Від 16 січня 2022 року набрала чинності норма мовного закону про те, що друковані засоби масової інформації в Україні видаються державною мовою. ЗМІ можуть видаватися іноземними мовами за умови, що одночасно видається тираж цього видання українською мовою. Поки що це стосується тільки загальнонаціональних видань, локальні мають перехідний період до літа 2024-го.

Суть закону та його впровадження

Проблема мовного питання в Україні була актуальною завжди. Останні декілька років плідно розробляються та впроваджуються нові законопроекти, що стосуються української мови. В українському законодавстві є окремий закон, який визначає українську мову як єдину державну та забезпечує функціонування української мови у всіх сферах суспільного життя на території України. Йдеться про закон Про забезпечення функціонування української мови як державної.

Починаючи від 16 січня 2022 року набрала чинності 25 стаття з закону про державну мову у сфері друкованих засобів масової інформації. Вона складається з 5 пунктів у яких є низка правил яких повинні дотримуватись друковані ЗМІ. Детальніше із статтею 25 закону Про забезпечення функціонування української мови як державної можна ознайомитися тут.

Закон, що стосується української мови зазнав безліч змін і доопрацювань. Політики вносили свою лепту і запропонували понад дві тисячі правок. Проте після внесених змін, майже двох місяців поправок до закону та 278 голосів депутатів, які підтримали його Верховна Рада все ж ухвалила закон Про забезпечення функціонування української мови як державної.

Від ухвалення закону 25 квітня 2019 року до початку функціонування 25 статті закону в друкованих засобів масової інформації було 2,5 роки. Починаючи з 16 січня 2022 року видавці газет і журналів повинні видавати друковані ЗМІ у кількох мовних версіях, одна з яких обов’язково має бути українською. Порушення будуть каратися штрафом. За перший випадок порушення передбачається штраф від 400 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо таке порушення буде зафіксоване протягом року вдруге, штраф зростає до 700 неоподаткованих мінімумів.

Проте є виняток. Нововведення щодо національних і регіональних друкованих ЗМІ почнуть діяти вже, а для місцевих – через 30 місяців після ухвалення закону, тобто починаючи з літа 2024 року.

Підводні камені

Хоч як добре на перший погляд виглядає закон, проте є і декілька нюансів, з якими можуть стикнутися власники друкованих ЗМІ. Деякі з них очевидні, інші стануть підводними каменями.

Перший помітний нюанс – усі мовні версії мають бути однакові за змістом та обсягом. Така новація може суттєво збільшити вартість видання газет та журналів, якщо власники таки вирішать друкуватись двома мовами. Також є ризик того, що українські версії видання можуть бути дорожчими та виходити пізніше, оскільки буде затрачатися більше часу і коштів на їх переклад.

«Як на мене, ще не вистачає уточнення щодо того, що ціна на такі друковані ЗМІ державною та іншою мовою має бути однаковою, в іншому випадку, як мінімум, чітко визначеною та обґрунтованою задля уникнення маніпуляцій. Щодо газет та журналів не знаю, але на книжковому ринку є випадки, коли та сама книга російською мовою дешевша, ніж україномовна версія, а отже більш доступна для аудиторії», – коментує філологиня та мовна експертка Діана Горбатюк.

Ще однією проблемою для друкованих ЗМІ є втрата значної кількості аудиторії, яка звикла до преси російською. Це може різко зменшити прибутки друкованих засобів масової інформації, які раніше були суто російськими.

Експертка з мовного питання Юлія Бандура пропонує звернути увагу на 5 пункт 25 статті: «Мені здається будуть проблеми з 5 пунктом про друковані засоби масової інформації, що видаються винятково кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів України , англійською мовою, іншою офіційною мовою Європейського Союзу, на які не поширюються деякі з попередніх вимог. Особливо на території, де “рускогаварящіє” не вміють відрізняти мову корінних народів та іноземну, себто російську і будуть маніпуляції, от їм можна, а нам ні, утискають. На мою думку до цього пункту потрібно зробити якусь інформаційну кампанію для просвітлення люду чому так, а не так».

Наразі від дати прийняття закону пройшло менше місяця, тому можливі проблеми ще залишаються на рівні прогнозів, проте з плином часу друковані ЗМІ можуть стикнутися із труднощами нових правил.

Реакція представників російськомовних друкованих ЗМІ

Думки власників російськомовної преси розділились, проте більшість все ж таки підтримують мовний закон. Найбільш активно дискусії щодо впроваджень нових правил велися одразу після ухвалення. Власники друкованих ЗМІ хвилювалися, що нові мовні правила фактично вб’ють їх бізнес. Проте зараз такі прогнози здаються дещо перебільшеними.

«Головне завдання друкованої преси зараз – це просто вижити. Росте вартість паперу, друку. З розвитком інтернету падає кількість читачів. Тобто, мовне питання зараз не є визначальним для преси», – коментує редакторка газети «Весть» Ольга Макуха у матеріалі Суспільного.

Здебільшого друковані ЗМІ користуються популярністю серед старшого покоління, тому їм буде важко одразу змиритися із новим форматом до якого вони не звикли. Проте є ЗМІ, які поступово впроваджували українську, робили газету двомовною. В одному випуску були публікації і російською, і українською мовами. Такий хід зумовлював поступовий перехід та сприяв звиканню аудиторії до новин українською.

«Спершу ми почали давати українською інтерв’ю, під час яких спілкувалися українською – тобто, ми не перекладали. Поступово якісь нові рубрики, які запроваджувались, вони так само виходили українською. Спершу це не було дуже помітно, бо це був невеликий відсоток, але останніх років п’ять-шість все більше й більше. Хоча, тим не менш, з’являлись матеріали й російською», – поділився досвідом головний редактор газети «Сім днів» Сергій Кириченко у тому ж матеріалі Суспільного.

Переважна більшість преси перейшли на українську без  скандалів на невдоволень. Проте газета “Комсомольська правда в Україні” дала зрозуміти, що переходить на українську вкрай неохоче й не очікує нічого доброго від цього – йдеться у матеріалі BBC.

«Зміни без шансу “зберегти все, як було” не викликають захвату», – ідеться в колонці головної редакторки видання Оксани Богданової у першому україномовному номері, який вийшов 13 січня. Вона песимістично прогнозує, що, можливо, це буде “останній номер КП в Україні, який ви купите”. Цю заяву опублікували поруч з витягом із нового закону про мову.

Перспективи переходу на українську

Більшість редакцій перейшли на українську мову ще до 16 січня. На початку грудня українізувався журнал ELLE Ukraine. На початку січня україномовним став Playboy Ukraine, газета “Вести”, українською також вийшли “КП в Украине”, “Факты и комментарии”, та журнал “Фокус”. Повністю українською почали видаватися всі видання UMH Group (“Корреспондент”, “Футбол”, “Теленеделя”), журнали “Бурда” і Viva.
Більшість редакцій відмовляється від російськомовної версії й переходить повністю на українську. Пояснення просте: видавати дві версії нерентабельно, пише “Детектор медіа” в матеріалі.

Проте загалом перспективи переходу на українську мову є досить втішними. ЗМІ та її аудиторія поступово звикають до україномовного контенту ще від чинності 24 статті закону про державну мову у сфері телебачення і радіомовлення. Поступова українізація в ЗМІ та інших сферах суспільного життя є лояльним шляхом впровадження та збереження української мови.

Тож перехід на українську мову йде відносно легко, оскільки більшість друкованих російськомовних ЗМІ перейшли на українську раніше. Зараз цей перехід є болючим для деяких видань, проте доцільно згадати заборону соцмережі Вконтакте, після якої аудиторія перейшла на інші відповідники. Таку долю пророкують і російськомовній пресі.

Тетяна Петрів, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка

Comments are closed.