Ринок. Телевізійний. Що споживають глядачі?
О. Паук, студент
Опубліковано: 13-01-2009
Розділи: №04, Друковані версії.
0
Телебачення схоже на звичайнісінький ринок, де одні (канали) пропонують (передачі), а інші (глядачі) споживають запропоноване (дивляться телевізор). Великий вибір вітчизняних та іноземних товарів від різних виробників дозволяє споживачеві віднайти саме те, що найбільше подобається, адже плата за весь товар однакова –натиснути на кнопку.
Як і на звичайному ринку, на телевізійному є сезонні товари — ранішні та післяобідні програми, вечірні сімейні, опівнічні “полунички”. Є всі ознаки регіональності — не всякий виробник (канал) доїде до Ужгорода чи Луганська, не кажучи вже про маленькі міста та села.
Аналізуючи дані перегляду, спробуємо з’ясувати, що є звичайним хлібом-сіллю глядача, а що вживається, можливо, рідше, але з більшим задоволенням.
Найчастіше в ефірі можна натрапити на художні передачі, переважно фільми та серіали. Така кількість художнього продукту свідчить про його високу популярність, художні фільми та серіали, при умові їх високої якості та правильного розміщення, здатні захоплювати значну частину аудиторії на довгий час своєї трансляції, утворюючи необхідний плацдарм для наступних, а інколи навіть і попередніх передач.
Чимало ефірного часу відводиться на рекламні повідомлення —основний спосіб заробітку каналів. Тривалість реклами, як на глядача, могла б бути й меншою, проте навряд чи хтось з власників каналів добровільно відмовиться від можливості заробити, зменшивши кількість реклами в ефірі.
Новини й розважальні передачі займають приблизно однакову частку ефірного часу. Випуски новин разом із розважальними та іншими програмами власного виробництва є візитною карткою, тим, що відрізняє один канал від іншого. Не сперечаючись про формати та наповнення новин, можна вважати, що їх кількість є прийнятною, чого не скажеш про розважальні передачі, серед яких переважно — продукти іноземного виробництва. Доводиться констатувати, що в цьому аспекті ми поки що відстаємо від своїх східних сусідів, що, мабуть, і не дивно з огляду на обсяги телеринків, а, отже, й коштів, залучених у виробництво.
Проте позитивна тенденція до збільшення якісного власного продукту останнім часом стає дедалі помітнішою. Спортивні та музичні передачі складають незначну частину ефіру і є особливо успішними у вигляді “спеціальних” подій — боїв братів Кличко, матчів “Динамо” чи збірної України, новорічних концертів тощо. Фактичною монополією на пізнавальні передачі володіє УТ-1, що зрозуміло з огляду на статус державного каналу. Нехай мала кількість дитячих передач не вводить нікого в оману — мультиплікація є складовою частиною художніх передач, які важко поки що назвати комерційними.
Важливим мірилом успішності передачі, а також надходження коштів, що отримуються за трансляцію реклами, є рейтинг. Найуспішнішими, з огляду на нього, є розважальні передачі. Це можна пояснити їх вибірковістю, невеликою кількістю і трансляцією в час присутності найбільшої кількості глядачів біля телевізорів.
Лідери серед розважальних передач — КВН на “Інтері” та “1+1”, невмируще “Поле чудес” того ж “Інтера” та “Прихована камера” від “1+1”.
Вибірковість спортивних передач, трансляція основних випусків новин в прайм-тайм також зумовлюють їхні високі рейтинги. Перші місця серед спортивних програм займають футбольні матчі “Динамо”, збірної України та “Шахтаря” від УТ-1 та “Інтера”.
Лідерами новин є “Подробиці”, їхній тижневий підсумок на “Інтері” та “ТСН” від “1+1”. Далі “Новини” на УТ-1, “Репортер” і “Факти” від “Нового каналу” та ІСТV з приблизно однаковими результатами та “Вікна” від СТБ.
Оскільки найбільшу кількість реклами зі зрозумілих причин розміщують в найбільш рейтингових передачах, то й рейтинг самої реклами є також достатньо високим.
Дещо нижчий рейтинг художніх передач пояснюється їхньою присутністю в ефірі впродовж дня — як в рейтинговий, так і малорейтинговий час, тому середній показник цього блоку трансляції дещо менший.
Провідні позиції в художньому жанрі вже впродовж тривалого часу утримує російська продукція. Серіал “Бандитський Петербург”, фільм “Класик” від “1+1”, новий серіал “Дронго” на “Інтері” займають перші місця і серед художніх передач, і в ефірі загалом.
Низький рейтинг музичних, пізнавальних та дитячих передач ще раз підкреслює їх порівняно невелику комерційну цінність і пояснює причини незначної присутності в ефірі.
Серед музичних передач перші позиції за “Інтером” — концерт С. Ротару, “Мелорама”, “Прокинься та співай”, “З бадьорим ранком”, які виходять в ефір у вихідні дні.
Лідерство серед передач пізнавального жанру теж за “Інтером” —”Планета тварин”, “Планета здоров’я”, ‘Discovery” займають чільні позиції в рейтингу.
Серед дитячих — кращі традиційні “Вечірня казка” та “Мультфільм на замовлення” від УТ-1 та кіножурнал “Клякса” на “1+1”. Важливою складовою рейтингу передачі є час, затрачений на її перегляд. Щобільшим є цей час і кількість глядачів, тим більшим буде загальний рейтинг передачі, а, отже, й жанру загалом.
Рекордсменами з затраченого на перегляд глядацького часу є художні передачі, що зумовлено їх тривалістю. Проте, порівнюючи цей час із загальною тривалістю таких передач, ми отримуємо одну з найнижчих цифр — менше 50%, що свідчить про наявність в ефірі поряд з якісним продуктом передач сумнівної якості.
Час перегляду спортивних та розважальних передач — один з найвищих. Пізнавальні та дитячі програми навіть при прийнятному часі перегляду мають малий рейтинг, очевидно, через малу кількість глядачів, що їх дивляться.
Комерційне телебачення, що розвивається в нашій країні, зараз може бути успішним лише при своїй зорієнтованості на масового глядача. Відносна фінансова ситуація поки що не дозволяє говорити про наявність чіткої сегментації цього ринку, але поява музичних каналів є першим паростком цього процесу.
Тенденція до зросту телевізійного ринку, що спостерігається останнім часом, спричинила зростання якості та кількості запропонованого глядачеві продукту. Та й сам глядач стає дедалі перебірливішим — сумнівної якості передачі приречені на провал.
Позитивні тенденції в зміні ефірного наповнення разом із розумінням смаків та потреб глядача дозволяють з оптимізмом дивитися в майбутнє.