У 2025 році медіа – це не лише канал передачі інформації, це простір, де формуються суспільні уявлення, цінності та моделі поведінки. Нові медіа створюють ефект безпосередньої участі: кожен з нас може стати автором чи коментатором.

І в епоху цифрових технологій хотілося б бачити паралельний розвиток свідомості і залученості громадян – передусім щодо питань гендерної рівності. Адже, станом на зараз, ми можемо спостерігати деякі  невтішні показники, які демонструють сучасні українські медіа:

• низький відсоток жінок-експерток і жінок-героїнь сюжетів – 36% і 33%;
• непрофесійні формулювання в текстах – «Христина Авдєєва – начальник сектора міжнародного співробітництва ГУ ДСНС у Львівській області»,
• упереджене ставлення до жінок 60+ у суспільстві «біднесенька», «старенька», «бідолашна» і таке інше;

Та поруч із цим існує й інша сторона – позитивна, динамічна, модерна. Нові медіа породжують тенденції, які поступово змінюють уявлення про рівність, репрезентацію та можливості. І саме ці тенденції сьогодні визначають, як формується сучасний дискурс про гендер у цифрову епоху.

Хештег-активізм

• Довідка: Хештег-активізм – це вид онлайн-активізму, який передбачає використання хештегів на медіаплатформах, таких як Twitter, Facebook, Instagram тощо. Його головна мета – зміцнити громадську підтримку соціальної та політичної обізнаності та змін.

Хештег-активізм не обмежується окремими особами, адже організації по всьому світу використовують хештеги для розширення свого охоплення різними способами, наприклад, шляхом підвищення обізнаності про міжнародно визнані важливі дні.

Одним із прикладів є Міжнародний жіночий день, який відзначає та виступає за просування прав жінок у соціальній, економічній, політичній та культурній сферах. У 2016 році організатори почали створювати та поширювати щорічну кампанію з хештегами, пов’язану з гендерною рівністю, до Міжнародного жіночого дня. Кожна щорічна тема закликає до дій для просування гендерної рівності в усьому світі. Тема кампанії та хештег 2026 року – #GivetoGain(«Віддавай, щоб отримати»). І ця ініціатива не потребує великих бюджетів – натомість вона використовує візуальну емоцію й вірусне поширення.

Інфлюенсерська журналістика

Замість традиційних медіа в ролі лідерів думок дедалі частіше виступають блогери, які створюють контент про соціальні теми. В Instagram, YouTube і Telegram з’явилася хвиля «інфлюенсерів-освітян» – вони пояснюють, що таке гендерна рівність, чому важливі інклюзивна мова та репрезентація.

Ви могли вже чути про такі шоу як “Ебаут”, “Слей-шоу”, “Палає” або ж “Жданя говорить”. Усі вони зосереджені на наявних проблемах в суспільстві, які пов’язані з гендерними стереотипами, а також  на розкритті суті фемінізму та бодіпозитиву.

Ще одним прикладом є YouTube-канал «смішно не буде», який веде Анастасія Міхіна. Його популярність у TikTok та YouTube зумовлена поєднанням аналітичності, гумору й особистісного тону: блогерка говорить про фемінізм, сексизм, ейджизм і токсичну маскулінність просто, емоційно та без академічного бар’єра. Анастасія використовує короткі відео, монтажні діалоги, реакції на коментарі в популярних телевізійних шоу чи блогерів – все те, що дозволяє створювати ефект співучасті.

Формат «мемної» рівності

Формат «мемної» рівності дедалі частіше стає одним із ключових способів подачі дискусії про гендерні ролі через нові медіа. У платформах на зразок TikTok, Instagram Reels чи навіть у канал-форматі Telegram теми гендеру набувають форми гри, іронії чи короткого відео-жарту. Наприклад, у телеграм-каналі «Новинач» до кожної новини створюються меми, що висвітлюють соціальні теми – від залучення жінок до розмінування до зменшення гендерного розриву в оплаті праці. Такі формати подають ідеї рівності через емоційний досвід – не моралізаторством, а легкістю, самоіронією й емпатією. Цей тренд можна охарактеризувати як «перевчання через гумор»: аудиторія сприймає меседж про дискримінацію без спротиву, через сміх і гру.

Тож, хоч і питання гендерної рівності все ще є болючою точкою, проте нові медіа відкривають для неї нові інструменти і підходи. Саме вони перетворюють цю тему з офіційного гасла на частину повсякденної культури, де зміни починаються не з законів, а з цифрової комунікації.

Людмила Циган, магістрантка факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка

Comments are closed.