Головною ціллю багатьох медіа є не достовірність чи перевіреність новини, а її цінність для споживача у цю хвилину.

Справжнім джерелом «вибухових» новин став телеграм. На 2023 рік у цьому месенджері діє 33 тисячі українських каналів. Часто їх автори є анонімними, що робить телеграм ідеальним місцем для розгону російських психологічних операцій. Українські медіа бездумно «рерайтять» свіжі інфоприводи, забуваючи про журналістські стандарти.

Наприклад, нещодавно мережею почались ширитись повідомлення про смерть російського пропагандиста і воєнного злочинця Єгора Гузенка під позивним «Тринадцятий». Вже через декілька годин стало відомо, що з ним нічого не сталось і це була спецоперація по виявленню «ворожих елементів». Натомість, українські медіа з радістю написали новину, яку ніхто з достовірних джерел не підтверджував.

Варто також згадати про російське ІПСО, яке мало найбільш успішний результат. Так звані «мітки», які українці зафарбовували на початку повномасштабного вторгнення. Їх шукали на дорогах, дахах будинків та навіть у лісах. Українські ЗМІ тим часом активно підтримували таку діяльність. В один момент навіть поліцейські підтримували такий флешмоб і шукали позначки диверсантів разом з народом. Зараз усім нам зрозуміло, що це була гарно продумана російська психологічна операція, яка мала на меті посіяти хаос та недовіру серед українського суспільства. До речі, свій активний розвиток вона отримала також з телеграм-каналів.

Недотримання стандартів журналістики призводить до того, що російським спецслужбам стає дуже легко організовувати свої ІПСО. Якщо регулювати діяльність телеграм-каналів поки досить проблематично, то у медіа повинні бути чіткі правила відбору інформації з месенджерів. За кожним каналом з «інсайдерською інформацією» може стояти російський пропагандист.

В українському інфопросторі це питання набирає актуальності. Голова Нацради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк повідомила, що у Раді вже обговорюється питання регулювання Telegram. Але до моменту прийняття відповідних законодавчих рішень саме журналісти відповідальні за відбір новинних «бомб» та аналіз джерел.

Найчастіше російське ІПСО «клюють» медіа, які не мають репутації достовірних. Їм потрібно збільшувати кількість переглядів та читацьку аудиторію, тому вони й шукають «ексклюзивні» новини і не особливо звертають увагу на їхню достовірність. Інститут масової інформації сформував список медіа, які за підсумками 2023 року виявились достовірними.

Щоб не потрапити під вплив ІПСО варто дотримуватись декількох простих порад:

1. Читайте медіа, які пройшли перевірку часом та мають гарну репутацію.
2. Завжди шукайте першоджерело.
3. Черпайте інформацію з 2-3 різних медіа, так шанс натрапити на фейкову новину кратно зменшується.

Якщо читачі перестануть легковажно ставитись до інформації, яку споживають, то ЗМІ стануть ретельніше перевіряти джерела. Російське ІПСО завжди має яскравий позитивний чи негативний окрас. Тому реагувати на будь-яку новину варто спокійно і лише після ретельного аналізу прочитаного давати волю думкам.

Борис Єрохін, студент факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.