Завдання медіаграмотності полягає у заохоченні людей замислюватися над тим, що вони дивляться, яку інформацію споживають. Зокрема, у час війни споживачі мають критично ставитися до всього контенту, що бачать у ЗМІ, та не вірити всьому, що там опубліковано. Найкращим засобом є перевірка побаченої інформації у кількох джерелах, щоб завадити поширенню фейків.

Щорічно, вже 12-й рік поспіль, світ відзначає тиждень медійної та інформаційної грамотності. Тема цього року – “Медіа та інформаційна грамотність у цифровому просторі: Колективний глобальний порядок денний”, а  центральний захід — конференцію ЮНЕСКО Global MIL Week 2023, яка була запланована у Йорданії на 23-25 жовтня, вимушено скасували через загострення війни в Ізраїлі. 

У цей тиждень за підтримки ЮНЕСКО традиційно проводяться заходи, дискусії та семінари, щоб заохотити людей долучитися до процесу поширення важливості медіаграмотності. Закликаємо долучатися та розвивати свої знання, щоб створити навколо себе адекватний простір поширення інформації! А також пропонуємо переглянути добірку ресурсів, присвячених медіаграмотності та критичному споживанню медіа.

1. Антифейкова інтелектуальна гра «НотаЄнота».

Це ресурс, де зібрані різні ігри, місією кожної з яких є «врятувати Єнота з інформаційного полону». Вона створена для тих, хто хоче навчитися розпізнавати ворожі впливи та російські фейки. Цей сайт стане у нагоді вчителям, викладачам та усім, хто шукає нові способи для поширення медіаграмотності.

2. Національний проєкт з медіаграмотності «Фільтр»

Проєкт був заснований у 2021 році, щоб об’єднати зусилля держави і громадського сектору задля покращення рівня медіаграмотності українців. Тут можна знайти карту з перевіреними медіа в Україні, а також різні активності для людей різного віку.

3. Добірка посилань для розвитку медіаграмотності від Академії української преси.

Академія української преси створила добірку з понад 70 корисних посилань, використовуючи які кожен може створити власний тематичний захід або урок з медіаграмотності. У добірці — методичні посібники, плани уроків, авторські вправи, які можна інтегрувати в різні освітні предмети, ігри. Також АУП створила онлайн-курс «Експрес-медіаграмотність для підлітків», орієнтований на школярів 13–17 років.

4. Загальноукраїнський тест із медіаграмотності

Під час Глобального тижня медіаграмотності Фільтр, національний проєкт з медіаграмотності Міністерства культури та інформаційної політики України спільно з USAID, IREX та ПРООН в Україні уже другий рік поспіль організовує національний тест з медіаграмотності. 150 учасників, які наберуть найбільшу кількість правильних відповідей, отримають подарунки. Бажаємо успіху!

5. Фейкобот від «Хмарочоса»

“Хмарочос” – це онлайн-видання про Київ, його життя, культуру та урбаністику. Приурочено до Тижня медіаграмотності вони запустили у вайбері “Фейкобота”, який пояснює користувачам види маніпуляцій у інфопросторі, а також, як правильно обирати джерела новин та блогерів.

6. ФейкБум Бот» у телеграмі

У вересні громадська організація «Інститут політичної інформації» створила  в телеграмі “ФейкБум бот”, головною метою якого є розвивати медіаграмотність користувачів цього бота. У  нього додали велику кількість нових спростувань фейків і приклади діпфейків зі світовими політиками. Додатковою перевагою «ФейкБум Бота» є ознайомлення користувачів з українськими проєктами з фактчекінгу та медіаграмотності,  такими як StopFake, Spravdi, IMI, EUvDiSiNFO та Інтерньюз-Україна, чиї матеріали використали у цьому проєкті.

Підсумуємо: навички медіаграмотності дуже важливі для нас, особливо, враховуючи умови війни, у якій ми живемо. Російська пропаганда неодноразово створювала фейки, лякаючи та вводячи в оману українців, що споживали цю інформацію у засобах масової інформації. Тому тиждень медіаграмотності має стати нагадуванням для кожного бути уважним до свого інформаційного простору та, як наслідок цього, свого ментального здоров’я.

Анастасія Кузьо, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.