У пошуку якісних культурно-мистецьких ресурсів в Україні: «Art Ukraine»
Уляна Анкотович
Опубліковано: 27-12-2018
Розділи: Огляди, аналітика, Стандарти якісної журналістики.
0
«Art Ukraine» – видання, яке з самого початку свого існування спеціалізувалося виключно на культурній тематиці. Нестандартна подача та цікавий контент не залишить шанувальників сучасного мистецтва байдужим. Журнал висвітлює новини про образотворче мистецтво, кіно, фотосправу, публікує інтерв’ю з цікавими людьми. Перевіримо, наскільки якісним є цей ресурс.
- «Art Ukraine» – медіа-ресурс, що спеціалізується на візуальному мистецтві, українському та зарубіжному. Це видання, яке висвітлює критичні огляди, колонки та тематичні рубрики від провідних фахівців, художників та кураторів.
- Журнал заснований ще 2007 року. До 2013 року виходила друкована версія журналу. Спершу лише українською мовою, потім також російською і англійською. З 2014 по 2017 роки вихід друкованої версії журналу було призупинено, а з червня 2017 – відновлено.
Наповнення сайту
Всі новини, які розміщено на сторінці видання, поділяються на такі рубрики: «Art Global», «Інтерв’ю», «Art Now», «Art Book», «Art Regions». Як бачимо, під час рубрикації сайту його творці орієнтувалися насамперед на тематичне різноманіття, а не жанрове. В рубриці «Інтерв’ю» подають переважно бесіди із українськими та зарубіжними художниками.
Особливу увагу привертає рубрика «STOP THE WAR», де публікують думки різних митців про Майдан та агресію з боку Росії, як от звернення художника Юрія Лейдермана із закликом підтримати український народ у важкий період.
На сайті часто публікують замітки про проведення виставок у різних країнах світу під рубрикою «Культурний маршрут». Цікавою є рубрика із цитатами відомих людей про мистецтво:
«Якщо наша держава прагне до Європи, то музеї мають створюватися, і не тільки у столиці, але у всіх великих містах. Коли з’являться музеї, їх потрібно буде чимось наповнювати, і попит на сучасне мистецтво значно зростатиме», – В. Яковець.
«Поки в цій країні живуть люди, які малюють, пишуть, грають, жодної культурної катастрофи не станеться. Головна мотивація всіх цих творчих людей полягає в тому, що вони просто не можуть цього не робити. Не гроші і не успіх – про це думають бездарі. Талановиті не уявляють своє життя без тієї справи, а плакатися і міркувати про катастрофу – наш національний спорт. Сумувати, драматизувати – такі вже українці. Вони обожнюють це робити», – вважає Лесь Подерв’янський.
«Art Ukraine» існує у двох форматах: онлайн версія, що включає в себе щоденне оновлення новин та публікацію статей, та друкований номер, що видається раз в три місяці. Матеріали публікуються українською мовою, зрідка російською. Редактори потурбувалися про іноземних «гостей», тому на сайті можна прочитати новини й англійською мовою.
Щодо присутності у соціальних мережах, то «Art Ukraine» поширює свої новини у Facebook (56765 підписників), щоправда активність там надто низька: в середньому 5-10 вподобань на матеріалах та лише одне поширення.
Найбільше лайків та поширень у Facebook отримали такі публікації:
“Нові реальності Пінзеля в проекті Pinsel.AR ”
“Влада Ралко та Володимир Будніков: непримарна свобода”
Схожа ситуація у Twitter: 11,2 тис читачів, проте від 1 до 6 лайків.
Недоліки
По-перше, розташування матеріалів на сайті невпорядковане, через що часто незрозуміло, що тут головне, а що другорядне. Важко зорієнтуватися у послідовності матеріалів. Можливо, це був задум авторів, оскільки сучасне мистецтво завжди перебуває у хаосі.
По-друге, надто яскраві кольори, які нав’язливо впадають у вічі і відволікають увагу. Можливо, більш нейтральні кольори сприймалися б краще.
По-третє, бракує відеоконтенту, наявність якого посприяла би популярності видання.
Новини часто не містять посилання на джерело інформації, а у рубрику «Новини» потрапляють будь-які свіжі матеріали сайту. Нерідко на очі потрапляють матеріали із короткими не по-журналістськи сформульованими заголовками, наприклад «Живопис Івана Труша».
Висновок
Видання «Art Ukraine» привертає увагу через брак саме спеціалізованих українських культурно-мистецьких ресурсів. Та попри цікаві матеріали на сайті, журналістам варто рухатись нога в ногу з часом, удосконалювати подачу матеріалу та активніше популяризувати свій контент у соціальних мережах.
Уляна Анкотович, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка