Для української журналістики (навіть після двадцяти років державної незалежності) ще й досі залишається актуальним питання якісної преси. Ми завжди порівнюємо певні явища вітчизняного журналістського процесу із досвідом зарубіжних медій, шукаємо потрібну модель майбутньої перспективи. У цьому випадку, безумовно, керуємось Шевченковою настановою: “І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь”. Після тісного зближення із редакцією всеукраїнської газети “День” я почала задумуватися над тим, чи може вказане вище видання заслуговувати на те, аби бути якісним, хоча б на зразок польської “Gazety Wyborczej”, з якою “День” перебуває у дружних стосунках (читачі пам’ятають спільний проект газет – оприлюднення книги “Війни і мир” про українсько-польські історичні колізії)?

“Двадцять років свободи” і п’ять років пошуку

Історії газет, як і етапи розвитку держав, – різні. Редакція видання “Gazeta Wyborcza” оприлюднила свій перший номер 8 травня 1989 року.  Газета набирала обертів. Журналістський колектив постійно працював над вдосконаленням верстки, дизайну, наповненням матеріалів (прослідкувати за еволюцією газети можна на офіційному сайті видання у рубриці “Gazetopedia”, де викладено повний архів номерів). “Gazeta Wyborcza” – це відгук на внутрішні політичні процеси, які відбувалися на той час у Польщі, зокрема на рух, пов’язаний із діяльністю “Солідарності”. На першій шпальті першого номера видання читач міг ознайомитися із зверненням Леха Валенси, який наголосив, що “Gazeta” є “першим незалежним щоденником” серед пресового різноманіття. “20 років – саме стільки тривала Друга Річ Посполита. Це епоха у житті людини, народу, держави. Для багатьох із нас – це дві декади життя. “Gazeta” сформувалася у бігу, була великою імпровізацією двох непересічних осіб — Гелени Лучиво та Юлька Равіча”, – зазначив головний редактор “Gazety Wyborczej” Адам Міхнік у матеріалі, присвяченому ювілеєві видання.
 
Справді, газета прямувала до свого вдосконалення, навіть в Інтернеті, де з початку дев’яностих змінювався “веб-імідж” офіційної сторінки, кількість колонок і додатків. Проте незмінною залишався основний концепт журналістської команди – “візія демократичної, сильної Польщі в об’єднанні з Євросоюзом”.

Перший номер всеукраїнської газети “День” з’явився 11 вересня 1996 року. Вже до кінця 1996 року видання перекладали російською мовою, а згодом і англійською. З весни 1999 року газета “День” стала членом газетної асоціації “Синдикат”, що дає можливість українським читачам одночасно із читачами 90 країн прочитати коментарі та аналітичні матеріали про світові події та тенденції, написані відомими вченими та політиками. У 1997 році з’явилась офіційна сторінка “Дня” в Інтернеті, яка на сьогодні є найбільш відвідуваною не лише у нашій державі, але і загалом серед світового українства.

Виникнення газети “День”, подібно до “Gazety Wyborczej”, було реакцією на певні внутрішні журналістські процеси і колізії, а також на виклики тодішньої політичної епохи. Протягом п’яти років газета перебувала у пошуках: змінювався журналістський колектив, дизайн газети, формат, проте сталою залишилась стратегічна мета видання, яка майже так само звучить, як у польській “Gazecie Wyborczej”, тільки із орієнтиром на Україну.

Порівняння “матеріального” вмісту видань

“Gazeta Wyborcza” складається із багатьох газетних рубрик: “Край”, “Політика”, “Світ”, “Культура”, “Наука”, “Позиція”, “Спорт”, а також додатків “Великий формат” (щочетверга) та “Високі підбори” (додаток для жінок). У рубриці “Край” читач може почерпнути інформацію про останні події, які відбуваються у Польщі. До складу статей цієї рубрики входять роздуми польських політиків, громадських діячів, активістів. Подання рубрики “Політика” – доволі нестандартне, адже окрім звичайного розгляду певних питань зазначеної сфери, журналісти видання дають можливість висловитись жіночій частині політичної еліти під спеціальною підрубрикою “Бути жінкою у політиці”. Громіздкою за своєю масштабністю є рубрика “Світ”, що поділяється на такі підрубрики: “США”, “Росія”, “Німеччина”, “Китай”, “Великобританія”, “Європейський Союз”. Тому можемо зазначити, що відділ політики такою чіткою систематизацією інформації визначає напрям політичних векторів для Польщі, адже підбірка країн — невипадкова, зазначені вище країни — це стратегічні партнери Жечі Посполітої.

Журналісти відділу міжнародної інформації газети не лише формують газетний блок із передруків всесвітньо відомих інформагентств, газетних видань, інтернет-ресурсів, але і доповнюють “багаж” власними оригінальними матеріалами, що свідчить про міжнародну кормережу.

Рубрика “Культура” також тематично спрямована, в окремих підрубриках із відповідними назвами читачі можуть почерпнути інформацію про останні книжкові, музичні новинки, ознайомитись із “свіжими” телепроектами, прочитати анотації до останніх фільмів.

Помітно вирізняється із мозаїки газетної різноманітності і рубрика “Наука”, яка розрахована на інтелектуальну еліту Польщі: тут і новинки проектів, і аналіз певних процесів наукового середовища.

Примітно, що видання надає можливість журналістам висловлювати власну думку з приводу тих чи інших подій, це, зокрема, яскраво засвідчує рубрика “Позиції”, де члени редакційного колективу можуть висловлювати свої міркування, як тло до різних подій. Також до наповнення газети входять редакційна пошта, спортивні новини, некрологи, нестандартні фотоілюстрації, реклама. Сьогодні тираж газети становить 500 тисяч екземплярів, на відміну від першого номера, який складав 150 тисяч копій.

Аналізуючи рубрики газети “День”, можемо засвідчити, що матеріали видання спрямовані здебільшого на українського читача. Газетна палітра представлена такими рубриками: “1-а шпальта”, “День України”, “День Планети”, “Подробиці”, “Економіка”, “Суспільство”, “Культура”, “Тайм-аут”. Окрім того,  наприкінці тижня читачі мають змогу купувати спарений номер за п’ятницю і суботу, у якому, окрім звичних рубрик є ще розділи “Історія та Я”, “Прес-клуб”. У порівнянні із виданням “Gazeta Wyborcza” рубрики “Дня” не містять певної градації підрубрик, вони загалом є сукупністю певної інформації, яку розміщують суцільними блоками.

Загалом концепт видання спрямований більше на внутрішню українську атмосферу, адже журналістські матеріали “Дня” порушують ті проблеми, які є актуальними насамперед для українців, а вже потім можуть чи не можуть зацікавити іноземців. Головний редактор “Дня”, Лариса Івшина, наголосила перед учасниками цьоголітньої Школи журналістики, що мета газети – “пробудити українськість в українцях”. Через те на шпальтах видання можна ознайомитись із виступами відомих письменників, публіцистів, науковців, політиків.

У цьому контексті, мабуть, “День” має подібність із “Gazeta Wyborcza”, адже надає можливість висловлювати позиції представникам різних соціальних верств, проте, на відміну від польського видання, на сторінках газети дуже рідко можна прочитати коментарі самих журналістів. Також помітно відрізняються між собою відділи міжнародної інформації. На “міжнародних” шпальтах “Дня” здебільшого подають інформацію як і оригінально журналістську (на жаль, у “Дня” наразі нема розвиненої міжнародної кормережі, лише кілька журналістів), так і передруки із авторитетних інтернет-джерел, а також матеріали проекту “Синдикат”. Проте, якщо аналізувати всеукраїнський пресовий плацдарм, то відділ міжнародної інформації у “Дні” поки що займає першість.

Сукупний  (російськомовний, українськомовний) тираж газети становить 62 500 екземплярів, що майже на порядок (у вісім разів) менше, ніж у польського видання.

Ініціативи видань

На офіційному сайті “Gazety Wyborczej” читачі мають змогу знайти не лише  газетні матеріали, але і придбати собі книгу, аудіокнигу чи музичний або кінодиск із “Kulturalnego sklepu”, тобто із вітрини спеціального інтернет-магазину. Також газета заохочує читачів до додаткового “асортименту” інформації у вигляді бізнес-додатку, додатку для жінок, спорт-додатку, додатку із оголошеннями для роботи, додатку для дому.

Натомість “День” пропонує своїм читачам цілий спектр різноманітних ініціатив, включаючи щорічний фотоконкурс, “Бібліотеку газети “День”, Острозький клуб інтелектуальної молоді, щолітню Школу журналістики. Порівнюючи ініціативи обох видань, розуміємо, що “Gazetа Wyborczа” знову-таки спрямовує свого читача до загальноєвропейськості з акцентом на його польськості (принаймні такий висновок можна зробити після тематичних добірок книг, дисків, фільмів). “День”, крізь призму своїх ініціатив, звертає читача насамперед до українського, а вже тоді до загальноєвропейського, адже основна мета фотоконкурсу – показати українцям невідому Україну; а стратегія “Бібліотеки”, Клубу, Школи – створити інтелектуальний національний фундамент.

Порівнюючи щоденне видання “День” із польським “колегою” – “Gazeta Wyborcza”, можемо засвідчити те, що газета претендує на статус “якісної преси”, проте певні суспільні обставини (насамперед політичні), становлення і розвиток українського журналістського процесу, поки що не дозволяють “дострибнути” виданню до планки світових видань, хоча „елітні” пріоритети редакційної команди є очевидними. 

Відгуки 7 коментарів

Анонім,

Анонім,

Анонім,

Анонім,

Анонім,

Анонім,

Анонім,