У сучасному інформаційному просторі постійний потік негативних новин став невід’ємною частиною нашого життя. Від повідомлень про природні катастрофи до економічних криз та соціальних конфліктів — усе це щоденно заповнює наші екрани. Але який вплив має цей безперервний потік негативу на психіку людини?

Дослідження показують, що регулярне споживання негативних новин може призводити до підвищення рівня тривожності, стресу та навіть депресії. За даними Міністерства охорони здоров’я України, інтенсивні інформаційні потоки можуть спричиняти стрес та підвищення рівня тривожності. Психологи навіть виділяють окремий його вид — інформаційний, джерелом якого є надмірна кількість інформації, особливо негативної.

Цей феномен має назву “інфодемія” або “думскролінг” — коли людина безперервно переглядає негативні новини, що підсилює відчуття безпорадності та страху. Психолог Хосе Антоніо Галіані зазначає, що надмірне споживання інформації не сприяє нашому розумінню світу, а лише підсилює тривогу та стрес, оскільки це підживлює наші страхи та страждання.

Медіадослідники наголошують на тому, що медіаграмотність є ключовим інструментом для зменшення негативного впливу новинного контенту на психіку людини. Важливість цього аспекту підкреслюється в дослідженні “Медіаосвіта та медіаграмотність: короткий огляд”, де зазначається, що одним із головних завдань медіаосвіти є підготовка аудиторії, особливо молодого покоління, до ефективної навігації в сучасному інформаційному середовищі. Це включає розвиток навичок критичного мислення, вміння відрізняти достовірні джерела від фейкових новин, а також розуміння того, як інформація може впливати на емоційний стан та поведінку людини.

Особливо актуальним стає навчання механізмам розпізнавання маніпулятивних технологій у медіа, які часто використовуються для формування суспільної думки або посилення певних емоційних реакцій. Вміння усвідомлено споживати новини дозволяє людині не піддаватися інформаційній паніці, уникати “думскролінгу” (нав’язливого споживання негативного контенту) та регулювати власний інформаційний потік. Практичне застосування медіаграмотності включає свідоме обмеження часу, проведеного в новинному просторі, використання кількох незалежних джерел для перевірки фактів, а також критичний аналіз того, як подається інформація – які акценти роблять журналісти, які наративи просуваються і чи є ознаки маніпуляції.

Практичні рекомендації для зменшення негативного впливу новин включають обмеження часу, проведеного за переглядом новин, вибір надійних джерел інформації та встановлення чітких меж у споживанні медіаконтенту. Наприклад, виділення конкретного часу для ознайомлення з новинами та уникнення постійного моніторингу можуть допомогти знизити рівень стресу.

Важливо також розвивати критичне мислення та навички аналізу інформації. Це дозволяє не лише зменшити негативний вплив новин, але й краще розуміти контекст подій та робити обґрунтовані висновки. Медіаосвіта сприяє формуванню критичного підходу до сприйняття інформації та підвищенню стійкості до негативного впливу медіа.

Отже, усвідомлення впливу негативних новин на психіку та впровадження стратегій медіаграмотності є ключовими кроками для підтримки психічного здоров’я в сучасному інформаційному середовищі.

Марія Кузьмін, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

За матеріалами:

• The Psychological Impact of Negative News. Psychology Today. URL: https://www.psychologytoday.com/intl/blog/why-we-worry/202009/the-psychological-impact-negative-news

Comments are closed.