З початком повномасштабного вторгнення в країні загострилася потреба в адекватних думках фахівців щодо оцінки ситуації на фронті й прогнозів розвитку майбутніх бойових дій. Втім, «експертів з усіх питань» нам ніколи не бракувало. І вірусолог, який раптово став фахівцем з питань оборони, і анонімний телеграм-канал, й навіть таролог з астрологом. Але як знайти справді кому можна довіряти й не стати жертвою маніпуляцій «знавців»?

(фото: uainfo.org)

Мабуть, спочатку потрібно розібратися хто ж такі ці експерти. Експертами називають людей, які не з чуток знаються на темі, а володіють великим досвідом розв’язання питань в певній галузі, тобто їхня думка є авторитетною. Також існують псевдоексперти. Це люди, які або за гроші, або з якихось власних переконань надають некоректні коментарі, орієнтуючись насамперед на те, щоб викликати гострі емоції в авдиторії. Та головна відмінність полягає у тому, що хороший експерт не коментуватиме те, на чому не знається. А ось фейковий завжди матиме висновки щодо геополітичних, економічних, військових та інших сфер, не пов’язаних з його діяльністю.

То ж де шукати якийсь перелік цих нормальних експертів? За запитом в гуглі «військові експерти, яким можна вірити» вибиває лише один грунтовний матеріал, який був опублікований ще навесні минулого року. Інші джерела, які б наводили конкретні імена перевірених фахівців знайти важко.

Натомість стрічки новин рясніють псевдоекспертами. Деякі медіа залюбки поширюють «експертні» прогнози щодо ситуації в країні екстрасенсів чи астрологів. Як це зробили зокрема «УНІАН», коли всі й так накручені через можливий черговий наступ росіян.

Або ж можна запрошувати людей, які коментують “усе, що рухається” й водночас є улюбленими гостями різних ефірів. Приклад – Олег Жданов. Експерт, якого називають «прапорщиком Дубком». Як зазначає  головний редактор «Новинарні» Дмитро Лиховій, прогнози цього експерта не справджуються ще з 2014 року. Також про нього згадує співзасновник «Мілітарного» Тарас Чмут: «У людини немає ніякого уявлення, розуміння та глибини занурення в те, про що він говорить. Людина, яка за день дає шість інтерв’ю, не може розбиратися в тих питаннях, про які вона намагається говорити». Тоді чому він постійний гість загальнонаціональних телеканалів. Дмитро Лиховій вважає, що так відбувається, бо Олег Жданов говорить те, що хочуть від нього почути редактор/ведучий/глядач – банальний оптимізм.

Тут важко не погодитися з словами журналістки Ніни Кур’яти: «начепивши на будь-яку говорящу голову табличку “експерт”, ви (медіа – ред.) є відповідальними за все, що вона скаже широким масам. І ці маси ухвалюватимуть життєві рішення, спираючись на його / її думку».

Складається таке відчуття, що в Україні більше немає експертів, аналітиків, які спеціалізуються на темі війни. Втім, вони є і не всі з них кажуть “зручні” речі. Але якщо ЗМІ немає до цього діла, то стає зрозуміло, що й пересічний читач/глядач/слухач не шукатиме когось з балансом адекватності, щоб зрозуміти, що зараз відбувається і що буде далі. А слухатиме “фахівців”, які готові коментувати все без розбору.

Як вже зазначалося, на жаль, матеріалів на тему кому ж можна довіряти українцям небагато. Але підбірка  військових аналітиків «MediaSapiens» досі залишається актуальною. Тож кого вони рекомендують:

Микола Бєлєсков

Головний консультант відділу воєнної та воєнно-економічної політики Національного інституту стратегічних досліджень. Із серпня 2022 року старший аналітик ГО «Повернись живим». Микола Белєсков чудово знається на військовій техніці, озброєнні, тактиці й стратегії.  Ба більше, його вважають найкомпетентнішим військовим оглядачем в Україні й сильним теоретиком.

Максим Паламарчук

Максима Паламарчука називають військовим оглядачем світового рівня.  У свій час він працював у Національному інституті стратегічних досліджень та Апараті Ради національної безпеки і оборони України. Максим Паламарчук автор низки наукових публікацій в галузі національної безпеки й  статей, що присвячені стратегіям держав у конфліктах.

Андрій Римарук

Український ветеран російсько-української війни, журналіст та актор. А також Директор воєнного департаменту Міжнародного благодійного фонду «Повернись живим». В ефірах Радіо НВ Андрій Римарук дає численні коментарі щодо військової ситуації. Оскільки він спілкується з військовими командирами і як ніхто інший знає, що там реально відбувається.

Віктор Кевлюк

Експерт Центру оборонних стратегій, в минулому військовослужбовець. Про непересічний досвід офіцера свідчить 35 років безперервної військової служби на досить серйозних посадах. Свої аналітичні матеріали Віктор Кевлюк публікує в себе на сторінці у фейсбук та у виданні LB.ua.

Том Купер

Доступ до альтернативних точок зору, надто важливий. Адже це один зі способів перевірити, що офіційні джерела говорять правду й не маніпулюють інформацією. Саме такою вважають військову аналітику австрійця Тома Купера: «Він коментує день за днем те, що відбувається в Україні у військовому сенсі. Й, попри його симпатії до демократії і боротьби України, подає зважену інформацію».

Щодо медіа, які аналізують безпосередньо події на фронті, «Детектор медіа» виділяє:

«Новинарня» – інтернет-видання, засновником якого є Дмитро Лиховій. Тут пишуть про Збройні сили та їх розбудову, про військових, силовиків і ветеранів, мобілізованих/ демобілізованих тощо.

«Мілітарний портал» – онлайн-медіа, яке спеціалізується на темі силових структур, бойових дій та військової промисловості України та світу. Своїм головними завданнями автори вважають: об’єктивне інформування суспільства про опір України військовій агресії, пошук проблем в оборонній сфері та просування ідей та рішень, які сприяють посиленню обороноздатності України.

«Тексти» – аналітичне інтернет-видання, що було створене у 2010 році Анатолієм Бондаренком та Романом Кульчинським. Медіа поєднує класичну журналістику та журналістику даних, й вважається засновником цього напрямку в Україні. Автори видання не просто публікують різні точки зору, а намагаються  вивчити проблему зі всіх сторін та донести правду.

«Цензор.нет»  –  суспільно-політичний портал, заснований у 2004 році Юрієм Бутусовим.  Як зазначається на сайті видання: «Цензор.НЕТ – це популярна політика з коментарями електорату». Також медіа позиціонує себе як сайт «емоційних новин».

(фотоскрин: detector.media)

Лілія Сокульська, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.