Існує думка, що бути проінформованим — це модно. За умови знання і розуміння певних подієвих месиджів кожен може легко вступити у дискусію, презентуючи себе розумною та освіченою людиною. Через те суспільство зразка ХХІ століття завжди дивиться, що є в нього у “холодильнику”. Роль рефрижератора у цьому випадку виконує інформаційна матриця, яка оточує нас всюди і скрізь. Тут знаходимо різносортний мозковий харч: “овочі”, “фрукти”, “напівфабрикати”. Якщо  надалі послуговуватись метафорою, то знаменним для українського “холодильника” є поява на його полиці продукту міжнародної інформації. Якість цього продукту — це вже інша справа. Але факт залишається фактом: сьогодні інформація міжнародного зразка для пересічного українця (і у цьому ми зрівнюємось із європейцями) є відкритою і безлімітною.

ЗІК та західний інформаційний вектор

Для багатьох львів’ян (та й не тільки) продукт порталу Західної інформаційної корпорації займає одне із важливих місць у щоденному інфораціоні.  З першого погляду видається, що основною ознакою цього ресурсу є львовоцентричність інформаційних потоків, тобто в основному тут висвітлюють ті події, що безпосередньо пов’язані із життям міста. Треба сказати, що такий погляд був би доволі суб’єктивним, адже матеріали, що трапляються у рубриках інтернет-джерела, спонукають не зовсім погодитись із цим твердженням. Аналізуючи інформаційні продукти рубрик “Політика”, “Культура”, “Мас-медіа”, звернемо увагу на найцікавіші із них. За 12 березня 2010 року у відділі “Політика” з’явився матеріал про доповідь Гілларі Клінтон, Державного секретаря США, що до недотримання прав людини країнами-членами ООН. Серед переліку держав-порушників пані Клінтон згадала і про Україну. Серед таких недотримань американська сторона наголосила і на корупції, і  на правах представників нетрадиційної орієнтації. Реакція заяви США в Україні була миттєвою. “Президент Янукович створив Національний антикорупційний комітет як консультативно-дорадчий орган при Президентові України”, –   акцентують у повідомленні кореспонденти ЗІКу.  Слід зазначити, що читачі цієї публікації залишили доволі негативні коментарі що до обговорення питання порушення прав людей нетрадиційної орієнтації. Але у кожному мінусі можемо бачити свій плюс. Позитивним є той момент, що про нас заговорили і комусь-таки Україна небайдужа, хоча прикрим залишається і те, що інформація у своєму наповненні має негативне забарвлення. Цікавим є матеріал кореспондентки Людмили Складанюк “Канада побачила у Януковичу президента”. Публікація написана в аналітичному дусі, і є всі підстави для того, аби вважати, що це робота канадського кореспондента. У матеріалі використано цитати канадських аналітиків, представників діаспори, преси. Із наведених думок представники громадськості цієї країни вважають, що візит Віктора Януковича до Брюсселя, а потім вже до Москви — це хороший старт для зовнішньополітичних перемовин і проєвропейської політики нашої держави. На нашу думку, матеріали такого зразка спонукають українців до самоідентифікації на геополітичній мапі світу. Своєрідним підсумком матеріалу є позиція одного із дописувачів, цитуємо дослівно: “ Будемо надіятися, що Президент України поведе до європейської цивілізації. З Москвою ми вже були… Досить, шановні!”

У рубриці “Культура” відбулася дискусія між читачами щодо матеріалу про заяву експертів ЮНЕСКО. Нагадаємо, що напередодні жителі Львова протестували проти забудови Цитаделі та спорудження надземно-підземного паркінгу на перехресті вулиць Стефаника та Коперника. До спротиву громадськості спричинила така позиція експертів: “Слід сказати, що ми побачили позитивних змін. Урбаністичний розвиток міста є дуже важливим”. Недавно експерти ЮНЕСКО заявили, що представники Міської ради перекрутили їхню думку. Серед читачів матеріалу відбулася дискусія і щодо збереження культурно-історичних пам’яток міста, і щодо механізмів роботи влади Львова. Примітно, що серед коментарів знаходимо відгуки польською мовою. Один із них у перекладі  українською звучить так: “Пильнуйте нашу власність, аби ми змогли застати все у такому стані, у якому залишили”.

У рубриці “Мас-медіа” відбулася широкоформатна полеміка навколо матеріалу про несхвальність указу екс-президента Віктора Ющенка про надання Героя України Степану Бандері. Хорошим підґрунтям для суперечки став оприлюднений список членів Європарламенту, які виступили проти Бандери. Виявилось, що дев’ять з них — поляки. У коментарях читачі відписували і українською, і російською, і польською. Хоча й у міжрядках часто-густо лунала неконструктивна критика, вважаємо, що такого роду матеріали цінні вже тим, що спонукають до міжнаціональної дискусії. Важливо зазначити той факт, що на порталі ЗІКу можна знайти не лише інформаційні матеріали, але й аналітичні, які поміщені у спеціальну рубрику. Загалом матеріали ЗІКу спонукають кожного читача-українця до самоусвідомлення себе як представника цілком європейської нації. Вважаємо, що інформаційний вектор цього ресурсу спрямований на Захід.

Zaxid.net: аналітично-дискурсивний інформаційний меридіан

Порівнюючи матеріали львівського інформагентства “Zaxid.net” і ЗІКу, можемо говорити про аналітичне наповнення інтернет-спектру першого джерела. Крім стандартних рубрик, які є властивими чи не кожній сторінці, маємо змогу ознайомитись із блогами, щоденниками, поглядами журналістів, письменників, політиків і активних дописувачів. Цікаво, що у блоговому наповненні можемо прочитати і думки наших сусідів. Цікаво й те, що на порталі “Zaxid.net” знаходимо блоги Ігоря Жолткова та Олени Сидорович, написані білоруською мовою. Важливою є публікація Ігоря Жолткова “Лебідь, щука і рак”, оприлюднена 17 січня у день президентських виборів. Це погляд із “білоруського бінокля” на політичну ситуацію в Україні. Важливо, що інтернет-ресурс висвітлює позиції у певних ракурсах, різнопланово і багатоголосо. Варто зазначити, що публікації білоруських авторів не знайшли широкого відгомону у коментарях. Мабуть, через мовний бар’єр.

У рубриці “Щоденники” примітним є матеріал “Українська мрія”, у якій автор розмірковує про долю України, майбутнє, культуру. Читачі матеріалу дискутували і навколо пропаганди української літератури, і навколо мовного питання. Тут траплялися і уривки історичних досліджень як аргумент на висловлену позицію. Цікавою і популярною серед коментувальників є рубрика “Точка зору”. Інформагентство час до часу влаштовує круглі дискусійні столи, на яких запрошують відомих політиків, письменників, журналістів. Витяги із цих розмов оприлюднюють у цьому відділі. Для нашого аналізу примітними були думки лідера “Фронту змін” Арсенія Яценюка і відомого українського письменника Юрія Андруховича. Позиції дописувачів ґрунтуються на визнанні європейськості міста Лева, на важливому значенні міста у західній площині. На нашу думку, важливим штрихом у аналітично-інформаційній сфері джерела є публікація матеріалів про визначних культурно-історичних осіб, які важливі не лише в українському, але й у міжнародному соціокультурному просторі. Серед цих матеріалів варто назвати статті про Леонарда Марконі, Казимира Твардовського, Якуба Парнаса, мученика Максиміліана Кобе. Спостерігаючи знову-таки за коментарями, можемо прочитати вдячні відгуки читачів. Також варто сказати про те, що як і на порталі “Zaxid.net”, так і на сторінці ЗІКу започатковано рубрику  “Євро-2012”, де читачі можуть дізнатися про останні події в Україні та світі, пов’язані із визначним спортивним заходом.

Аналізуючи найпопулярніші львівські інтернет-ресурси, можемо сказати те, що інформаційний продукт цих джерел спонукає реципієнтів до замислення над самоідентифікацією, вибором векторів інтеграції. Важливо, що читачі полемізують і обговорюють публікації. Таким чином можемо казати, що відбувається плідне творення громадської думки, що є ціллю не лише вищезазначених інформагентств, але і ЗМК загалом.

Comments are closed.