Від початку повномасштабного вторгнення збройних сил Російської Федерації на територію України, з’явився новий термін «хороші росіяни». Здебільшого ним характеризують тих осіб, які відкрито виступають проти влади Володимира Путіна та, зокрема, проти війни.

Такі особи фігурують не лише в українських ЗМІ, але й у закордонних, оскільки чисельність росіян, які проживають на території Європи чи інших країнах світу та мають змогу відкрито висловлювати протест проти чинної влади в Кремлі, є значною. Водночас є й згадки про тих осіб, які, залишаючись на території Росії, знаходять в собі мужність відкрито засуджувати війну в Україні та політику Володимира Путіна.

 «Хороші росіяни» згадуються у різних світових виданнях, зокрема у пресі наших сусідів та партнерів – поляків. Тож які вони – ці «хороші росіяни» – в очах польського медіа «Gazeta Wyborcza»?

Здебільшого мова у публікаціях видання «Gazeta Wyborcza» йде про тих осіб, які виїхали за межі Росії. В інших країнах вони мали можливість відверто висловлювати свої думки щодо ситуації у їхній рідній державі, розповідати правду про свою батьківщину, а також виражати підтримку українському народові.

Як приклад, російський письменник Михайло Шишкін, який є активним дописувачем видання, висловив думку, що «мова Пушкіна і Толстого перетворилася на мову вбивць».

«У найближчому майбутньому світ буде асоціювати Росію не з музикою і літературою, а з бомбами, які падають на дітей», – пише автор.

Серед «хороших росіян» видання також згадує Костянтина Лоханова. Російський фехтувальник втік до США, де виграв великий турнір, а також сфотографувався з українським суперником і його державним прапором. На вибір росіянина покинути свою країну вплинула війна в Україні. Ба більше, він відкрито виступав проти «військової спецоперації». За словами журналіста щоденника Радослава Ленярського, ймовірно, ця ситуація не набрала б такого розголосу, якби не той факт, що дружиною Костянтина Лоханова є Софія Позднякова, донька затятого путініста і голови Олімпійського комітету Росії Станіслава Позднякова.

«Хороші російські військові» – не завжди лише ліквідовані

Серед публікацій про «хороших росіян» також є згадки й  про російських військовослужбовців, які, усвідомлюючи, що відбувається насправді, покинули свою країну, щоб не брати участь у війні, а зараз активно засуджують політику Кремля.

Зокрема російський бойовий пілот Дмитро Мішов, який утік з фронту до Литви, попросивши політичного притулку, у коментарі журналістам зазначив, що «вважає війну проти України злочином Володимира Путіна, щоб утримати владу».

«Я військовий і мій обов’язок – захищати свою батьківщину від агресії. Я не можу бути учасником військових злочинів», – цитує пілота журналістка Вікторія Беляшин.

Дмитро Мішов також розповів, що серед російських солдатів є «невеликий відсоток прихильників і противників війни» і «величезна кількість людей байдужих, але незадоволених своїм становищем».

Також «Gazeta Wyborcza» згадує про російського льотчика, який, за підтримки Головного управління розвідки України, приземлився в Харківській області на гелікоптері, викраденому з його частини. Попри намагання Росії спотворити факти, стверджуючи, що  «гелікоптер нібито втратив орієнтування і таким чином опинився на «ворожій» території», представники України підтвердили, що це – результат шестимісячної спецоперації української військової розвідки, основним завданням якої було переконати російського пілота співпрацювати. Ба більше, для реалізації плану з території Росії депортували сім’ю льотчика, відтак чоловік зможе возз’єднатись з рідними.

Як росіяни розплачуються за критику своєї влади?

Найбільше вражають ті росіяни, які відкрито висловлюють свою позицію, перебуваючи на території своєї країни, хоча їхня кількість невелика, вона сягає близько 12%. Серед таких людей, наприклад, піаністка Поліна Осетинська, яка проживає в Москві. Вона висловила почуття «жаху, сорому і огиди», а також солідарність з Україною.

«Я хочу, щоб було відомо, що таких людей в Росії багато. І що їх посадили у в’язницю через їхні погляди чи лайки, які вони ставили у Facebook», – цитує росіянку «Gazeta Wyborcza».

У результаті своїх висловлювань Поліна Осетинська вже зазнавала переслідувань, зокрема «деякі концерти в державних залах були скасовані, а інші були перервані через втручання уряду».

Декому з росіян пощастило ще менше, адже за їхні висловлювання влада винесла їм вирок у вигляді позбавлення волі. Зокрема російського письменника і журналіста Дмитра Глуховського заочно засудити до 8 років колонії через його слова про російсько-українську війну. Росіянин від початку війни висловлював солідарність з Україною.

«Мені страшенно шкода всіх людських життів, загиблих у цій жахливій несправедливій війні тираном, який лише хотів утримати владу та творити історію. Я продовжую вимагати від російської влади негайно припинити цю безглузду та марну антинародну війну та вивести війська з території України», – цитує Дмитра Глуховського журналістка Анна Дембовська.

Письменник розуміє, що для своїх земляків він став ворогом нації, однак продовжує активно висловлювати звинувачення на адресу чинної влади та її дій як в Україні, так і всередині держави. Також росіянин відкрито звинувачує співвітчизників у їхній байдужості, а президента порівнює з райхсканцлером, кажучи, що «Путін бореться з «нацистами». Але він заснував свій власний режим на тих же цінностях, що й Гітлер».

Втім, Дмитро Глуховський роками живе за кордоном, відтак наразі рішення суду щодо 8 років позбавлення волі втілити в реальність неможливо.

Водночас активіст Анатолій Березиков не зміг уникнути ув’язнення. Росіянин виступав проти війни в Україні, а також поширював інформацію про можливість для російських військових здатися Збройним силам України, за що, зрештою, був ув’язнений.

За словами адвоката, «підзахисного катували електрошокером, охорона неодноразово погрожувала йому смертю». До того ж, росіянина хотіли також  звинуватити у державній зраді.

«Березикова відвідали співробітники ФСБ під вартою. Йому мали сказати, що навіть після відбуття адміністративного арешту він не вийде»,– пише журналістка Вікторія Беляшин, посилаючись на адвоката Ірину Гак.

40-річний активіст помер в слідчому ізоляторі у Ростові-на-Дону. Російська влада стверджує, що чоловік покінчив життя самогубством. Однак Вікторія Беляшин схиляється до того, що причиною смерті стали саме тортури.

«Анатолій Березиков, мабуть, перша людина, яка втратила життя в російському ув’язненні через свій спротив війні. Проте випадків тортур, яким піддавалися антивоєнні активісти, зафіксовані незалежними ЗМІ, було значно більше», – наголошує журналістка.

Не кожен той ворог, що росіянин

На основі проаналізованих матеріалів можна зробити висновок, що видання не формує ненависть до усіх представників російського населення, оскільки не лише згадує про так званих «хороших росіян», вказуючи на їхню позицію та засудження дій Кремля, але й дає змогу представникам Російської Федерації особисто висловлюватись на сторінках щоденника. Такі росіяни висловлюються здебільшого у контексті війни на території України, виступаючи відкритими критиками дій Володимира Путіна.

Згадки про них на сторінках польського щоденника «Gazeta Wyborcza» сприяють поширенню їхніх думок щодо чинної влади на їхній батьківщині, тим самим формуючи розуміння, що не всі представники Російської Федерації підтримують політику Кремля та військові дії, а відтак не є ворогами ні для світу, ні для України.

Проте, попри відсутність згадок про «псевдо хороших росіян» у «Gazeta Wyborcza», слід пам’ятати, що не кожен представник Росії, який критикує Кремль та підтримує Україну, робить це свідомо та за власним бажанням. Нерідко росіяни зловживають цим, зокрема, за кордоном, щоб уникнути суспільного осуду, або ж отримати певну прихильність оточення. Відтак варто усвідомлювати, що такі особи не лише намагаються певним чином виправдати своїх земляків та безпосередньо себе, але й крізь власні меседжі можуть формувати хибне, здебільшого негативне уявлення про українців.

Вікторія Михаць, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.