Питання щодо обмеження або повного закриття месенджера Telegram в Україні викликає безліч дискусій. В умовах сучасної війни та інформаційної боротьби роль цієї платформи стає дедалі неоднозначнішою. Тож, чи несе Telegram загрозу національній безпеці та чи готове українське суспільство до обмежень або повного закриття цього популярного інструменту комунікації – читайте у нашому матеріалі.

У суспільстві обговорюють закриття платформи Telegram / Фото Telegram

З чого починалася “війна” з Telegram

25 березня 2024 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №11115, що спрямований на регулювання діяльності інформаційних платформ, зокрема Telegram.

Підсилило дискусії й засідання Національного координаційного центру кібербезпеки, під час якого прийняли рішення запровадити обмеження на використання Telegram для державних службовців, військових та співробітників критичної інфраструктури. Проте чи стосуватиметься ця заборона українського суспільства?

Високопосадовці української розвідки про ризики використання Telegram

У вересні 2024 року голова Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко в ефірі телемарафону заявив, що встановлення Telegram на службових пристроях несе суттєві ризики для безпеки України. За його словами, месенджер може використовуватись ворогом для збору важливої інформації через передачу робочих документів. Навіть попри те, що це стосується лише службового використання месенджера, назвати такі рішення влади достатньою протидією – складно і далекоглядно.

Очільник ГУР МОУ Кирило Буданов в інтерв’ю “Радіо Хартія” щодо явища Telegram в українському медіапросторі під час війни висловився  так:

“Telegram – це шкідливо. Я ніколи не боявся цього говорити. Це загроза нашій національній безпеці.

Я виступаю за те, щоб “офізичити” всі телеграм-канали. Якщо ти хочеш транслювати якісь новини – будь ласка, зареєструйся, щоб усі розуміли, що це канал громадянина Росії або громадянина України. І тоді в нього є відповідальність перед підписниками”.

Ще один представник розвідки України Андрій Юсов в інтерв’ю проєкту “Повертаючи своє” наголосив, що зв’язки Telegram з Росією не є припущенням, оскільки це можна підтвердити конкретними фактами.

“Якщо власник платформи – росіянин, а велика частина команди розробників залишається в Росії, це робить месенджер потенційно небезпечним інструментом для збирання інформації ворожими спецслужбами”, – пояснив Андрій Юсов.

За його словами, Telegram використовується не лише для дезінформації, але і для злочинної діяльності, зокрема: продажу наркотиків, ухилення від мобілізації та навіть поширення дитячої порнографії.

Telegram на олімпі джерел інформації серед українців

Ставлення українців до можливих обмежень Telegram – неоднозначне. За даними Київського міжнародного інституту соціології, лише 9% громадян підтримують повну заборону месенджера, тоді як 54% виступають за часткові обмеження і контроль окремих каналів.

Як українці ставляться до заборони Telegram у розрізі загроз національній безпеці / Інфографіка КМІС

Це не дивно, адже згідно з дослідженням громадянської мережі “ОПОРА”, станом на липень 2024 року, 78,1% українців найчастіше читають новини саме в Telegram. І порівняно з минулим роком цей показник виріс на 6,8%. Відповідно і ризик моментально зростає.

Де українці найчастіше споживають інформацію / Інфографіка “Опора”

З огляду на це, варто звернути увагу на репутацію деяких популярних Telegram-каналів. Наприклад, на ”Труха Україна” підписані понад 2,5 мільйона українців. Аналогічну аудиторію має  сумнівний російськомовний канал ”Николаевский Ванек”.

Водночас в українських авторитетних Telegram-каналах кількість підписників значно менша. За власними суб’єктивними спостереженнями, попит на перевірені джерела інформації у Telegram можна продемонструвати так:

Лачен пише – 1 млн 524 тис. підписників.
Стерненко – 845 тис. 119 підписників.
Українська правда – близько 171 тис. підписників.
24 Канал – 216 тис. підписників.
Суспільне – 290 тис. підписників.

Це викликає серйозні занепокоєння та ставить під сумнів інформаційну свідомість суспільства. Зіставивши кількість підписників на так звані “телеграмні звалища” й надійні канали, можна дійти висновку, що певна когорта українців недостатньо готові до оборони медіапростору, а рівень медіаграмотності деяких громадян, аби вміти розрізняти фейки та ІПСО, особливо під час війни, можна поставити під сумнів.

Яка доля спіткає Telegram: прогноз

Повне закриття Telegram в Україні навряд чи стане оптимальним рішенням. Проте, аналізуючи висловлювання посадовців ГУР щодо дії цієї соціальної мережі в Україні, варто наголосити, що Telegram вже розглядається як елемент гібридної війни, а не як платформа для отримання перевіреної інформації. Тож українцям необхідно розвивати своє критичне мислення, що значно посилить боротьбу з дезінформацією. Та чи можливо це реалізувати в умовах війни й скільки часу для цього потрібно?

Якщо прогнозувати, що буде з соцмережею через певний час, то варто прислухатися до слів Андрія Юсова. На заході в Медіацентрі Україна – Укрінформ він наголосив на необхідності унормування Telegram-каналів, щоб зменшити їхній вплив на українське суспільство. Адже анонімні канали часто використовуються для поширення ІПСО. Тож дуже ймовірним варіантом є закриття сумнівних каналів, заборона на поширення фейків і врегулювання роботи низькокваліфікованих каналів.

Зважаючи на можливу тотальну заборону, можна згадати досвід України після 2014 року, коли заборонили використання соцмережі “ВКонтакті”. Українці тоді досить швидко адаптувалися до нових соцмереж. Враховуючи це, можна припустити, що і цього разу суспільство впорається з пошуком альтернатив.

Анастасія Одинець, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

Comments are closed.