Отар Довженко: «Як тільки перестаєш критикувати медіа, вони починають тебе використовувати»

Юлія Девда

Опубліковано: 17-09-2014

Розділи: За що критикують медіа?, Медіафілософія.

0

ot2Журналіст і громадський діяч Отар Довженко провів у Львівському національному університеті імені Івана Франка  лекцію «Що означає бути медіакритиком?» Гість розповів студентам-журналістам третього курсу про роль і функції критики ЗМІ для суспільства та впливи на неї.

Журналіст «Телекритики» й викладач магістерської програми Українського католицького університету Отар Довженко розповів, як ще у 2006 році, обійнявши посаду заступника шеф-редактора цього видання, змушений був опановувати найпростіші кроки в галузі критичної журналістики.

Сьогодні, маючи дев’ять років досвіду, він радить: «Починати потрібно, все ж, спочатку, а не з кінця». А також каже, що журналіст, який працює в інформаційних жанрах, вичерпує себе за три роки роботи, тоді як медіакритик перегоріти може і за рік. Всидіти перед екраном телевізора чи комп’ютера, переглядаючи десятки інформаційних чи розважальних програм щодня, і на їх основі підсумовувати якість контенту і прогнозувати вплив продукції на споживачів та медіабізнес, не кожному під силу.

Саму медіакритику Отар розуміє як багатогранний підрозділ журналістики, об’єктом якого є різноманітні медіа та їх продукція. Їх аналіз повинен засвідчити не лише якісний чи, навпаки, не вартий споживання зміст того чи іншого продукту, а й спрогнозувати його вплив на аудиторію, відносини на медійному ринку. «Всі звикли, що критика – це обливання брудом. Проте вона є явищем, яке дозволяє розкласти той чи інший медіасегмент на шматки та виявити його позитивні й негативні сторони», – зазначає гість. За словами Отара, медіакритика має вплив на самих журналістів, які вчаться порівнювати неоднорідний медіапродукт, на медіабізнес, який охоплює реакцію критиків на вихід нової продукції, на споживачів, які, орієнтуючись на результати досліджень, обирають вартісні передачі. Своєю чергою, медіакритика залежить від розмаїття ЗМІ, суспільної зацікавленості та готовності її сприймати, згуртованості журналістів, формування тематичного дискурсу. Не останніми уьсписку є також наявність конкурентів-медіакритиків, можливість реалізуватися на ринку ЗМІ й мотивувати себе до такої рутинної, проте відповідальної праці.

Отар Довженко вважає, що роботи у медіакритиків сьогодні є достатньо, оскільки в країні зареєстровано більше 700 телевізійних каналів і близько 25 тисяч друкованих ЗМІ. Та, як вважає він, потреба знати, що читати, дивитися чи слухати виникає в незначної частини аудиторії.

Стосовно функцій медіакритики. Як каже Отар Довженко, вона заохочує готувати не лише фінансово прибутковий, а й вартісний матеріал, застерігає журналістів від порушень законодавства, формує тематичний і проблемний дискурс, досліджує, класифікує, категоризує зміст і допомагає споживачам орієнтуватися у світі медійного продукту, роблячи для себе корисний вибір.

Comments are closed.