Одним із фундаментальних показників медіадосліджень гендерної ідентичності та гендерної нерівності є кількісна та тематична репрезентація чоловіків і жінок у ЗМІ. Цей показник не лише відтворює реальність, яку ми бачимо у медіа, а й вказує на те, наскільки для різних цільових груп такі конструкти є допустимими та задовільними.

Згідно з моніторингом Інституту масової інформації (ІМІ) за другий квартал 2022 року, повномасштабне вторгнення Росії в Україну та війна призвели до значного зменшення присутності жінок в українських ЗМІ. Експерти проаналізували по 100 публікацій з десяти всеукраїнських інтернет-медіа, таких як «24 канал», «ТСН», «Українська правда», «Цензор.НЕТ», «Інтерфакс-Україна», «Корреспондент», «ЛІГА.net», «НВ», «Обозреватель», «Сегодня». Серед них у середньому жінок як експерток цитують лише у 16% публікацій на противагу 84% експертів чоловіків, а як героїнь подій згадують лише у 22%, коли чоловіків — у 78%.

Жінки-експертки становили 28% від загальної кількості матеріалів на сайті «Обозреватель», «Українська правда» та «Кореспондент» — 22% та 20% відповідно. Найменше жінок-експерток серед матеріалів «ТСН» та «24 каналу» – лише 11% та 9% відповідно.

У ролі експерток жінки найчастіше давали коментарі на теми економічному та бізнес-секторі (32,4%), на другому місці міжнародний сектор (20,3%), далі — культурна та суспільна тематика (по 9,5%). Також, на відміну від попередніх моніторингів ІМІ, представленість фахівчинь зменшилася у питаннях прав людини, політики та здоров’я. Більшість коментарів тим чи іншим чином були пов’язані з війною. Наприклад, експертки вступали у дискусію щодо дострокового розірвання газового контракту між Польщею та Росією або робили прогнози щодо постачання нафти.

Приклад коментаря експертки на міжнародну тематику, «Українська правда», 23 травня 2022 року

Також жінки-експертки давали роз’яснення на теми посівної та продовольчих запасів, розкрадання російськими загарбниками зерна, зросту цін на житло в окремих областях внаслідок внутрішнього переміщення українців та українок, відстрочення комунальних виплат під час воєнного стану; міжнародних питань (найчастіше закордонні спеціалістки) тощо.

Як героїні у публікаціях ЗМІ жінки з’являлися у 22% матеріалах, тоді як чоловіки як герої — у 78%. Ці показники на 7% менші, ніж результати попередніх довоєнних моніторингів. Лідерами з використання жіночих образів у матеріалах лишаються «ТСН» (44%) і «Сегодня» (31%). Проте такі високі показники не свідчать про активну підтримку принципів гендерної рівності у цих медіа: відсоток появи жінок-героїнь у їхніх матеріалах здебільшого зумовлений темою шоубізнесу, у якій часто вживають сексистські висловлювання, сексуалізацію.

Одним з найбільш обурливих для експертів випадків стала стаття онлайн-медіа «Сегодня» про неповнолітню доньку відомої української телеведучої Ольги Фреймут, у якій редакція вдалася до еротизації її фігури. Приводом для цього стало відео зі сторінки дівчини у соціальній мережі TikTok.

Заголовок статті онлайн-медіа «Сегодня» про неповнолітню дочку Ольги Фреймут, 23 травня 2022 року

Серед інших тем, у контексті яких згадували жінок як учасниць подій, стали політика (20,3%), найчастіше це були представниці ОПЗЖ з Маріуполя, яких викрили на співпраці з окупаційною владою; війна (20,3%), де жінок зазвичай репрезентували як постраждалих; міжнародні відносини (9,4%) тощо. Серед них дослідники помітили ще один прояв дискримінації, а саме у публікації «ТСН» про голову Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн. Експерти зазначили, що акцент на одязі та зовнішньому вигляді політичної діячки є недоречним та відвертає увагу від контексту її професійності та важливості справи, про яку розповідають.

Інфографіка згадувань жінок-героїнь та жінок-експерток серед різних тем у публікаціях ЗМІ згідно з результатами моніторингу ІМІ за другий квартал 2022 року

Моніторингові дослідження у 2023 році

Для того, щоб більше заглибитися у питання, варто також оглянути результати досліджень у 2023 році. ГО «Волинський пресклуб» у співпраці з Гендерним центром Волинської області під час свого моніторингу регіональних медіа за червень 2023 року визначили, що відсоток жінок-експерток (людей, яких цитують і які висловлюють свою думку та позицію) коливається від 17% (у херсонських ЗМІ) до 42% (в івано-франківських ЗМІ). Майже те ж саме стосується і героїнь матеріалів (жінок, які не коментують події чи ситуації, але про них говорять). У багатьох областях жінки майже не фігурують у матеріалах у будь-якій ролі (Харківщина, Полтавщина, Черкащина, Житомирщина, Закарпаття).

У середньому серед матеріалів на тему війни у регіональних ЗМІ (як друкованих, так і онлайн) можна зустріти 17% жінок-героїнь на противагу 83% чоловіків та 24% фахівчинь (при 76% фахівців). В цілому (тобто незалежно від теми) ці показники складають 28% проти 72% та 30% проти 70% відповідно.

Богдана Стельмах, відповідальна за координацію ГО «Волинський пресклуб», керівниця проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики». Фото: «Гендер в деталях»

«Чим це зумовлено – важко сказати. Швидше за все, питання у виборі самої тематики: у червні медіа багато писали про загиблих бійців, а також публікували історії про бійців на фронті та на лікуванні. Крім того, підрив Каховської ГЕС і наслідки затоплення коментували переважно очільники міністерств і відомств, а це переважно чоловіки. І на їхньому фоні Ганна Маляр чи Наталя Гуменюк хоч і виглядали потужно – а саме вони переважно коментували ситуацію на фронті, – все ж це поодинокі постаті, хотілося б більше жінок у медійному просторі», – пояснює ситуацію Богдана Стельмах, відповідальна за координацію ГО «Волинський пресклуб», керівниця проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики».

Згідно з моніторинговим дослідженням ІМІ за вересень 2023 року серед всеукраїнських медіа лише 16% фахових коментарів надходять від жінок, у порівнянні з 84% від чоловіків; як героїнь та героїв — 18,5% та  81,5% відповідно. Аналіз здійснювали серед матеріалів таких ЗМІ, як «ТСН», «Українська правда», «NV», «Цензор.Нет», «Главком», «РБК-Україна», «Кореспондент.net», «УНІАН», «Гордон», «Суспільне».

Найбільший відсоток експерток цитували на тему економіки (16% від усіх експертних коментарів за місяць), теми з меншим залученням жінок: бізнес, міжнародне, війна, погода, кримінал. Найбільше за думкою фахівчинь зверталося «Суспільне», 43% від всіх згадок експертів та експерток у публікаціях.

Як героїні жінки найчастіше фігурували у матеріалах про шоубізнес в українському та закордонному контексті (25,4%), або кожна четверта стаття зі згадкою про жінок. Зазвичай це супроводжується обговоренням особистого життя, зовнішнього вигляду та критики навколо цих аспектів життя, що є проявом мізогінії.

Інфографіка згадувань жінок-героїнь та жінок-експерток серед різних тем у публікаціях ЗМІ згідно з результатами моніторингу ІМІ за вересень 2023 року

Аналіз результатів цих моніторингів свідчить про те, що регіональні та загальнонаціональні ЗМІ України не дотримуються гендерного балансу, а також вказує на низький рівень та нестабільність гендерної чутливості медій.

Валерія Саранча, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.