У наш час людей важко здивувати чимось новим. 4G, смарт-будинки, роботи, що вирішують різноманітні завдання, вже не викликають у людей вау-ефекту і здивування. А от термін ботоферма – це щось новеньке для українців. І хоча ботоферми існують уже давно, багато українських користувачів інтернету зіткнулися із ними (і навіть подекуди стали їхніми жертвами) лише цього року, під час президентських та парламентських виборів. То хто ж такі боти і з чим їх їдять?

«Бот» – скорочена форма від слова «робот». У нашому випадку мова йде про спеціальну програму, яка за допомогою сторінок вигаданих людей поширює певну інформацію, потрібну замовнику. Майданчик, з якого розповсюджуються боти називають ботофермою.

Боти працюють за допомогою коментарів, залучення до дискусій, також у вигляді лайків чи репостів. Їхня мета – поширити потрібну їм інформацію та викликати відповідні емоції. Ботів зазвичай використовують для виконання одноманітної і повторюваної реклами з максимально високою швидкістю.

Розрізняють три види ботів:

• біороботи (їх ще називають класичними ботами). Це фейкові сторінки, які ведуть реальні люди. Вони лайкають, коментують, додаються в друзі, поширюють пости, створюючи видимість «живого» акаунту. Одна людина може вести декілька десятків таких сторінок-ботів. За умови високої активності біоробот за місяць може заробляти 500 доларів.
• боти-одноденки (програми зі створення фейкових сторінок). Програма створює фейковий акаунт, з якого потім поширюються тисячі коментарів. Щоправда, такий вид ботів найменш ефективний через те, що тепер багато сайтів навчилися розпізнавати таких «автоматизованих» користувачів і одразу їх блокують. Ще один мінус – такі боти не можуть брати участь в дискусіях, оскільки нездатні давати адекватних коментарів. Вартість одного такого аканту – 300 грн.
• боти-ЛОМи. Зазвичай, це активні та цікаві сторінки, які важко відрізнити від «живих» користувачів. Створені вони для того, аби зливати в інтернет фейкові новини, які швидко підхоплюють інші боти та не дуже перебірливі ЗМІ.

Різновидом ботів можуть бути і тролі – люди, які створюють фейкові акаунти і від чужого або вигаданого імені беруть участь у дискусіях, суперечках, провокаційно висловлюють свою думку. Мета тролінгу – викликати емоції та спровокувати інших користувачів. На відміну від звичайних ботів, тролі зазвичай ерудовані та «живі». За місяць тролінгу людина може заробити 300-400 доларів. Проте дехто цим займається задля задоволення.

Навіщо брендам ботоферма?

Багато відомих брендів сьогодні розкручують за допомогою ботоферм. Так вони можуть поширити максимально велику кількість інформації, хороших відгуків про свій продукт або послуги. Активна робота якісних ботів ефективніша навіть за традиційну рекламу.

До прикладу, «Vodafone» знайшов  шалену «підтримку» під публікацією на Facebook «Перевірте якість свого мобільного інтернету».  Там дивним чином знайшлося 18 активних людей, які хвалили «Vodafone», хоча ніхто й словом не згадав про тарифи, ціни та інші нюанси. Всі коментарі були загального типу і виключно з позитивним або нейтральним змістом. Проте на постах з цією червоною мережею боти не зупинились. Вони активно лишали коментарі і під публікацією про «Київстар», переконуючи користувачів у перевагах «їхньої» мережі. Водночас сторінки усіх 18 захисників «Vodafone» були створені в один і той самий рік та місяць, наповнені однотипними постами (поширення публікацій із жартами, рекламами ставок казино, картинками з безкоштовних фотостоків), мали по 500-600 друзів. До того ж, за фотографіями на їхніх аватарках шукає десятки нібито «живих» користувачів Facebook, звісно ж, під різними іменами. Це все ознаки типового бота.

Боти в Україні та світі

Сьогодні в Україні є вже кілька десятків ботоферм, які мають у своєму підпорядкуванні понад тисячу ботів. Попит шалено зростає. Експерти кажуть, що це зовсім скоро може стати масовим явищем.

Український фільм «Я – бот», який презентували «Слідство. Інфо» та телеканал «Громадське» дуже доступно показав структуру української ботоіндустрії:

• перша ланка – керівники – ведуть перемови з політичними силами і визначають, яке завдання потрібно виконати і скільки це коштуватиме
• друга ланка – таргетологи – аналізують, на яку аудиторію потрібно спрямовувати сили (до уваги береться стать, вік та інше)
• третя ланка – «мавпочки» – основна рушійна сила ботоферм. Це люди, які безпосередньо створюють фейкові акаунти та від їхнього імені масово залишають коментарі у соціальних мережах.

В середньому, за годину бот має написати 15-30 коментарів, а денна норма становить 300 одиниць.

Особливо популярними в Україні ботоферми стали під час цьогорічних президентських та парламентських виборів. Відомі українські політики замовляли так звану «ботопідтримку» для того, аби підняти рейтинги і втертись у довіру українцям. Та не підтримкою єдиною. Дехто навіть умудрявся замовити антирекламу для своїх опонентів.

Українська кіберполіція активно бореться із ботофермами. Вже було виявлено і закрито декілька масштабних сервісів розсилки. Найчастіше боти працюють на платформах Facebook та Instagram.

Натаніель Глейхер, кервіниця політики з кібербезпеки на Facebook, повідомила, що на одній із уже закритих українських ботоферм було витрачено 1,6 мільйона доларів на рекламу, а переглянули їхній «продукт» понад 4,2 мільйона користувачів.

У світі ситуація з ботами особливих відмінностей не має. Найактивніші замовники – політики. Навіть така поважна особа, як Дональд Трамп користувався послугами штучного інтелекту під час виборів. Така співпраця була і з українськими ботофермами. Сторінка у Facebook «Я люблю Америку» містила американський політичний контент. Сторінка модерувалась українцями та агітувала на користь Трампа. Створили її у 2017 році, і менш, як за два роки вона набрала 1,1 мільйона підписників. Проте у вересні 2019 року Facebook видалив цю і ще 8 схожих сторінок.

Переваги та недоліки використання ботів

Для замовника

Плюси:

– швидке і масове розповсюдження інформації

– впевненість у тому, що інформація буде позитивною або нейтральною

– можливість замовити «антирекламу» для опонента

– можливість зупинити процес в будь-який момент

Мінуси:

– ризик викриття

– значні витрати

Для читача

Мінуси:

– не завжди правдива інформація, введення в оману

– апелювання до емоцій

Плюси:

немає.

Єгор Соболєв, колишній народний депутат, що взяв участь у фільмі «Я – бот»,  каже: «Я завжди порівнював роботу ботів з проституцією, але зараз я ловлю себе на думці, що це значно гірша справа, тому що ті, хто займається проституцією, вони занепащують своє тіло та душу, а ці люди всіх нас втягують у це. Ботоферми, я це знаю на своєму професійному досвіді, нищать довіру до журналістики, вони нищать довіру до громадської думки, як такої, і по великому рахунку, вони нищать демократію».

Отже, доходимо висновку, що ботоферми – це банальний спосіб розкрутки не зовсім чесним способом. Їхня діяльність в Україні як швидко почалась, так швидко і закінчиться, адже зараз вичислити ботів та їхніх замовників не так складно, а отже – дізнатися хто з наших політиків і на які суми замовляв послуги ботоферм під час важливих політичних процесів.

Репутація та послуги ботів не можуть бути на одному рівні, адже одне суперечить іншому. І колись-таки правда випливає наверх. Тому варто задуматись і робити по-чесному, бо «людей-псів не люблять навіть ті, хто ними користується».

Анастасія Погорілець, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка

Comments are closed.