Кінець світу чи нам здалося? Медіа, соціальні мережі та суїцид

Анастасія Браташ

Опубліковано: 11-11-2019

Розділи: Агресія і тривога, За що критикують медіа?.

0

Photo by Claudia Soraya on Unsplash

Соціальні мережі перебрали на себе значну частину медійної роботи, а отже і вплив, який раніше монополізувала преса. Тепер кожен може вести свій блог, розкручувати його та формувати свою аудиторію. На спеціальних тренінгах та семінарах блогери вивчають медійні стандарти та специфіку поведінки з інформацією. Однак інтернет-простір все одно перенасичений насильницьким контентом, який може здійснювати негативний вплив на людей із вразливою психікою, а алгоритми соціальних мереж поки що не дозволяють його контролювати належним чином.

Три роки тому чотирнадцятирічна Моллі Рассел скоїла самогубство. Як повідомляв The Guardian, її тато доводив, що інстаграм має стосунок до такого рішення через алгоритми, які щодня показували Моллі депресивну інформацію. Відтоді соціальна мережа змінила свою політику та заборонила будь-які зображення, що містять контент, який зображує завдання шкоди самому собі.

Photo by Sydney Sims on Unsplash

У Малайзії 16-річна дівчина скоїла самогубство після того як провела опитування на своїй інстаграм-сторінці, запитавши у користувачів, чи має вона померти. 69% відповіли «так». Рідня дівчини хоче притягнути до відповідальності тих, хто проголосував за. Цю інформацію поширюють як приклад, що будь-яка дія в інтернеті може мати серйозні наслідки в реальному житті.

Цього року про складний період у своєму житті наважилась говорити Ніна –  популярна блогерка з Мексики. У неї аудиторія понад 2 мільйона підписників у соціальній мережі Tik Tok. Ніна стверджує, що коли почала ловити себе на думці «я не хочу більше жити» – зрозуміла, що варто звернутись до спеціаліста. Блогерка розповідає, що їй важко було впоратись із психологічним тиском соціальної мережі. Так, у неї було багато прихильників, але мало друзів, які могли б її підтримати.

Відтепер інстаграм та фейсбук видаляють зображення, де люди калічать себе. Згодом це блокування розширять ще на меми, мультфільми та відео. Ініціатива на часі, адже нерідко люди зі слабкою психікою у соцмережах зазнають негативного впливу, який може завдати шкоди.

Психологи-біхевіористи стверджують, що люди мають властивість навчатись із того, що вони бачать у медіа. Зокрема Альберт Бандура в праці «Теорія соціального навчання» говорить про те, що деякі люди схильні повторювати певні моделі поведінки або сценарії, побачені на екрані. Таким чином вони навчаються із чийогось уявного досвіду, перетворюючи його на свій реальний. Тому фільми, блоги, книги, що зображують насильницьку поведінку містять потенційну небезпеку: завжди може знайтися людина, яка захоче вчинити так само.

Не так давно популярними «забавками» були «Синій кит» та «Момо» – спільноти, що заохочують неповнолітніх, замкнених у собі дітей до самогубства. Завдяки розголосу та активному висвітленню діяльності цих груп у ЗМІ та соціальних мережах, а також дій поліції вдалось роз’яснити цю проблему. За допомогою великих медій було поінформовано батьків, які почали уважніше ставитись до того, який інтернет-контент споживають їхні діти.

Отже, усім користувачам мережі, які висвітлюють тему суїциду, варто слідкувати за тим, щоб їхні матеріали не містили надлишкової інформації про завдання шкоди собі. Також слід писати про речі, які можуть запобігти трагедії. Наприклад, пояснення, що таке депресія, як вона впливає на життя та які причини її виникнення – важливі для висвітлення, адже це може уберегти чиєсь життя.

Щоденний кінець світу в новинних ефірах ТСН

Якщо користувачі соціальних мереж мають слабке уявлення про стандарти подачі інформації широкій аудиторії, то професійні журналісти зобов’язані їх знати. Проте знати – не означає дотримуватись. У гонитві за рейтингами ЗМІ раз у раз переступають через журналістські стандарти.

До прикладу, кожен випуск новин «ТСН Тиждень» формується за певним шаблоном:

  1. Шоковий контент – те, що мимоволі притягує увагу глядача, оскільки звертається до первісних інстинктів.
  2. Політична ситуація – кожен канал висвітлює цю тему по-своєму (знаємо, що 1+1 подає інформацію так, як це вигідно Президенту).
  3. Тривожні події у світі або правило «трупокілометрів», коли кількість смертей під час події визначає її важливість.
  4. Лайтовий матеріал. Завершують на позитивній ноті.

Скріншот випуску новин ТСН

До прикладу випуск новин ТСН за 28 жовтня 2019 року:

  1. Новина про смерть маленького хлопчика на Рівненщині.
  2. Бійка в центрі міста зі стріляниною.
  3. Ситуація в Золотому.
  4. Образливі слова в сторону Зеленського від депутатки від «Слуги Народу».
  5. Протест полку «Азова».
  6. Смерть голови терористичного угрупування в Сирії.
  7. Смерть Володимира Буковського (дисидента).
  8. Нищівні протести в Каталонії.
  9. Відкладення «розлучення Британії з ЄС».
  10. Малюк під землею в Індії.
  11. Чоловіка на височезній трубі в Британії.
  12. В пустелі поставили оперу Верді, українські музиканти успішно впорались із постановкою.

Саме така послідовність новин, саме з таким емоційним забарвленням дозволяє шокувати, вражати та під впливом емоцій подавати глядачам свій погляд на політичні події. В кінці ж завжди має бути нотка позитиву.

Випуск новин не відображає повноцінної картини того, що відбувається у світі. Якщо дивитись тільки такі новини щодня, то дуже скоро може скластись враження, що світові настає кінець. Проте згодом людина може звикнути і дивитися ці матеріали із цілковитим спокоєм.

Психотерапевт Джозеф Вольпе дослідив вплив систематичного зниження чутливості людини до предметів, подій чи людей, які сприяють підвищенню рівня тривожності. Тобто люди стають менш чутливими до шок-контенту. І для того, щоб отримати гостре враження, людина має побачити ще жорстокіший матеріал. Відповідно ЗМІ, які потребують уваги людей, намагаються забезпечити глядача такою інформацією.

Апеляція до первісних інстинктів є чи не найсильнішим засобом привернення уваги. Це на перший погляд безневинний акт трансляції насилля для широких мас. Але чи не стає суспільство жорстокішим, коли щоденно перебуває під впливом «жорстокого світу», витвореного медіа?

Анастасія Браташ, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.