Наприкінці вересня стало відомо, що Нацрада з питань телебачення і радіомовлення позбавила телеканал «112 Україна» ліцензії на регіональне мовлення. Підставою для такого рішення стало порушення умов ліценції, адже компанії були зобов’язані мовити як регіональні, а натомість ретранслювали загальнонаціональний канал. Редакція «112» заявила, що такі дії є проявом жорсткої цензури та обмеженням свободи слова.

На знак протесту телеканали медіахолдингу Тараса Козака, а саме «Zik», «NewsOne» та «112 Україна» припинили активне мовлення на 30 хвилин. Віктор Медведчук, якого називають неофіційним власником цих ресурсів, у прямому ефірі «NewsOne» звинуватив президента в утисках каналу, а Нацраду в намірах «догодити новій владі, щоб залишитись на своїх місцях». Як вплине цей інцидент на редакційну політику каналу, який нерідко називають «популяризатором російської пропаганди»? Чи справді телеканали медіахолдингу «Новини» відповідають цьому визначенню? Спробуємо розібратися.

Українські новини з проросійським присмаком

Найбільше канали соратника Медведчука демонструють проросійське бачення України в новинних випусках, виступаючи начебто «за правду і свободу слова» в Україні. Головні ідеї, які ретранслюються в новинах, відтворюють найкращі зразки прокремлівської пропаганди. Вони стосуються гострих для українців тем про стан окупованих територій та дружні відносини з Росією.

Так, у вечірньому випуску новин можуть розповісти про дискримінацію російськомовних громадян або необхідність російського газу, який влада чомусь відмовляється закуповувати. Війну на Сході заперечують, а якщо про неї говорять відкрито, то у її розв’язанні звинувачують попереднього президента Порошенка. У синхронах «фахові фахівці» доведуть, що «Україні невигідні санкції проти Росії», а «проблему Криму слід тимчасово винести за дужки».

Будь-які новини про пана Медведчука обов’язково будуть позитивними. Його тут називають «символом надії». Це він забезпечив обмін полоненими, він може мирно врегулювати конфлікт на Донбасі, і тільки він знає, як можна знизити ціну на газ для України. Це далеко не повний перелік тем, які щотижня просувають на «Zik» «112 Україна» та «NewsOne». У чиїх інтересах – здогадатись неважко.

Бенефіс ОПЗЖ

Якщо «Zik» лише нещодавно потрапив під протекторат опозиції, то телеканали «112 Україна» та «NewsOne» були головним агітаційним рупором «Опозиційної платформи – За життя» в цьогорічній виборчій гонці. Там Вадим Рабінович і компанія невтомно шукали своїх виборців, у той час як про інші партії згадували хіба що в негативному контексті. Тож, якщо дивитися тільки «112», де вся студія обвішана символікою партії, можна дійти висновку, що платформа «За життя» – чи не єдина політична сила, яка намагається врятувати людей від бідності. Без аудиторії цих медіа «За життя» не отримала б своїх 13,05 % у парламенті.

Один лише Вадим Зіновійович у різний час був неформальним ведучим програм «Хто кому Рабінович», «Розмови За життя з Рабіновичем» та «П’ять запитань Рабіновичу». Чи не забагато уваги для однієї персони? Хоча, слід зауважити, що й інші члени опозиції не прогулюють жодного ток-шоу на улюблених телеканалах. Топ-10 головних політиків – Бойко, Шуфрич, Німченко, Льовочкін та інші – майже не пропускають прямі ефіри. Жодна програма не обходиться хоча б без одного представника ОПЗЖ. Там вони виступають у ролі експертів із соціальних та економічних питань, захищають «свободу слова» від утисків. Які ж висновки зроблять глядачі, якщо не знатимуть думки інших учасників політичних процесів?

Коли на ефір все ж таки запрошують представника іншої політсили, то запитання щодо відносин України й Росії все-одно ставлять у відповідній тональності.  Наприклад, інтерв’ю Андрія Геруса, нардепа від «Слуги народу», у програмі «5 кут. Розвиток» на «NewsOne». Запитання ведучого яскраво підкреслювали політику каналу: «Коли Ви особисто підете на прямі переговори з Москвою?», «Ми не можемо без енергоносіїв Росії?»

Теми, які обирають для ток-шоу чи інших програм, завжди вигідні саме «опозиціонерам». Зазвичай вони відображають проблеми, які представлені в їхній передвиборчій програмі: мирне врегулювання конфлікту на Донбасі, зниження тарифів, відновлення пільг та припинення політики санкцій.

Як втихомирити рупор пропаганди?

Будь-які намагання Нацради чи інших державних органів вплинути на редакційну політику цих телеканалів та змусити їх працювати за українським законодавством отримують шквал критики від депутатів ОПЗЖ. Вони переконані, що нова влада хоче закрити всі канали, що мають «іншу» думку.

Міжнародна спільнота, яка не знайома із особливостями українського медіаринку, може повірити пропаганді про утиски свободи слова на кількох великих загальнонаціональних каналах. Тому залишається тільки уявляти, який скандал це може спричинити.

У той же час Європейські країни вже кілька років поспіль борються з впливом російської пропаганди. Проводять тренінги, вводять штрафи і санкції, створюють цілі міністерства, які протидіють пропаганді. Важко спрогнозувати, коли Україна зможе реально протистояти російській дезінформації, але все ж в останні роки влада докладає багато зусиль для того, аби хоча б зменшити її вплив на населення.

Чи є сенс говорити про свободу слова там, де її ніколи не було? Для українського медіапростору, який намагається відповідати золотим стандартам «ВВС», телеканали «112 Україна», «NewsOne» та «Zik», як рана на здоровому тілі, що ніяк не може загоїтися. І виходить якийсь парадокс: ми наче й хочемо стати кращими, але нещадно б’ємо себе по голові через власну знемогу їм протидіяти. Допоки не зміниться стан справ у проросійських медіа, будь-які зусилля влади зменшити вплив кремлівської пропаганди будуть марними.

Наталія Вітюк, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.