Чому іноді складно розпізнати, де правда, а де маніпуляція? Чи це через те, що ми живемо у своїй власній інформаційній бульбашці? А може, через те, що ми вже використали наш власний фільтр, який відсікає те, що не підтверджує наші переконання? Чи ми у своєму прагненні підтвердити свою правоту готові поглинати будь-яку інформацію, навіть якщо вона забарвлена пропагандою? 

Гумор «Кварталу-95» залишається популярним, попри його суперечливість

Чому ж деякі люди не бачать негативний вплив такого гумору, як «Квартал-95», на українське суспільство? Чи можливо, що вони вже так привчилися до цього типу розваг, що він став для них нормою, навіть якщо це принижує їхню власну культуру та ідентичність. Один із найуспішніших українських проєктів: “Об Украине сейчас споем несколько слов, так бы расскажем, что там у хохлов”. Так виглядає репрезентація нашої культури з «якісним» гумором, сумнозвісним прикладом якого є: “Патамушта я сіськадовська”.

Але що стоїть за такими жартами?

Походження «Кварталу-95» та його орієнтація на російську аудиторію

«Квартал-95» народився з КВК, це російське шоу на Росії для російського глядача. І також для пострадянського-російського глядача, який із задоволенням дивився на те, як люди з їхніх колишніх колоніальних володінь на одній сцені жартують російською. Радянського Союзу вже не існувало, але на екрані він ніби оживав. Для досягнення успіху в КВК було важливо сподобатися цій аудиторії. Це логічно, адже саме від її схвалення залежала популярність команди.

Тож коли «Квартал-95» все ж таки показував українців, він це робив зрозумілим для росіян способом: «Але не любиш ти нас, хохлів, Росія не любиш, так, а дарма. Ось ти вийди на Тверську (вулиця розпусти), ти подивись там же, крім нас, “хохлів” і любити більше нікого». Сценка 2014 року про окупацію Криму: «Якщо ви, товариші, не виведете свої зелені війська з Криму, ми виведемо всіх дівчат з Москви».

У 2003 році між Кварталом та КВК стався скандал. Зокрема на грунті “якби ти не хотів показати себе з кращого боку, ти все одно будеш другого сорту українцем”. Тож московська команда перемогла, а українській наказали розпуститися. Зеленського ж вирішили залишити в якості редактора, тобто зробити таким собі українським посіпакою, котрий за кадром пише жарти. «Мені була пропозиція, дуже проста. Залишитися редактором в КВК, а хлопців розпустити, це називалося так«, – в інтерв’ю поділився Володимир Зеленський. І саме тоді вони зрозуміли, що потрібно втікати на батьківщину. І так заснували українську студію «Квартал-95».

Як жарти можуть формувати суспільні стереотипи

Цей проєкт роками показував українців, як недалеких розумово-відсталих салоїдів у вишиванках. З війни гумористи Кварталу насміхалися, з мови глузували і це стосується не лише СіСькадовська. Такі концерти вони дають уже понад десять років. Саме Квартал зняв серіал «Свати», де українців виставляли тупими алкоголіками та «Слугу народа» із розшматованою Україною. Це лише приклади того, як квартал принижував Україну своїм гумором. Але частина громадян України нічого шкідливого в цьому не бачить. На жаль.

«Квартал-95» працював саме на російську аудиторію. Якщо подивитися, то всі їхні продукти були орієнтовані саме на них. Складається враження, що вся ця команда, всі ці люди змінили місцезнаходження. А ще зі змін: вони почали активно жартувати на політичні теми, бо в росії це заборонено, а в Україні можна – демократія. Весь цей час вони тягнули »русский мир» на українські екрани. Зараз ж відбулися зміни, а саме багато «кварталівців» сидять у Верховній Раді, Офісі Президента, тут вже не відвертишся. Вони мають бути в контексті і щось таки переосмислити.

Не дивно, що «Квартал-95» генерував контент, який знецінює українців, якщо подивитися на його сценаристів та авторів. Наприклад, один із них, Жедков, у минулому був російським «мєнтом», який писав сценарії для КВК. Згодом він приєднався до «Кварталу-95» і переїхав до України. Борис Шефир – це стовп «Кварталу-95», він з самого початку таємний посіпака. Бориса важко назвати публічною людиною, але в 2019 році він дав інтерв’ю, і видав наступне: «Ви думаєте, путін – маніяк, який любить постріляти в людей? Він розумна людина». Тим часом війна вже триває декілька років, і він про це знає. Борис говорить, щоб відмінити війну треба скасувати закон про українську мову.

«Квартал-95» часто говорив про те, що варто відмінити закон про мову, на сцені висміювали цей закон: «Чуєте, як запахло свіжим карпатським лісом-ХВОЙДА». І навіть зараз на концертах дуже багато російської. «Ми говоримо цей номер російською, тому що його персонажі не гідні того, щоб говорити солов’їною».

• Жінка «сіСькадовська» – так називався новий скандал, у який потрапила «Студія Квартал-95». Під час новорічного концерту коміки показали сценку із переселенкою, яка намагалась говорити українською мовою, але неправильно вживала слова. Ірина Гатун грала роль дівчини, яка називала себе «сіСькадовська». Вона пояснювала, що досі «разговорювала на росіянському язику», а українську мову «вирчала» у школі, втім всі слова вже «позаблювала».

Жарти «Кварталу-95» не просто випадкові висловлювання чи імпровізація, а заздалегідь прописані тексти, які створюють сценаристи та перевіряють редактори. Вони, найімовірніше, обговорюються і відпрацьовуються під час репетицій ще до виходу шоу. Жарти про Скадовськ – це не просто низькопробний гумор. Це свідчить про повне нерозуміння реалій, в яких ми живемо. Такий підхід принижує людей, які пережили труднощі, зокрема переселенців або тих, хто втратив домівку. Можливо, вважається, що коміки можуть жартувати на будь-яку тему, але гумор не має бути універсальним, коли він стосується болючих тем. Багато людей втратили дім, спогади, близьких. А такими жартами їх принижують та намагаються акцентувати на тому, що вони погано володіють українською мовою.

Альтернативи: гумор, що збагачує культуру

Чи існують аналоги «Кварталу-95», які не лише розважають, але й збагачують національну культуру без висміювання чи приниження?

Є багато альтернатив, які демонструють українську культуру через гумор, але зберігають гідність та повагу до неї. На ютубі такого контенту – безліч. Молоді стендапери, гумористи, як от Роман Щербан, Сергій Чирков, Антон Тимошенко – це ті люди, які показують хороший приклад гумору. Вони використовують його, як інструмент для піднесення та виявлення позитивних аспектів української культури, а не для її висміювання.

Проте вирішення проблеми з таким контентом, як «Квартал-95», виходить за межі лише заміни його на інші шоу. Насамперед потрібно підвищувати культуру споживання гумористичного контенту. Розуміння, що висміювання власної культури може призвести до шкідливих стереотипів та поглиблення поділу в суспільстві, є важливим кроком.

Христина Гайдар, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

Comments are closed.