Від православної психотерапії до благословенної церквою війни – медіа так званої «Новоросії» роблять релігійність невід’ємним атрибутом життя в «республіках».

Так звана «Новоросія» активно виробляє власний медійний продукт. Він має заміняти заблоковані на окупованих територіях Донецької і Луганської областей українські ЗМІ . До них тут мають доступ лише ті, хто встановив супутникове обладнання, а також свідомі і просунуті користувачі інтернету. Натомість «місцеві» телеканали і преса доступні усім.

Картинка «православності» у тій чи іншій формі регулярно виникає в сюжетах сепаратистських каналів. На цьому, передусім, спеціалізується «Оплот ТВ», також «Новоросія ТВ» – коли йдеться поточне життя «республік» (цей канал має багато сюжетів про міжнародні події).

Ось священник проводить молитву на посвяті студентів-першокурсників одного з університетів.

Лікарня у прифронтовій зоні. Кабінет в.о. Головного лікаря щедро прикрашений іконами: на стіні, в кутку, під склом на робочому столі. Ось інша лікарня – відновлена після обстрілів, і в сюжеті про це неодноразово підкреслюється, що руйнування стались на православне свято Хрещення.

У сюжеті про гуманітарну допомогу близько третини часу відводиться під розповідь про «православну психотерапію». Загалом про віру в кадрі як правило говорять не священнослужителі, а лікарі, звичайні мешканці, самі журналісти. Говорять не завжди вербально – часто це зйомка на фоні ікон, православних календарів тощо.

Окремим блоком ідуть сюжети про відзначення православних свят у церквах Донбасу, освячення джерел.

Є і регулярні спеціалізовані програми – наприклад, «Святині Донбасу». Впадає в око те, що ведуча тут – не просто журналіст. Своїм одягом і поведінкою вона підкреслює, що сама є віруючою православною християнкою.

На Донбасі, який ніколи не був особливо релігійним, поява священника на святкуванні в університеті виглядає радше дивно, ніж звично. Утім, для середнього мешканця регіону християнство – це про доброту і прощення. Тому такі речі сприймаються загалом спокійно. Якщо те, що ми робимо – добре і правильно, і це благословляють святі отці, то чому б ні?

Таким чином медіа конструюють ідентичність мешканця Донбасу як людини апріорі православної.

Трохи інакше виглядає християнство у випусках програми «Звідки пішла Руська земля». Тут воно вже безпосередньо пов’язується з мілітаризмом. І це простежується не лише у розповіді, а навіть у одязі ведучого. На його футболках – зображення міфічного руського воїна (богатиря) з мечем і слов’янською свастикою. Ведучий при цьому розповідає про богатирів як перших святих і засновників православ’я.

У схожому ключі про віру часто говорять і політичні ватажки ЛНР/ДНР. Наприклад, «голова» ДНР Олександр Захарченко в інтерв’ю розповідає про своє бачення релігії у «республіці»: «Я считаю, что есть 4 конфессии, которые действительно признаны. Это православие, римо-католицизм, мусульманство и иудаизм, все. Это те четыре религии, которые испокон веков уже тысячелетиями стоят. Поэтому мы живем с мусульманами – они правоверные, мы православные, у нас даже название веры одинаковое».

Показово, що лише хвилиною раніше Захарченко говорить: «Основное требование людей – уничтожить врага. Не договориться, не с миром прийти, а именно уничтожить».

Загалом образ «православного ополченця» використовується дуже активно. Це і численні фото з іконами, і освячені «православні» прапори, і публічні молитви.

Джерело зображення: РИА Новости / Андрей Стенин

Джерело зображення: REUTERS / Shamil Zhumatov

Джерело зображення: opolchenec.info

Ігор Друзь – радник з інформаційної політики колишнього ватажка сепаратистів Гіркіна – у своєму інтерв’ю говорить, що бойовики «Новоросії» – це глибоко віруючі й воцерковлені люди.

«Я недавно видел одного снайпера нашего, который вел корректировку огня с брони танка. Военные люди знают, что это исключительно сложно, практически невозможно… Это православный парень, который ничего не боялся. Он сказал, что в это время просто молился. Он корректировал огонь настолько удачно, что они поразили 5 единиц бронетехники врага.… Я думаю, это все-таки чудо, потому что с нами Бог, и на нашу войну мы имеем благословение нашей церкви, потому что мы идем в рамках ее вероучения».

Активна експлуатація православності, поєднаної з мілітаризмом, – це не лише проекція «Русского міра», частиною якого є проект «Новоросія». Для самопроголошених «республік» акцент на вірі – це ще й засіб легітимізації, який за відсутності історичної основи і скільки-небудь тривалої ідеології міг би пояснювати їхнє снування. Перш за все – мешканцям окупованих територій.

Євгенія Резниченко, Школа журналістики УКУ

Comments are closed.