У світі, де влада схильна до корупції, роль медіа стає вкрай важливою в протидії цьому явищу. Медіа мають потужний вплив на суспільство та можуть відігравати ключову роль у виявленні, розкритті та запобіганні корупції. Чи вдається українським медійникам побороти цього звіра? Пропонуємо огляд трьох гучних антикорупційних розслідувань від журналістів.

1 місце. Яйця по 17 від Міністерства оборони (січень 2023)

Корупційний скандал у Міністерстві оборони розпочався коли українське видання «Дзеркало тижня» опублікувало матеріал про значно завищені ціни на закупівельні харчі для Збройних сил України з посиланням на угоду оборонного відомства про закупівлю продуктів. Зокрема проблемою стало те, що МО закупило для військових курячі яйця по 17 грн/шт., при цьому його середня ціна коливалася у районі семи гривень. Та це лише на прикладі одного із продуктів, перелік підвищених цін значно більший.

Як результат: правоохоронці, обшуки та підозри. Так, ексзаступник Олексія Рєзнікова В’ячеслав Шаповалов отримав запобіжний захід та опинився під вартою за укладання договорів про постачання продуктів для військових за завищеними цінами. Під вартою опинився і колишній директор департаменту держзакупівель Богдан Хмельницький за підозрою у розтраті державних коштів на суму понад 100 мільйонів гривень щодо забезпечення підрозділів Збройних сил неякісними бронежилетами.

6 січня 2024 Державне бюро розслідувань завершили досудове розслідування щодо колишніх високопосадовців МО України. Їм оголошена підозра щодо перешкоджання законній діяльності ЗСУ, розтраті майна в особливо великих розмірах через зловживання службовим становищем, вчинених за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану. Рішення суду передбачає максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років.

Самого ж ексміністр оборони Олексія Резнікова Верховна Рада відправила у відставку у вересні 2023 року. Йому підозру не оголошували.

2 місце. Воєнком-мільйонер (червень 2023)

Влітку 2023 року «Українська правда» опублікувала власне розслідування, головним фігурантом якого став тодішній очільник Одеського ТЦК Євген Борисов. За час повномасштабного вторгнення він став власником кількох нерухомостей в Іспанії, а загальна вартість майна набута з 24 лютого 2022 року складає приблизно 4,5 млн євро, а це близько 188 млн гривень.

«Це рекорд незаконного збагачення, який вдалося виявити антикорупційній структурі», – про це повідомив Голова Національного агентства з питань протидії корупції Олександр Новіков.

Наступного дня після публікації журналістів Володимир Зеленський наказав звільнити Борисова та перевірити всіх очільників обласних ТЦК країни. Після чого почалася хвиля обшуків та звільнень. У серпні 2023 року Рада національної безпеки та оборони ухвалила рішення звільнити всіх обласних військкомів.

Наразі ексвоєнком Одеського ТЦК Борисов перебуває у СІЗО. Його підозрюють у перевищені службовою особою влади чи службових повноважень, що передбачає від 8 до 12 років ув’язнення. Його майно арештовано.

3 місце – справа Гринкевичів (грудень 2023)

Наприкінці минулого року Державне бюро розслідувань затримало львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича. Він, один з найбільших постачальників МО намагався дати хабар у розмірі $500 тисяч одному з працівників того ж ДБР.

Проте хабар він пропонував вже після того, як ДБР провело слідство щодо його власних підприємств, які вже два роки займалися забезпеченням української армії. До війни компанії Гринкевича займалися будівельною сферою, а тому не мали належного виробництва та зберігання речового майна для потреб ЗСУ. За попередніми даними ДБР це призвело до збитків бюджету у розмірі 1,2 млрд гривень.

Першоджерелом розслідування стали журналісти Цензор.НЕТ, які оприлюднили документи закупівель речового забезпечення для української армії. Після чого скандал почали активно поширювати інші медіа, журналісти, блогери та всі, кого обурила ця історія. Це дало поштовх правоохоронцям якнайшвидше заспокоїти суспільний резонанс та перейти до дій.

Після довгих обшуків та пошуків фігурантів справи, головний учасник Ігор Гринкевич перебуває у СІЗО за спробу хабаря. 30 грудня Ігорю Гринкевичу повідомили про підозру за ч. 3 ст. 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі). Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внести заставу в розмірі 429 мільйонів 440 тисяч гривень. Його син, Роман Гринкевич, що теж є співучасником корупційних схем батьківської фірми сьогодні теж перебуває у СІЗО до рішення суду після невдалої спроби втечі за кордон. Загалом він є п’ятим підозрюваним в участі у злочинному угрупуванні в час воєнного стану та шахрайстві в особливо великих розмірах у межах справи про постачання неякісного одягу для ЗСУ. Решта підозрюваних теж перебувають під вартою. Усім учасникам загрожує до понад 10 років позбавлення волі.

Так, одне журналістське розслідування може мати значний вплив на уряд країни та навіть спричинити зміни в політичному полі та управлінні. Безумовно, медіа несуть велику відповідальність за те, що публікують. Тож ЗМІ мають потенціал стати справжньою зброєю в руках небайдужих людей у боротьбі з корупцією та сприяти побудові прозорого суспільства.

Ольга Гордюк, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.