«Після з’їзду партії “Слуга народу” в Трускавці з готелю пропало 256 рушників», «Том Круз відвідав Львівський метрополітен», «В ОРДЛО в шкільну програму з математики ввели вивчення формули Штайнмаєра», «Андрій Богдан змінив ім’я на Богдан Андрій»… Якщо  такі заголовки новин вас відверто шокували, то не спішіть хапатися за голову та кричати, що українська журналістика себе вичерпала. Можливо це та ситуація, коли, перегорнувши сторінку сайту до кінця, ви виявите магічні слова: «Всі згадані на сайті події та персонажі вигадані. Будь-який збіг з реальними подіями та людьми є випадковим». Так сатиричні видання попереджають читачів, що всі їхні новини – не більше, ніж вигадка.

Видання з хорошим почуттям гумору

Думка про те, що «добротний» фейк  можна «вполювати» лише у російських медіа є хибною. Це спростовують креативні, екзотичні українські сатиричні видання, на яких опубліковані псевдоновини інколи виглядають настільки правдоподібними, що звичайні сайти видають їх за звичайні новини для своїх читачів.

Львівський метрополітен 

Так, він існує. Точніше його сайт. Тут пишуть, що метро – це громадський транспорт міста, на який припадає 50 % пасажирських перевезень. Про Львівський метрополітен можна прочитати й російською. Щоправда інформація там трохи відрізняється від української версії. «На русском» читаємо, що метрополітен збудували під час нацистської окупації бандерівці, а сьогодні тут продовжують катувати росіян на станціях «Конотопская» та «Шевченковская». До того ж схема лінії метро має форму тризуба, намальованого синьо-жовтими або червоно-чорними кольорами. Інтернет-мем «Львівський метрополітен ім. Степана Бандери» створили ще у 2008 році в спільноті Живого Журналу «Фофудія».

Метрополітен також пропонує вакансії вахтера, реалізатора соняшникового насіння та кухара-бармена вагону-ресторану, активного учасника масових заходів. До того ж користувачі метро мають можливість залишити свій відгук на сайті. Ну і куди ж без новин. Найгарячіша – «Том Круз відвідав Львівський метрополітен». І не тільки відвідав, а й отримав у подарунок від Андрія Садового магнітик метро (на сувенір у цьому матеріалі залишили посилання, тож можна придбати собі такий самий). Автор матеріалу припускає, що зйомки наступного фільму Круза можуть тут і  відбутися.

Blimberg

Якщо вписати у пошуковику  «Blimberg», то він неодмінно перепитає вас «Можливо ви мали на увазі «Bloomberg»?» Але ні. Blimberg – це хоч і не один із провідних постачальників фінансової інформації, проте точно цікавий генератор вигаданих новин. В розділі «Інформація» сайт просить прийняти щирі вибачення всіх, у кого склалося враження, що це ЗМІ та «достовірне джерело інформації».

Blimberg вигадує фейки для рубрик «Політика», «Мистецтво», «Наука», «ІТ», «Спорт», «Життя» та «Фотофакт». Більшість новин стосуються діяльності російських політиків. Тут можна натрапити на такі заголовки: «У Росії посадили на 20 років хакера, який викрав інтимні фото Медведєва», «Путін готує Кадирова в прем’єри»,  «Вчителька Медведєва звільнилась за власним бажанням». Проте останні новини тут публікували у 2016 році. Відтоді інформація не оновлюється.

Репортажист

Цей сайт пише про «Місцеві новини», «Україну», «Політику», «Міжнародні новини», «Шоу-біз»,  «Спорт». «Репортажист» створили ще у 2012 році. Не менше за новини тут можуть повеселити коментарі читачів, які справді вірять тому, що тут пишуть. У фейковому матеріалі «У Росії заборонили жовтий і блакитний колір» автор Ярослав Львівський з Москви, спеціально для сайту «Репортажист» стверджує, що відповідний закон ухвалили у Державній Думі РФ. Як аргумент наводять слова нібито заступника міністра охорони здоров’я Харитона Васильовича Орого: «Майже у 98% досліджуваних під час перегляду телевізора, поява на екрані комбінації жовтого і блакитного викликала агресивно-депресивний стан». Такі абсурдні факти не змусили людей перевірити, що ж це за сайт про таке пише і засумніватися у правдивості хоча б через відсутність будь-яких посилань.

До того ж редакція видання заявляє, що готова написати замовний матеріал і не несе відповідальності за думки авторів, тому може «здати їх за першої можливості».

UaReview

«Ми завжди пишемо правду. Чесно*» – це девіз ще одного українського сайту сатиричних новин. UaReview  було створено ще у 2011 році  із «сатиричною та гумористичною цілями – висміяти або розсмішити». Матеріали сайту видаються більш «живими» порівняно зі схожими виданнями. Передусім через те, що постійно оновлюються, тому своїми сатиричними новинами зачіпають, наприклад питання  сучасної української політики. І так, найсвіжіші жарти про Володимира Зеленського, Андрія Богдана, Анатолія Гриценка, який влаштувався працювати на прохідній в гуртожитку – їхні. Також  UaReview  часто знають через такі «класичні» новини, як от: «На Житомирщині батько двох дітей вбив муху», «Пенсіонерці з Полтави під час поїздки в маршрутці дуло з вікна» та інші.

Вірити чи не вірити: чому ЗМІ часто сприймають сатиру за правду?

Потрапити у пастку неправдивої новини насправді дуже просто. Часто «серйозні» видання «ведуться» на жартівливі інформаційні повідомлення сатиричних сайтів тільки через те, що не встигають чи просто не хочуть іти «від джерел до джерел» (пам’ятаєте той мем від фактчек-проекту «Без брехні»). А приманка ж неабияка – сенсація.

Хоча особливість всіх сатиричних видань у тому, що вони одразу застерігають про неправдивість своїх новин, але це не вберігає їх від перепублікації іншими ЗМІ. Ще у серпні цього року українські медіа поширили інформацію про те, що нібито словенську дзюдоїстку Рашу Сраку призначили послом Словенії у Росії. Цю новину опублікували «Високий замок», «Главное», «Znaj.ua», «Главком». Першоджерелом повідомлення було російське сатиричне видання «Панорама», що ЗМІ не спробували перевірити.

«Псевдоновини» UaReview на кшталт «Дмитро Табачник відмінить літеру “Ї”» (перепублікував свого часу «Експрес»), «В Україні легалізують марихуану на час проведення Євро 2012», «Туалети у поїздах Укрзалізниці стануть платними», часто репостили інші медіа.  Не так давно діяльність сайту різко розкритикувала редакторка видання «Лівий берег» Соня Кошкіна. Річ у тім, що UaReview опублікувала новину про те, що «Порошенко став співвласником «Дизель шоу». Ну і для різноманітності додали, що про це повідомила Соня Кошкіна. Новину поширив також аналітичний сайт «Хвиля», але потім видалив, Galka.if.ua, «Нардеп».  Журналістка назвала сайт «смітником» і додала, що вони «…позиціонують себе як «сайт сатиричних новин. Ну, не збоченці?», «Може я, звісно, чогось не розумію, але або хрестика зніміть, або труси». І ці всі звинувачення летять на адресу ресурсу, який відверто каже, що створює фейкові новини. Після цього випадку на сайті перед тією ж псевдоновиною з’явилося повідомлення «UaReview просить читачів і журналістів перевіряти інформацію».

Загалом, такі ресурси сатиричних новин для журналістики завжди є випробуванням: на предмет своїх суспільних функцій, достовірності, професіоналізму. Але звичайні ЗМІ ставляться до сатиричних сайтів лояльно лише до того моменту, доки не попадуться на їхній гачок. Доки не провалять перевірку.

В інших країнах також існують видання такого типу. Можна взяти до уваги хоча б американське сатиричне новинне агентство The Onion. На їхньому сайті в розділі інформації на питання «Якщо ви хочете подати на нас до суду?» редакція відповідає: «Не робіть цього. Перша поправка захищає сатиру як форму вільного висловлювання та вираження думок».

Тому ми просто не можемо звинувачувати видання у брехні, якщо створення жартівливих новин – це їхній формат, про який вони оголошують заздалегідь. Їхні переваги для нас не тільки в тому, що маємо із чого посміятися, а й у тому, що вони є такими собі санітарами для журналістики, бо дозволяють побачити  слабкі місця. Звір, який потрапляє у капкан завжди думає, як вибратися з халепи і більше не потрапляти у пастку, або «попадається знову і втрачає ресурс довіри».

Вікторія Капустинська, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка

Comments are closed.