Тема посттравматичного стресового розладу стала однією з «наймедійніших» після лютого минулого року. І найпанічніших. ПТСРом лякають всі кому не лінь: особи, що називають себе експертами та психологами в мас-медіа та соцмережах залякують українців, що він неодмінно буде у кожного після війни. Та чи справді це так?

(Фото: mind.ua)

Турбота про фізичне та ментальне здоров’я українців – це звісно добре. Але як щодо гучних заяв про те, що ми всі будемо хворими після війни. До того ж нам усім знадобиться психолог, психіатр й медикаментозна терапія. І це все неминуче! Саме така картина життя після війни складається за прогнозами деяких українських медіа, що вивчили словосполучення «посттравматичний стресовий розлад» і перетворили його на страшилки: зазвичай, абсолютно безглузді.

(Фото: скріни публікацій на тему ПТСР)

Наприклад, в одному зі своїх матеріалів ТСН ще в заголовку, а потім і в репортажі називає ПТСР пандемією, яка масштабно впливає на психічне здоров’я українців: «вона масово вражає психічне здоров’я українців. З кожним днем кількість людей, які відчуватимуть ці наслідки на собі, лише зростатиме». Також Vesti.ua пише, що українці масово починають переживати таке явище, як посттравматичний стресовий розлад психіки.

А в Ukrinform заявляють, що «кожен українець тою чи іншою мірою вже має ПТСР, що слід пропрацьовувати фахівцями». УНІАН навіть називають цифри, скільки українців потребуватимуть психологічної допомоги: пророкують, що понад 15 мільйонів. Ще одне українське медіа припускає, що потрібно вже щось з цим робити, бо через рік ми начебто всі масово будемо страждати від запущених форм ПТСР.

Найбільше ж в цій ситуації перепало, мабуть, тільки військовим. Адже псевдоексперти викривляють уявлення про них й ставлять їм фатальні діагнози, мовляв, у кожного, хто був на фронті, вже є чи буде ПТСР. Ба більше, застерігають не будувати з ними стосунки та лякають поголовною психічною нестабільністю у всіх, хто воює.

(Скрін із Тікток)

Навіть у ВООЗ надзвичайно перейнялися станом українців під час війни. А також заявили, що кожен четвертий українець може страждати від психічних розладів здоров’я через війну. Тобто це загрожує приблизно чверті населення України або ж 10 мільйонам громадян.

Втім, серйозні експерти з цим не погоджуються. Переглянемо тепер ті ЗМІ, які ґрунтовно підійшли до теми ПТСР, не розводячи паніку і не маніпулюючи масовою загрозою психічного розладу українців.

Якісні приклади матеріалів, що висвітлюють тему ПТСР

Варто почати зі статті «ЮНІСЕФ», адже проблему посттравматичного стресового розладу вони розбирали одні з перших та найбільш ґрунтовно. З тексту можна дізнатися, що таке ПТСР, як проявляється у дітей та дорослих. Які фази існують та що робити, щоб послабити ризики його виникнення.

Далі матеріал «Еспресо» з психотерапевткою Марією Олійник про те, як війна впливає на ментальне здоров’я українців та чому не варто з цього робити «лякалок». Також згадують катастрофічний прогноз ВООЗ. Зокрема, експертка каже, що це якісь надто страшні цифри і вона не розуміє, звідки вони їх взяли. «Маєте розуміти, що наша психіка здатна опрацьовувати горе, втрати, стрес і т.д. Тим більше у нас зараз є багато згуртованості у суспільстві, взаємопідтримки, гумор – різні меми, жарти й т.д. Тобто, судячи з того, що я бачу, прогноз ВООЗ виглядає дуже нереалістичним», – запевняє психотерапевтка.

Щодо цифр, то наприклад, ведучий подкасту «Намацальна медосвіта» й соціолог Михайло Винницький  розбирає тему ПТСР з Орестом Сувалом лікарем-психіатром, керівником проєктів та програм Інституту психічного здоров’я УКУ. Експерти зазначають, що ПТСР розвивається аж ніяк не у всіх. Як каже наука, лише 15-20% людей, які стикалися з бойовими діями або зазнали травматичних подій, можуть мати ознаки посттравматичного стресового розладу. Ще менше, приблизно 7-8% справді потребує допомоги.

Журналістка «SPEKA» Маргарита Тулуп разом з Психічне здоров’я для України провели дослідження про випадки негативного впливу потенційно травматичних подій. «З опитаних 5692 людей 82,7% відсотка зазнали важких і потенційно травматичних подій. З них лише у 8,3% діагностували ПТСР упродовж життя», – йдеться в матеріалі.

Автори дослідження доходять висновків, що насправді наша психіка набагато сильніша та стійкіша, аніж ми можемо собі це уявити. До того ж упродовж життя ми всі зазнаємо стресових ситуацій, переживаємо горе й втрати. Але щоб від цього почав розвиватися розлад потрібно чимало інших факторів. Наприклад, це залежить від психічних ресурсів людини, тривалості та інтенсивності стресу, підтримки близьких та безпосередньо середовища, де знаходиться людина. Тобто існує безліч чинників, що можуть вплинути на те, як саме людина впорається або не впорається чи взаємодіятиме з цим травматичним досвідом надалі.

Наступний приклад – інтерв’ю у «Високий Замок» з травмотерапевткою Тетяною Сіренко, яка теж заперечує, буцімто сьогодні у кожного українця є ризик розвитку ПТСР. «Перебільшенням буде сказати, що всі люди, які переживають психотравмувальні події, будуть мати ПТСР», – каже експертка.

А в коментарі «Суспільному» психотерапевт Спартак Суббота зазначає, що ще впродовж першого року після війни українці зможуть подолати більшість психологічних проблем, викликаних нею. А якщо звернутися по допомогу — то й набагато швидше.

Отож, важливо не довіряти гучним заявам про «масову» загрозу й не панікувати, а навчитися перевіряти й аналізувати інформацію, що стосується такої складної теми, як людська психіка.

Лілія Сокульська, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.