це привід зробити новину, задати старт інформаційній хвилі». Вона стверджує, що зараз люди не хочуть просто бути споживачами, а прагнуть самі брати участь в потоці інформації – соціальні мережі дають цю можливість. [1]
Іноземні видання такі, як euronews.com, theguardian.com, www.spiegel.de, www.lemonde.fr активно послуговуються платформою Storify.
Спробуємо проаналізувати, як моделює Storify матеріали європейське видання http://euronews.com, яке часто використовує такий формат в основному в рубриці Новини у світі. До прикладу, матеріал Catherine Ashton in talks with Ukraine about a trade agreement with Europe, як і традиційно, починається із заголовка і короткого викладу про подію, опісля – насичене сплетіння мультимедійних елементів: відеосюжет euronews про зустріч Кетрін Ештон із президентом Януковичем, відео HromadskeTV з ютубу , про те, як Янукович тікає від журналістів, твіти і пости (фотографії з місця подій і коментарі) із соцмереж Twitter, Facebook громадських активістів, політекспертів, українських журналістів та російських і українських кореспондентів відомих світових видань: The Guardian, Ile de France, The Wall Street Journal та ін, твіти російського іномовлення Голос Росії. В українській версії видання http://ua.euronews.com/ в цьому матеріалі розміщено пост з фейсбуку із закликом до читачів «Ви в Україні? Надішліть нам “селфі”, а також ваші думки щодо протестів у країні», та в європейській таке повідомлення більше недоступне. Тобто до створення такого типу матеріалу може долучитись будь-хто, хто має цікаву і достовірну інформацію.
Журналіст, як інформаційний селекціонер, добирає і моделює матеріал з найавторитетніших, найяскравіших, найпопулярніших (за лайками) твітів, постів, фото і відео розміщених в соцмережах в логічний ланцюжок подій. Такий симбіоз фактажу надає можливість аудиторії самостійно оцінити, осмислити, аналізувати події і явища навколишньої дійсності.
Storify матеріали можна шерити на свої соцмережні сторінки. Проглянувши усі матеріали на сайті http://euronews.com, на превеликий подив – жоден із матеріалів не поширений у соцмережах. Така картина, на наш погляд, може мати два пояснення: або аудиторії не подобаються такого типу матеріали і тому не рекомендує їх і обирає традиційні статті, або ж ще мало знайомий їй Storify, який ще проходить процес випробування в аудиторії.
Проте в україномовній версії аудиторія цікаві для неї Storify матеріали поширює на свої сторінки (наприклад, Україна: “Побиття журналістів — цілеспрямована акція з метою залякування” має 66 постів у Facebook), хоча адаптовані (українською мовою) для ознайомлення лише заголовок і вступна частина публікації. Решта матеріалу – твіти, повідомлення із Фейсбуку, коментарі – англійською мовою, що однозначно ускладнює прочитання для українського читача.
Українські видання, до прикладу, www.day.kiev.ua/, ua.korrespondent.net/ та інші лише починають опановувати Storify. Кожне видання такі Storify-матеріали конструює дуже по-різному. www.day.kiev.ua/ використовує їх найчастіше. Під час нашого дослідження на сайті видання містилось 11 таких матеріалів (перший 19 листопада 2013 р., останній 8 лютого 2014 р.), 8 з яких на політичну тематику, 3 – на спортивну.
Матеріали Закордонна преса про відносини України та ЄС , Іноземні видання про події на Грушевського, Закордонна преса про розгін Євромайдану в Києві, Київ у вогні. Огляд іноземної преси однакові за формою викладу, мають інформативний характер. Публікації складаються із посилань на статті найвпливовіших світових медіа http://www.bbc.co.uk/, http://www.thetimes.co.uk/ http://www.lemonde.fr/, http://www.spiegel.de/, http://wyborcza.pl/ та ін.., подекуди стисло цитуючи найбільш ключові моменти деяких матеріалів і не роблячи власних оцінок і висновків. Очевидно завдання – спроба відобразити реакцію світової та української журналістської і політичної спільноти, передати настрої, ставлення з приводу подій. Однак помилкою, на нашу думку, є те, що видання подає посилання на іноземні видання англійською, німецькою, французькою мовами без перекладу, а це може ускладнити прочитання.
Дещо в іншому форматі матеріал Закордонна преса про Євромайдани складений, як протиставлення одна одній трьох частин. Аналогічно, як і в попередніх проаналізованих матеріалах, перша містить посилання на публікації російських видань і процитовані з них найвагоміші шматки текстів стосовно ситуації в Україні. Подібно й друга частина містить посилання на статті європейських та американських видань, які відображають реакцію різних кутків світу на українські події.
В третій – виражені позиції лідерів думок – твіти із Twitter відомих політиків: Арсенія Яценюка, Карла Більдта, Радослава Сікорського, Штефана Фюле та ін..
Візуально забарвленіші і різнорідними є матеріали на спортивну тематику. Сочі-2014: 7 днів до Олімпіади та Сочі-2014: Привид у шафі, Шарапова та Ванесса Мей (Огляд) – симбіоз посилань на публікації міжнародних медій і постів із соцмереж, глузливі фото і повідомлення про інфраструктуру «олімпійського» міста, фотожаби і демотиватори.
Помилкою, на наш погляд, є те, що під такими матеріалами аудиторія не може висловити своєї думки, обмінятися нею з іншими читачами.
Подібно до попередніх прикладів Storify використовує і ua.korrespondent.net/. Вперше цей інструмент він використав швидше, аніж День – 15 квітня 2013 року опублікував матеріал на подію, яка викликала резонанс у суспільстві – акція протестів біля Межигір’я. Висвітлено усю хронологію подій – з дня затримання громадських активістів біля Межигір’я 6 квітня і до висвітлення акції протесту в Нових Петрівцях 15 квітня. В матеріалі широко використано можливості інструменту: містяться посилання на публікації українських видань, подано твіти протестувальників, фото з соцмереж Facebook, Twitter активістів безпосередньо з місця подій, відео з Youtube про захоплення беркутом одного з активістів, та від оцінки подій сам автор утримується. Великою перевагою, на відміну від День, є те, що користувачі можуть залишити свої коментарі після публікації.
Найбільш спорідненим з Storify форматом подання інформації, на нашу думку, є традиційні репортаж або огляд. Проте тут є одна дещо суттєва відмінність: зміна ролей. Головне завдання традиційного репортажу полягає у тому, щоб дати можливість аудиторії побачити подію очима репортера, створюючи так званий «ефект присутності». Мова такого матеріалу, як Storify, у створенні якого беруть участь свідки, учасники, має багато пар очей, є дуже жива, насичена, емоційна, адже кожен додає своє бачення, міркування з приводу події. Журналістові відводиться лише роль спостерігача, консолідатора інформації і реконструктора події, явища.
На наш погляд, ресурс Storify дає універсальну можливість використовувати потужний потенціал соцмереж і створювати матеріали міжнародного масштабу. За допомогою цього ресурсу, беручи дистанційну участь, журналіст має змогу проілюструвати як розгортаються події очима учасників і очевидців, має можливість відтворити сукупність настроїв, поглядів, сприйняття і розуміння з приводу тієї чи іншої події.
Джерела:
1. http://vremiadengi.com/poleznoe/storify_instagram_i_blogi/
2. http://storify.com/TheDayNewspaper/story-4
3. http://www.day.kiev.ua/uk/news/060214-sochi-2014-privid-u-shafi-sharapova-ta-vanessa-mey-oglyad
4. http://www.day.kiev.ua/uk/news/310114-sochi-2014-sim-dniv-do-olimpiadi-oglyad-zmi
5.http://www.day.kiev.ua/uk/news/221113-zarubizhna-presa-pro-stosunki-ukrayini-ta-ies
6.http://www.day.kiev.ua/uk/news/251113-zakordonna-presa-pro-ievromaydani
7. http://www.day.kiev.ua/ru/news/230114-inostrannye-izdaniya-o-sobytiyah-na-grushevskogo-obnovlyaetsya
8.http://www.day.kiev.ua/uk/news/301113-zakordonna-presa-pro-rozgin- ievromaydanu-v-kiievi
9 http://www.day.kiev.ua/uk/news/200114-kiyiv-u-vogni-oglyad-inozemnoyi-presi
10. http://blogs.korrespondent.net/journalists/blog/kozaktatiana/a104730
