Як російська пропаганда демонізує Україну та виправдовує війну
Владислав Білозеров
Опубліковано: 18-03-2022
Розділи: За що критикують медіа?, Маніпуляція, пропаганда.
0
Пропаганда задля просування своїх геополітичних інтересів завжди була пріоритетом режиму Путіна. На поширення потрібних Кремлю наративів Росія витрачає величезні фінансові та людські ресурси. Але попри критичну важливість для Росії інформаційного впливу, її пропагандистські спецоперації часто провалюються: або долаючи поріг абсурдності, або просто заплутуючись в аргументації, що призводить до непослідовності та суперечливості версій.
Тож чи виконує російська пропаганда покладені на неї функції? На прикладі того, як російські «РИА Новости» та «RT» виправдовували вторгнення в Україну, з’ясуємо, чи вирішує російська пропаганда поставлені перед нею завдання чи просто «проїдає» гроші.
Базовою російською версією для виправдання вторгнення в Україну є «потенційна загроза для Росії», як вже висловлювався російський президент. Щоправда, вже на етапі визначення цієї загрози постають серйозні проблеми. Ба більше, спочатку ця загроза, за версією РФ, була не для конкретно «вєлікої і могучої», а для так званих «ДНР» і «ЛНР». Пізніше про маріонеткові республіки всі забули (мабуть, ця версія не знайшла серйозного відклику в аудиторії) й почали повідомляти про загрозу для росіян.
І загрозу неабияку. Спочатку примарну НАТОвську, потім жахливу, але чисто українську, ядерну, а в кінці, збавивши масштаби, але не забувши про нагнітання абсурду та страху, вирішили, що загроза таки біологічна.
Якщо про загрозу з боку НАТО заявили і відклали в папку з «дієвими методичками», то інші кремлівська пропаганда досі роздмухує. Саме приклади «нападу на Донбас», «розробки Україною ядерної зброї» та «біолабораторій США на території України» варто розглянути детально, оскільки вони є лакмусовим папірцем для розуміння рівня абсурду пропаганди.
Почати варто із хронологічно першої причини, а саме «нападу на Донбас». Російська пропаганда має кілька констант, які вони добре завчили і змінювати не планують. Головна із них – «засилля нацистів, неонацистів, ультранаціоналістів та бандерівців в Україні». Здавалося б, ця казочка всім набридла ще у далеких 2014-2015 роках, але ж ні, кремлівські пропагандисти взяли собі за основу цей ярлик. Мабуть тому, що він дуже сподобався їхньому лідерові. Отже, хоча сам Путін і сказав про денацифікацію як одну з головних цілей «спецоперації», а також про потребу захисту «ДНР» та «ЛНР» від «нацистів», перші повідомлення від головних рупорів російської брехні «РИА» та «RT» про «зрив широкомасштабного наступу ударних угруповань військ України на ДНР та ЛНР» з’явились лише 9 березня. Саме тоді, за словами Міноборони РФ, до них начебто потрапили «секретні документи», у яких повідомлялося про цей наступ.
При першому ж перегляді першої ж сторінки цих «документів» видно, що там є стрічка, у якій сказано «Із Києва». Очевидно, що творці цього фейку не знали, що українські документи так не заповнюють. Схоже, побачивши реакцію своєї аудиторії на голослівні заяви про можливий напад і геноцид «ДНР» та «ЛНР», пропагандисти вирішили відмовитись від цієї ідеї.
До слова, комунікація між різними частинами російської пропаганди поганенька, про що, зокрема, свідчить момент із обстрілом пологового будинку в Маріуполі 9 березня. Тоді голова МЗС Лавров повідомив, що «в пологовому будинку вже кілька днів як розташувалися бійці батальйону «Азов», тому удар було завдано по них». Мабуть, представник Міноборони РФ Конашенков не встиг послухати цю заяву й повідомив, що російські війська по пологовому будинку в Маріуполі не стріляли взагалі.
Друга версія виправдання нападу на Україну ще цікавіша. Україна начебто була «за крок до розробки ядерної зброї», про що неодноразово заявляв Путін іще до початку війни. Так, 22 лютого цього року російський президент заявив, що «для вирішення проблем з ядерною зброєю Україні не вистачає лише системи збагачення урану, але це суто технічне питання». 6 березня «РИА Новости» та «RT» розпочали активно просувати тему створення ядерного озброєння на території України. Зокрема «РИА Новости» почало повідомляти про «активну зацікавленість ураном з боку Києва».
Щоправда, паралельно з цією версією, існувала ще одна, в якій для створення ядерної бомби Україна отримала трохи плутонію від США, і мала використовувати відпрацьоване паливо з АЕС. До того ж Україна таємно отримала «на Заході» технології зі збагачення урану. Виготовлялася ця бомба на території Чорнобильської АЕС, ключова роль у її створенні відводилася науковцям з Харківського фізико-технічного університету, а документація щодо неї зберігалася аж на Запорізькій АЕС. Та й взагалі, перші роботи над технологіями ядерної зброї ми почали ще у 1994, а в 2014 досягли «значних результатів».
А «RT» вирішили скористатися «анонімним джерелом», яке повідомило про «бажання Києва отримати ядерну зброю» та про «роботу над потенційними засобами доставки ядерної зброї». І цим Україна начебто почала цікавитися ще у 2013 році, під крилом проросійського президента Віктора Януковича.
Ну і на останок варто згадати біологічну зброю та біолабораторії США на території України. Загалом, почалося все 5 березня з повідомлення «ДНР» про «знайдену під Маріуполем лабораторію з виробництва «бойових» наркотиків для українських націоналістів».
Схоже, що російським пропагандистам та їхній аудиторії така версія подій сподобалась, тому вже наступного дня «РИА Новости» почало випускати новини про «реалізовану на Україні воєнно-біологічну програму, фінансовану Міноборони США». Начебто російські війська знайшли «секретні документи», у яких повідомлялося про розробку такої зброї. Потім на кілька днів ці новини завмерли, але вже 9 березня повідомлення про біологічну зброю посипалися з новою силою.
А 10 березня, за підтримки «RT» почали з’являтися фейки неймовірного рівня абсурдності: про експерименти з коронавірусом кажанів, дослідженнями можливостей переносу патогенів перелітними птахами, що мігрують між Україною та Росією. Але беззаперечні лаври першості варто віддати заяві Міноборони РФ про розробку в «українських лабораторіях біоагентів, які здатні вибірково знищувати різноманітні етнічні групи населення».
Отже, «РИА Новости» та «RT» активно використовують не лише відверті фейки, а також нехитрі техніки пропаганди, які можна узагальнити так:
– звинувачення свого опонента у тому, що робиш або збираєшся робити сам;
– постійне звернення до теми «бандерівців» та «нацистів»;
– метод «великої брехні», коли навколо маленької краплі правди (до прикладу, уранових шахт в Україні) вибудовується величезна брехня, у якій губиться початкова правда;
– абсурдні новини за принципом «чим безглуздіша інформація, тим легше у неї повірить аудиторія».
Ці прийоми є основною частиною масштабної кампанії з демонізації України не лише в очах російської аудиторії, але й західного світу. Щоправда, щодо останнього є кілька проблем, які не враховують пропагандисти путінського режиму. Західний глядач суттєво відрізняється від притлумленого тотальною пропагандою росіянина. Він не буде вірити у казки про «злочинний український режим» лише тому, що так сказали по телевізору.
Інша проблема інформаційних військ режиму Путіна – банальне незнання сучасної історії України та її суспільно-політичних реалій. Найяскравіше це видно у версії з ядерною зброєю, розробка якої, за версією пропаганди РФ, велася аж з 1994(!) року. Тобто протягом каденцій майже всіх президентів України, включно з проросійським Януковичем. Зрештою, й новини російських медіа про повернення президента-втікача, аби він зайняв місце глави української держави, виглядають сюрреалістично. Все це наштовхує на думку, що кремлівські пропагандисти працюють виключно на російську аудиторію.
Владислав Білозеров, студент факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка для soloway.live