Серед українців, мабуть, немає жодної людини, яка б не знала відповідь на питання: «Хто тримає цей район?». Пес Патрон – герой багатьох дитячих книг, найвідоміший сапер і навіть має свою сторінку у Вікіпедії. Серед нас також важко знайти того, хто не дивився бодай раз «Телемарафон «Єдині новини». Нині чуємо дедалі більше критики у бік Телемарафону і та інших державних пропагандистських проектів. У цьому матеріалі розглянемо, як українська пропаганда втрачає свою ефективність і більше заважає, ніж допомагає.

На початку повномасштабного вторгнення, українці в паніці шукали розради у добрих новинах та у вірі в нових героїв сучасності. Це стало основною метою наших медіа: забезпечити моральну підримку населення. І ЗМІ в доволі швидкі терміни заповнювали наш медіапростір доброю українською пропагандою.

Дуже швидко сформувалися нові атрибути перемоги: «Байрактар», «Джавелін» та пес Патрон. Почалось висміювання росіян, «чмонь», які не вміють воювати. Більшість українських статей, що виходили у світ, мали у собі послання: «Росіяни дурні, ми скоро їх переможемо».

Наприклад, у цьому ми переконуємось в матеріалі Дивогляду за 31 березня 2022 року, в якому автори глузують з російських невдач, що вони залишають побратимів на полі бою та біжать за вантажівкою, яка поїхала без них. Телеграм-канали були закидані відео, на яких російська армія не має ні зброї, ні одягу, ні стратегії.

Однак в жодному з них не йшлось про те, що це поодинокі випадки таких «персонажів», а за ними стоїть армія з великим досвідом, озброєнням та продуманою тактикою загарбання нашої країни. Ніколи не можна недооцінювати ворога – і це була помилка наших медіа.

Джерело: телеграм канали “Україна 24/7 – новини” та “Труха. Україна””

У перші дні повномасштабного вторгнення телемарафон «Єдині новини» чудово справлявся із захистом інформаційного фронту. Він не давав російській пропаганді просуватись нашою країною, дезінформував ворога, у відповідь на їхні фейки ми мали наші доказові факти, які він транслював. Та з часом ця контрпропаганда стала неякісною танавіть шкідливою. Саме там можна почути, що все під контролем, про близьку перемогу, що наші втрати мізерні в порівнянні з російськими. Водночас замовчувались справжні факти наших втрат, не висвітлювались кадри зруйнованих міст, не говорилось про потреби у залученні до армії та волонтерства.

Мартін Брест, ветеран АТО, в інтерв’ю Анні Мірошниченко каже: «В принципі, єдиний телемарафон я вважаю – вбив мобілізацію в нашій країні». І дійсно, навіщо їхати на фронт і ризикувати своїм життям, якщо у нас все добре? Навіщо наближати перемогу, коли вона і так близько? Навіть у своїх тизерах до новин телемарафон показує війну у доброму для українців світлі. До прикладу тизер за 12 травня 2022 року звучить так: «Б’ємо рашистів на Харківщині і стримуємо на Донеччині, нова загроза для росії з півночі».

У нашому суспільстві відбулась культивація пса Патрона, Джавелінів, Байрактарів, з якими роблять одяг, цукерки, прикраси, створюються шоу Байрактар news, пісні тощо. І це, на жаль, має негативний вплив більше, ніж позитивний. Внаслідок цього виникає стереотипізація війни, це породжує всім відому “байрактарщину” і применшує заслуги військових.

Віктор Розовий, солдат 3 ОШБр, у вересні різко висловився про Пса Патрона: «Моя мрія, щоб пес Патрон здох і разом із ним вся байрактарщина». Військового обурює, що зі пса-розмінувальника зробили національного героя, хоча він не відрізняється з-поміж усіх службових собак. Ба більше, пес Патрон отримав нагороду від Президента Володимира Зеленського – медаль «За віддану службу». Але чомусь ніде не вказується, що це заслуга саме ДСНС і людей, що там працюють. Побратим Розового у тому ж відео говорить, що Патрон має значно більшу нагороду за службу, ніж він, людина, яка постійно на передовій. Щобільше, йому нагороду вислали поштою, тоді як Патрона нагороджував сам Президент. Таким чином простежується несправедливість у дійсно героїчних вчинках та визнанні військових: сержанта 3 ОШБр нагородили такою медаллю, як і пса Патрона, лише тоді, коли він вийшов проти танку і сам на сам знищив його, взявши росіян у полон.

Варто додати, що ніхто не виступає проти визнання пса Патрона чи ефективності Байрактарів, засуджується саме культивація, яка спричиняє враження, що війна може бути веселою.

Джерело: 3 Окрема штурмова бригада

Чому все це має поганий вплив

Зменшується довіра до наших медіа. Коли ми чуємо про героїчну «фортецю Бахмут» і бої, які там були, але не бачимо жодної статті про наш відступ з нього, виникає питання у правдивості інформування. Як свідчать дані опитування КМІС, з травня 2022 року до жовтня 2023 довіра громадян до телемарафону значно впала. З 69% людей, що дивились «Єдині новини», стало 48% і з 12% до 39% стало більше тих, хто йому не довіряє.

Також міфи про “чмонь”, «чмобіків», бідну армію росії лише створюють видимість нашої легкої перемоги, але на сьогодні всі українці переконались, що перемога не буде такою і для неї потрібно докладати величезні зусилля. Саме через цю помилку наших медіа у суспільства виник дисонанс, коли все здавалось невимушено і просто, але чомусь війна «затягнулась» і над кладовищами майорять десятки прапорів. І з великого піднесення народ України впадає в моральний занепад, адже лише зараз він розуміє всю катастрофічність війни, всі її наслідки й втрати, яких він зазнає.

Байрактарщина та висміювання ворога давали на перший час нам заспокоєння, однак це «заспокоєння» тепер перетворилось на відчуття омани, брехні й важкості. «Саме через те, що суспільству брехали, сьогодні ми бачимо втому, розпач і нерозуміння того, що відбувається» – ділиться Сергій Гнезділов у інтерв’ю Детектору медіа.

І яскравим прикладом цього дисонансу стала реакція суспільства на інтерв’ю Валерія Залужного “The Economist”, де головнокомандувач чесно і без прикрас розповів про всю важкість ведення війни, що викликало збентеження суспільства. Сергій каже: «Про те, що він сказав вголос, кричала більшість наших військових, які з 2014-2015 років перебували на фронті. Вони казали, що ворог сильний і підступний, що війна буде окопною і довгою».

Джерело: The Economist

Детектор медіа також влучно наголошує, що саме такий метод пропаганди є копією російської. Адже саме російська сторона приховує втрати, реальні факти своїх поразок, говорячи лише про те, наскільки все «йде по плану» і про те, що вони обов’язково переможуть. Тож нам варто не уподібнюватися ворогу, говорити про справжній стан нашої країни й закривати всі потреби для наближення омріяної перемоги.

Анна Проказюк, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.