Історія – це невичерпне джерело тем та героїв для журналіста, а історія України – це ще й факти, овіяні міфами, забуті персонажі і нерозказана правда, яку приховували роками. Пам’ятаю, як ще в школі чекала вихідних, щоб переглянути новий епізод тоді улюбленої програми «У пошуках істини». Журналіст В’ячеслав Гармаш проливав світло на таємні сторінки історії. Цікаво, що згодом канал СТБ, який був виробником цієї програми вилучив всі україномовні епізоди з власного Ютуб-каналу і залишив тільки російськомовні версії епізодів. Але цю тему ми залишимо на потім, а нині спробуємо знайти україномовні видання, які пишуть чи розповідають про історію зрозумілою для кожного мовою.

Тему історії час від часу зачіпає кожне видання: у травні чи вересні пишуть про Другу світову війну, у серпні – про шлях України до незалежності, у березні – про життя Тараса Шевченка. Але якщо запитати, яке видання пише виключно про історію, першим, мабуть, прийде на думку «Україна Incognita» і особливо рубрика «Історія і Я».

Це проєкт газети «День», де зібрано всі матеріали на історичну тематику, опублікуванні у виданні за весь період його існування. Якщо вам цікаво дізнатись більше про українських діячів, розвіяти застарілі міфи і відкрити для себе нові події в історії власної держави, то Україна Incognita – ідеальний спосіб полюбити історію. Тут ви не знайдете провокативних заголовків чи купу сухих дат і фактів, проте отримаєте все те, чого, на жаль, не друкують у підручниках з Історії України, які відохочують дізнаватись більше про минуле країни.

А для тих, хто не дуже любить читати можна зайти на Ютуб-канал України Incognita. Шкода, що більшість відео цього проєкту були створені ще три роки тому, а останнє оновлення на каналі – рік тому.

Звичайно, якщо ми говоримо про видання, які проливають світло на історію, не можна не згадати про «Історичну правду» від «Української правди». Тут ви знайдете для себе не тільки професійні матеріали, а й спецпроекти, які розповідають про найбільш суперечливі та навіть провокативні сторінки історії України: Друга світова, Голодомор, Волинь 1943, Голокост тощо. Особливо цікаві колонки, які ведуть історики, журналісти та письменники. Перевірені факти, неспотворена реальність – ось як можна схарактеризувати матеріали «Історичної правди».

«Локальна історія» – історії героїв, тих, хто бачив і відчував. Проєкт про який мало хто знає, але який розповідає про минуле України через збирання фактів, світлин, аудіозаписів окремих місцевостей. Тут ви знайдете і статті, і інтерв’ю і репортажі, але моїм найбільшим здивуванням були відеорозмови з очевидцями подій XX століття в Україні. Те, що важко передати текстом – відчуття, які людина переживає, коли розповідає власну історію.

Ще одне видання, яке мало кому відоме, але точно вартує вашої уваги, адже його матеріали можуть захопити вас не на один вечір.

WAS – видання, яке розповідає про історію світу. Як зазначає саме видання: «Можна нескінченно довго робити три речі: дивитися на вогонь, чухати, де свербить, і читати про найяскравіших персонажів та важливі події в історії людства».

На цьому ресурсі є все, чого бракує попереднім, про які вже згадували. Яскравий дизайн сайту, легка і нестандартна подача складної інформації, увага до незвичних історичних деталей та особливі теми. Наведемо декілька прикладів заголовків, щоб зацікавити вас остаточно:

«Швидше кулі. Винищувач, який збив сам себе»

 «Великий Барс на престолі Єгипту: раб, вбивця, любитель котиків»

 «Космічне меню: історія орбітальної кухні»

 «Ватикан і нацисти: смертельні вороги та добрі друзі»

А оформлення матеріалів додає особливої цікавості текстам. Також тут можна пройти тест і дізнатись чи змогли би ви стати вікінгом або зіграти в гру і дізнатись скільки потрібно хвилин, щоб увійти в історію.

Отже, історія у медіа – це не набір нудних дат та документів, а те, що інтригує, надихає та відкриває невідоме. Не забувайте про минуле, дізнавайтесь і пишіть про нього більше.

Анна Мох, магістрантка факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка

Comments are closed.