Ще 10-15 років тому, щоб отримати свіжу інформацію, потрібно було купувати друковані видання або вмикати ТБ чи радіоприймач у певний час. Сьогодні ж ситуація кардинально змінилася. Завдяки розповсюдженню інтернету та розвитку мобільних технологій люди отримали можливість читати новини онлайн з будь-якого пристрою в зручний для себе час, постійно перебувати в курсі подій, переглядати стрічки новин та медіа й стежити за оновленнями сторінок медіа, політиків, журналістів та звичайних людей, чия думка їм цікава.

Мобільний тренд

Згідно з глобальним дослідженням USAID-Internews , 87% користувачів регулярно отримують новини через смартфон. Мобільні пристрої стають основним інструментом доступу до інформації – зручним та багатофункціональним. Це сприяло появі мобільних месенджерів, персоналізованих стрічок новин та push-сповіщень.

Тепер користувачі не прив’язані до домашнього комп’ютера чи телевізора, а завдяки смартфонам та планшетам можуть читати новини в дорозі, в черзі, під час обіду тощо. Мобільний доступ дозволяє бути в курсі подій незалежно від локації та часу, пуш-сповіщення додатків дозволяють дізнаватися про значимі події моментально після їх настання. Також нам пропонують налаштувати стрічку на власний смак, обравши цікаві теми та джерела,тож ми отримуємо лише потрібну нам інформацію.

Соцмережі як майданчик для новин

Близько 35% споживачів новин віком 18-24 роки використовують соцмережі як єдине джерело інформації. Дослідження демонструє стрімке зростання кількості людей, які користуються інтернетом щодня. У 2022 році цей показник вцілому становив 85%, а серед молоді віком від 18 до 35 років – 96%. Проте вже у 2023 році частка щоденних інтернет-користувачів зросла до 89% серед усіх респондентів, а в сегменті молоді від 18 до 35 років цифра сягнула рекордних 98%.

Такі дані свідчать про невпинну діджиталізацію суспільства. Платформи Facebook, Х (Twitter), Instagram перетворилися на потужні новинні агрегатори, де матеріали виробників контенту змагаються за увагу аудиторії. Це вплинуло на формат та стиль подання новинного продукту.

Цифрова підписка зростає

Водночас традиційні медіа все активніше розвивають цифрові підписні моделі для монетизації контенту та будування кращих зв’язків з авдиторією. За статистикою The Telegraph, читачі, які підписалися на преміальні продукти медіа з розсилки, на 50 % імовірніше залишать підписку наступного року. Ця тенденція розвитку про готовність споживачів платити за якісну, ексклюзивну журналістику. Ті медіа, які задовольняють потреби авдиторії, а не гоняться за технічними трендами задля прибутків від читачів, показують кращі результати. Так співзасновник Toolkit Джек Маршал писав, що видавці, які додавали підписки у свою стратегію монетизації, успішніші за тих, хто покладався виключно на доходи від реклами.

Дедалі більше людей розуміють цінність перевірених фактів, аналітики та професійного контенту від авторитетних ЗМІ. Вони бажають отримувати новини та інформацію, адаптовану під їхні конкретні потреби та інтереси. Зростання запиту на підписку зумовлено також зручністю доступу до матеріалів у будь-який час з різних пристроїв.

Водночас медіа-холдинг вдосконалюють підписні стратегії, експериментують із сучасними моделями (безкоштовний доступ, донорські підписки, персоналізація контенту, інтерактивні формати, мультимедійність тощо).

Підписні бази забезпечують ЗМІ більшу фінансову стабільність та незалежність. Вони зменшують залежність від реклами та сприяють покращенню якості журналістських матеріалів. Експерти прогнозують, що цифрова підписка посилює позицію однієї з ключових бізнес-моделей для медіа в найближчі роки.

Голосові асистенти та штучний інтелект

Стрімко зростає роль голосових технологій у споживанні новинного контенту. Усе більше людей використовують голосові помічники Alexa, Siri чи Google Assistant для отримання новин та інформації.

Передові медіа вже активно адаптують свій контент під голосові новинні сервіси. Уже зараз провідні видавництва мають власні додатки для голосових асистентів, через які можна прослуховувати огляди новин. Перевагами голосового формату є оперативність, зручність хендс-фрі перегляду новин, можливість поєднувати зі звичайною діяльністю. Проте одночасно стає виклик адаптації контенту до специфіки аудіоформату.

Водночас швидко прогресують можливості штучного інтелекту у новинному виробництві. За результатами дослідження ініціативи JournalismAI, майже 90 % респондентів зазначили, що використовують технології штучного інтелекту для виробництва новин, зокрема, перевірки фактів і коректури, аналізу трендів, написання анотацій. А також для автоматизації перекладу, транскрибування мови в текст, вилучення тексту з зображень і структурування даних та виявлення трендів і тем, які цікавлять аудиторію.

Анастасія Карангил, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.