З давніх-давен існує міф, що люди прагнуть споглядати криваві видовища. Можливо тому на екранах наших телевізорів так часто можна побачити шокові кадри наслідків зґвалтування, дорожньо-транспортної пригоди чи резонансного вбивства. Коли в одному випуску новин є одне-два інформаційні повідомлення такої тематики, то глядач не надає цьому особливого значення. Коли ж цілий випуск переповнений гучними скандалами, кров’ю, слізьми й глибоким відчаєм, то стає бридко, страшно та моторошно. Інколи не вистачає сил додивитися до кінця. Але коли є попит, то буде й пропозиція.

“Надзвичайні новини” – скріншот з випуску 04.12.2017

На українському телебаченні є декілька програм такого типу. Зокрема мова йде про “Надзвичайні новини”, що транслюють на телеканалі “ICTV”, та “Свідок”, що на “НТН”. Головними темами цих передач є кримінальна хроніка, вбивства, ДТП, сімейні скандали тощо. І майже в усіх сюжетах присутні жертви.

“Свідок” – скріншот з випуску 20.11.2017

Журналісти цих передач справді добре виконують свою роботу. В їхніх сюжетах помітна деталізація тієї чи іншої події, часто з елементами гіперболізації. Саме в цьому помітна їхня клопітка робота над текстом, щоб з допомогою слів якнайсильніше передати емоції резонансного вбивства, наприклад, “Під’їзд, залитий кров’ю, а на сходах небіжчик: страхіття поставило на вуха багатоповерхівку у Дніпрі”, “Чоловік задушив свою 16-річну кохану на Київщині”. Такі заголовки навіюють тільки дух негативу, а кривава картинка додає, так би мовити, “приправи” до сюжету.

“Свідок” – скріншот з випуску 20.11.2017

Інколи навіть ведучі не витримують інформаційного навантаження. Навесні цього року в мережі спалахнуло бурхливе обговорення: ведуча “Надзвичайних новин” Вікторія Сеник ледь не розплакалась в прямому ефірі, коли, коментуючи новину про слухання у Верховній Раді щодо заборонити абортів в Україні, під моторошний відеоряд розказувала про випадки вбивств новонароджених дітей своїми матерями: «Пригадуєте хвилю дитячих душогубств? «Надзвичайні новини» чи не щодня говорили про мертвих немовлят. Коли після пологів матір затулила своєму малюку рота і ніс і задушеного утопила в туалеті. Коли викинула новонароджене дитя з п’ятого поверху. Коли воно замерзло, підкинуте у вагон зі щебенем. Коли рідна матір розтерзала дитину і закопала у гної. Викинула як непотріб на смітник або зарила ще заживо». Направду моторошні слова, тож немає нічого дивного в тому, що жінка закінчила ефір вже зі слізьми на очах.

Ведучий “Свідка” Олександр Бондарчук в інтерв’ю “Телезамку” на питання про захист від негативу, відповів: “За кадром – жодного гнітючого спогаду. З випусковою групою спілкуюсь на позитивні теми. Це допомагає зняти внутрішню напругу, розслабитись”. А його колегу Катерину Булатову запитали, як вона внутрішньо налаштовується на сюжети із жорстокою реальністю. Відповідь була такою: “По-справжньому моторошно було на початку кар’єри у “Свідку”. Іноді здавалося, кров стигне в жилах. Вночі могли снитися жахіття. Та людині властиво звикати до всього. Звикла і я”. Марія Пуговиця розповіла, як розвантажується психологічно: “Після важких ефірів можу просто сісти за кермо та їздити Києвом”.

“Надзвичаин новини” – скріншот з випуску 27.11.2017

Навіть тим, хто створює цей медіаконтент, не завжди легко сприймати такі новини, що ж казати про нещасного глядача, який просто поглинає інформацію, як губка воду. Телебачення навіть у подачі надзвичайної інформації мало б виконувати пізнавальну та повчальну функції. Але дуже часто на своїх екранах бачимо розбиті вщент автомобілі, накриті тіла та вбиту горем матір без жодних коментарів. Чи здатна доросла людина витримати психологічно таке навантаження без негативних наслідків? А як щодо дітей?

Психолог Тетяна Франчук, фото автора

Психолог Києво-Святошинського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Тетяна Франчук розповіла нам у коментарі, як краще спілкуватись з дітьми, щоб такого роду сюжети стали для них уроками: “Замовчування та недооцінка інформації, яку отримують діти, призводить до прикрих експериментів. Про більшість витівок вони дізнаються саме з ТБ або з соціальних мереж. Завдання батьків – навчитися правильно реагувати на навколишні події та своїм прикладом демонструвати та заохочувати до відкритих та довірливих стосунків. Тільки ми в змозі відслідкувати зміни в настрої чи поведінці наших дітей. Завжди говоріть про свої переживання, занепокоєння, успіхи та невдачі, розповідайте про уникнення можливих ситуацій”.

Незважаючи на негативний психологічний вплив, рейтинги таких програм зростають. 30 жовтня на сайті “Надзвичайних новин” було опубліковане повідомлення, в якому зазначили, що зафіксовано найкращі показники із зими 2014. До слова, програма транслюється з 2008 року.

Ярина Балабаник, студентка факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка

Comments are closed.