Питання довіри до медіа щороку набуває дедалі більшого значення. Для українців це особливо важливо, адже дотримання інформаційної гігієни під час війни – це одночасно спосіб зберегти власне психологічне здоровʼя, і зброя проти тих, хто поширює проросійські наративи та меседжі. Недобросовісні медіа, свідомо чи ні, часто можуть використовувати ці наративи, працюючи на руку ворогу.

Зазвичай, мета таких медіа – усіма способами залучити читачів до їхнього матеріалу. І якщо, добросовісні медіа роблять це шляхом роботи над удосконаленням якості матеріалу та його подачі, недобросовісні – зловживають клікбейтами, джинсою, фейками, обʼєктивізацією та змішуванням фактів з судженнями.

Здавалося б, що засоби масової інформації мають бути однозначним гарантом для людей, які хочуть отримати чесну інформацію та не бути жертвами спекуляцій на тій чи іншій темі. Проте, на жаль, далеко не всі медіа обирають шлях створення якісного контенту.

Як вберегти себе від неправдивої інформації та навчитися визначати якість медіа та їх публікацій?

Перш за все, звертати увагу на джерела. Якщо медіа дотримується журналістських стандартів, його обовʼязком є зазначення джерел у кожній новинній публікації. Коли ви побачите якусь шокову новину і вже будете готові відправляти друзям та знайомим – перечитайте її ще раз, перегляньте посилання на джерела та відкрийте їх. Можливо, ви будете здивовані недостовірними посиланнями або й взагалі – їх відсутністю.

Для прикладу, ось що відбувається при кліку на посилання джерела на сайті медіа “Obozrevatel”:

1. Читаємо цікавий новинний заголовок, один з найперших у стрічці: “У лютому російські втрати ББМ зросли, а танків – впали: у мережі вказали на цікавий нюанс і дали пояснення”

2. Переходимо за посиланням:

Звичайно, можна витрачати свій час для того, щоб таки докопатися до істини. Але, чи варто?  “Obozrevatel” вже не перший рік очолює антирейтинги медіа, які порушують журналістські стандарти.

Для того, щоб знайти якісні медіа, не потрібно витрачати багато часу та зусиль. Наприклад, нещодавно, ІМІ – інститут масової інформації, опублікували дослідження онлайн-медіа, що стали найякіснішими.

Також, варто звернути увагу на те, що якісні медіа, маркують рекламу та відокремлюють її від журналістського контенту. Адже будь-яка реклама, без позначки від медіа, перетворюється в джинсу і створює викривлені уявлення про осіб та події.

Розглянемо на прикладах:

1. “Українська правда”. Одна з публікацій – рекламна – позначена відповідною позначкою, для того, щоб читач розумів, що матеріал створено на правах реклами.

У нижній частині сайту можна переглянути та ознайомитись, що означає та чи інша позначка, та у якій з них використовується реклама.

2. А ось – замовна публікація без жодних рекламних міток. Автори цієї публікації сподіваються, що ви не плануєте критично оцінювати інформацію та сприймете її як обʼєктивну, незалежну думку.

Такий прийом нерідко використовують недобросовісні медіа, які відкидають журналістські стандарти. Проте, згідно з останніми дослідженнями ІМІ – кількість джинси в медіа, порівняно з минулими дослідженнями, зменшилась. Медіа все частіше відповідно маркують рекламні публікації і це дає надію на краще.

Одним з найважливіших критеріїв для визначення якості медіа є його достовірність. Якщо факти, які опубліковані в медіа, нічим не підтверджені, або підтверджені сумнівним джерелом – це ознака того, що інформація, ймовірніше за все, недостовірна, а отже – медіа довіряти не варто.

Для того, щоб упевнитися, що медіа подає достовірну інформацію, можна обрати для себе список з 5-ти якісних ресурсів, які дотримуються журналістських стандартів та перевіряти, чи кожне з них публікує новину, достовірність якої змушує вас сумніватися.

Ну і звісно кожному з нас важливо зберігати критичне мислення при читанні новин. Адже здатність розрізняти достовірні джерела від фейкових може вберегти від неправдивої інформації та маніпуляцій з боку тих, хто в цьому зацікавлений.

Наталія Каплун, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.