На останніх шпальтах польських новин щодо України вистачає всього: і обʼєктвного незалежного висвітлення новин, і відвертої кремлівської пропаганди.

На початку війни підтримка польського народу неабияк допомогла оговтатися українським біженцям, що залишили домівку і відправилися у невідомість. Проте, багато чого змінилося з того часу. Між Україною та Польщею ще до війни було багато конфліктних питань, які потребували тривалого часу та зусиль для вирішення. Зараз, зважаючи на кількість українців в Польщі та допомогу, надану біженцям, ці питання все частіше піднімаються польським народом. Звичайно, не без спекуляцій. Але, усе це дає значний вплив як на дипломатичні стосунки країн, так і на особистісні між українцями та поляками.
Отже, як змінилось висвітлення польськими медіа війни в Україні та чи впливає на це російська пропаганда – читайте далі.

Лютий-березень 2022. Початок вторгнення

24 лютого, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення, польські медіа нарекли це “катастрофою для безпеки Польщі та Європи”. Усі новини оперативно висвітлювались, і у перші дні вторгення Польща чітко висловила свою позицію на підтримку України. Провідні видання, такі як Gazeta Wyborcza, Rzeczpospolita та TVN24, висвітлювали звіти з ударами по містах України, актуальними новинами з місць проведення боїв та з інформацією щодо волонтерських ініціатив.

Головний акцент був на шокових на той час свідчень бомбардувань та злочинів проти мирного населення з обуреннями та закликами допомоги Україні.

Російська пропаганда, зі свого боку, активно просувала наратив про необхідну “денацифікацію” України, “захист російськомовного населення” та превентивний удар. Зокрема, проросійський паблік в Польщі Sputnik цитував речницю МЗС Росії Марію Захарову наголошуючи, що їх вторгення – це запобігання масштабнішому конфлікту.

«Це не початок війни, це запобігання ситуації, яка може призвести до глобального військового протистояння. Це також кінець війни, яка велася [на Донбасі]», – заявила в інтерв’ю речниця МЗС Росії Марія Захарова, виступаючи в четвер щодо спецоперації в Україні, санкціонованої президентом Володимиром Путіним.”

Також активно транслювалися події на польсько-українському кордоні. Polsat News у прямому ефірі транслювали евакуаційні пункти, зустрічі українців та допомогу волонтерів. Водночас, проросійські медіа не відпочивали, тому у соцмережах зʼявилися маніпуляції щодо зловживання гостинністю та безлад у Польщі.

Березень-серпень 2022. Воєнні злочини росії та збільшення військової допомоги

Оприлюднення фактів про масові воєнні злочини в Бучі, Ізюмі та інших містах посилило акцент польських медіа на засудженні Росії. Polityka та Newsweek Polska розміщували матеріали з докладними розслідуваннями воєнних злочинів, висвітлювали свідчення очевидців та оцінки правозахисних організацій.

Проросійські медіа, звичайно ж, стверджували, що це сфабриковані докази та “фейки української пропаганди”. Проте, навіть у європейської аудиторії, ці публікації викликали більше питань, аніж відповідей.

У цей час, на фоні звірств росіян та створену ними ж гуманітарну катастрофу в Маріуполі, польська влада закликала до збільшення військової підтримки та зі свого боку надавали обладнання та зброю на потреби українського війська. Засоби масової інформації неодноразово наголошували на необхідності зброї українцям для протистояння російській армії.

Водночас у російських ЗМІ зʼявляються спекуляції щодо “територіальних претензій” Польщі на західні міста України.

Вересень-лютий 2022-2023. Енергетична криза

Україна продовжує висвітлювати воєнні злочини росіян у Маріуполі, Бучі та інших містах, що вкотре спонукає польські медіа до засудження росії та заклику до допомоги українцям. Водночас, як і раніше, російська пропаганда зосереджена на фейках про “постановку” та “заздалегідь видуманий сценарій”.

Польща починає потерпати від енергетичної кризи, спричиненою частковою відмовою від російського газу, санкціями проти Росії та маніпуляціями Москви. Gazeta Wyborcza висвітлювала це як наслідок війни, яка затягнулась і триває довше, ніж очікувало суспільство. Проте, основний заклик медіа полягав в посиленні енергетичної незалежності Європи і збільшення підтримки для України.

Росіяни використовують цей період, поширюючи месседж “санкції більше шкодять Європі, аніж Росії”. Головна мета цього наративу – створити враження, що допомога Україні є причиною економічної та енергетичної кризи не лише в Польщі, а й в Європі. Ці тези проникли у деякі частини суспільства, завдяки впливу на побут поляків.

Березень-серпень 2023. Зерновий конфлікт, втома від війни

З весни 2023 медіа все частіше підіймають тему “втоми від війни”. Війна триває довше, ніж очікувалось, впливає на економіку та на психологічний стан населення. Зʼявляється більше побутових конфліктів між поляками та українцями на різноманітні теми, зокрема історичні, не без російського впливу. Журналісти видання Rrzeczpospolita у цей період проводять опитування серед населення, створюють аналітику економічних, соціальних викликів, спричинених війною в Україні. Все частіше тема допомоги Україні ставала незручним питанням та сприймалась тягарем для суспільства.

Незважаючи на суперечливі настрої суспільства, президент Польщі та уряд закликають до міжнародної солідарності з Україною.

Для проросійських сил ці сумніви стали ще одним приводом для розхитування суспільства, тому у засобах масової інформації активно почали поширюватись тези про “вичерпані ресурси” Польщі та про конфлікти з біженцями.

“Анджей Дуда про втому від війни: Небезпечне явище

Він зазначив, що економічний, демографічний і військовий потенціал Росії «кришує» Україну. За словами Дуди, той факт, що українці здатні захищатися протягом двох років, свідчить про надзвичайну волю України до виживання, а також про ключову роль підтримки Заходу. « Втома від війни – це надзвичайно небезпечне явище, якому ми повинні запобігти », – сказав він.”

Також, вже вкотре питання енергетичної незалежності зʼявилося на порядку денному і стало основним серед польських ЗМІ. Російська сторона намагалась поширити ідею про марні санкції для Росії, проте вони не зазнали великого розголосу.

У цей час також загострюються соціальні питання з українськими біженцями. Виникає все більше конфліктів на побутовому рівні, як з ініціативи української сторони, так і польської. Хоча польське суспільство загалом прихильне до українців, антимігрантські настрої, все ж, почали зʼявлятись.

Вересень 2023 – лютий 2024. Політичні дебати

У зв’язку з наближенням президентських виборів у Польщі питання війни в Україні та польської підтримки стає одним із головних у політичних дебатах. Політичні сили розділилися: одні активно підтримували Україну, інші наполягали на зменшенні підтримки, аргументуючи це відсутністю значних військових досягнень, втомою суспільства від війни, антимігрантськими тезами.

Підіймаються теми про економічне виснаження Польщі через допомогу Україні, і, звичайно ж, активними розповсюджувачами цього наративу стали польські проросійські ЗМІ.

Травень-серпень 2024. Український контрнаступ, проблеми з інтеграцією

Контрнаступ на Курщині значно вплинув на тональність висвітлення подій. Польське суспільство, яке донедавна обговорювало питання про переговори на умовах Росії, було шоковане розвитком подій. Rzeczpospolita акцентувала на важливості цього кроку, аналізувала стратегічні переваги українців під час наступу та його значення для подальшого розвитку конфлікту. Польські ЗМІ загалом позитивно налаштовані до українських військових успіхів, висловлювали сподівання на те, що контрнаступ стане важливим етапом у звільненні окупованих територій України. Водночас польські аналітики почали обговорювати довгострокову перспективу війни, наголошуючи, що навіть з успішними операціями Україна все ще потребує значної військової допомоги.

Не дивно, що проросійські видання в Польщі, такі як Sputnik Polska та Myśl Polska, активно намагалися спростувати українські досягнення, поширюючи дезінформацію про великі втрати української армії та стверджуючи, що цей наступ є частиною безперспективної війни.

Польські медіа протягом усього часу російсько-української війни пройшли довгий шлях від одностайної підтримки, до обговорення внутрішніх наслідків для самих європейців. Незважаючи на загалом позитивну думку щодо українців та підтримку України під час війни, польські незалежні медіа іноді, навмисно чи ні, піднімають проросійські тези, які, останнім часом, мають певний вплив на польське суспільство.

Російська пропаганда активно намагається вплинути на громадську думку, використовуючи маніпуляції та дезінформацію для розпалювання ненависті, зменшення підтримки України та поширення сумнівів щодо доцільності військової допомоги. Проте, незважаючи на ці спроби, польське суспільство загалом продовжує підтримувати Україну. Адже переважає ррозуміння, що Росія не зупиниться, а платити за безпеку зброєю легше, ніж власною кровʼю.

Наталія Каплун, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.