Соціальні мережі стали для нас найбільшим джерелом інформації. Про це свідчить дослідження від USAID-Internews «Українські медіа, ставлення та довіра у 2024 році» . Йдеться про те, що 84% відсотки опитаних українців споживають інформацію з соціальних мереж.

46% опитаних зазначили, що використовують кілька джерел для отримання новин, тоді як 52% надають перевагу одному джерелу, яким найчастіше є соціальні мережі.

Майже 40% респондентів отримують новини лише через соціальні мережі. Кількість користувачів Інтернету залишилась на рівні минулого року — 90%. Водночас кількість людей, які споживають новини через смартфони, зростає, досягнувши 90%, а серед молоді віком 18-35 років цей показник складає 97%. Таким чином, смартфон залишається головним пристроєм для доступу до новин серед українців.

Джерело: Детектор Медіа

Про що це говорить?

Соцмережі мають великий вплив на формування наших інтересів. Алгоритми створюють деталі більш персоналізований контент, а отже формують навколо нас інформаційну бульбашку.

Інформаційна бульбашка — це ситуація, коли користувач отримує контент, що відповідає його попереднім інтересам і поглядам, залишаючи поза увагою альтернативні думки або важливі суспільні теми.

Це абсолютно точно обмежує наш доступ до інших точок зору та може посилювати упередження. Особливо гостро ця проблема проявляється зараз, в умовах війни.

Через загальну втому, тривогу та страх напруга у суспільстві зростає. Ми сприймаємо інші точки зору дуже гостро, інколи переходячи межу.

Одним з таких прикладів є відео, що шириться мережею Інстаграм. У ньому йдеться про те, що жінка не сплатила за багаж, їдучи у громадському транспорті Львова. Сам автор описує це відео з негативною конотацією. Мовляв, «зовнішні вороги нам не потрібні, коли є свої». Ця подача підштовхує людей на обурливі коментарі та осуд контролера, яка виписала штраф за несплату. Ось декілька таких коментарів під дописом:

В умовах війни алгоритми підсилюють емоційний контент, який швидко викликає реакцію. Це також грає на руку дезінформації та пропаганді.

Відео, описане вище, оголює багато суспільно-політичних питань. Проте, алгоритми, як великі вітряки роздмухують контент все більше і більше. Наразі відео зібрало більше 1 мільйона переглядів і сформувало думку тисячі користувачів.

Ми бачимо етичні і правові виклики, які зображені у відео. З одного боку, читаємо фразу з Конституції Україні, про те, що «незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності». З іншого, етична дилема: жінка приїхала із Запоріжжя і можливо вперше у Львові, очевидно вона не була в курсі тамтешніх правил проїзду. Адже вони дещо відрізняються, залежно від регіону.

Це відео не обовʼязково є пропагандою або ж фейком. Однак, те, що воно транслює — визначає настрій суспільства та збільшує напругу всередині країни.

Питання у тому, що реакція людей на такий тип контенту збільшує його шанси стати ще популярнішим. Алгоритми соціальних мереж віддають перевагу матеріалам, які викликають емоції, зокрема негативні. Відповідно, це впливає на те, що ми бачимо у своїй стрічці. Інформаційна бульбашка обмежує інші точки зору, тому ми бачимо тільки те, що підтверджує нашу власну.

Щоб запобігти дезінформації та впливу відео, що поляризують суспільство, можна почитати ресурси з медіаграмотності.

Як наприклад, ініціатива від Оксани Мороз під назвою «Як не стати овочем». Це базовий онлайн-курс з основ інформаційної гігієни під час війни. Його можна пройти в будь-який час на платформі Prometheus.

«Курс буде корисним тим, хто хоче самостійно розібратися у методах російської пропаганди та зрозуміти, як не наступити на інформаційні міни ворога, а також для тих, хто хоче зрозуміло та просто пояснити рідним шкідливість певної інформації» — зазначено у описі під курсом.

Також на сайті “Ed Era” можна знайти декілька навчальних курсів про захист персональних даних, про розпізнавання маніпуляцій та основи медіаграмотності.

Українські незалежні медіа, такі як «Суспільне» та «Громадське», активно працюють над створенням збалансованого контенту та протидією дезінформації. Зокрема, «Суспільне» реалізує проєкти, спрямовані на фактчекінг та спростування фейкових новин, а також проводить уроки з медіаграмотності для школярів.

В умовах війни та цифрової епохи відповідальність за вихід з інформаційних бульбашок лежить як на медіа, так і на самих користувачах. Лише спільними зусиллями можна зробити український інформаційний простір стійкішим.

Ольга Зітинюк, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

Comments are closed.