Інструменти ШІ дедалі частіше допомагають із рутинною працею – транскрипцією, редагуванням, перекладами, субтитруванням. Та попри перспективи, використання ШІ викликає чимало запитань: про об’єктивність контенту, авторство, етичну відповідальність та вплив на довіру аудиторії. Цей матеріал – спроба простежити, як українські медіа у 2024–2025 роках адаптовують технології ШІ, як пишуть про них та наскільки критично оцінюють їхні наслідки.

Узагальнюючи вплив технологій на журналістику, можна виокремити два головні ракурси, через які медіа оцінюють ШІ:

1. ШІ як новий інструмент журналістської роботи.

Редакції все частіше демонстрували практичні кейси використання нейромереж:

• для пришвидшення транскрипції інтерв’ю;
• для чернеткового редагування та стилістичної обробки текстів;
• для генерації візуалів і адаптації контенту під алгоритми соцмереж;
• для аналізу великих масивів даних у розслідувальній журналістиці.

Показово, що у фахових медіа наголошували: ШІ звільняє час, а не замінює журналіста. Основною залишається функція контролю точності, фактів та відповідності стандартам.

2. ШІ як джерело ризиків, що вимагає регулювання.

Інша лінія висвітлення – це загрози:

• дезінформація та deepfake-контент,
• приватність та персональні дані,
• авторське право,
• залежність редакцій від непрозорих алгоритмів.

Аналітика ІМІ (червень 2024 р.) стала однією з найбільш цитованих у медіа. Саме вона дала уявлення не лише про розміри використання ШІ, а й про сфери, у яких журналісти довіряють моделям.

Аналіз свідчить, що українські журналісти все активніше інтегрують штучний інтелект у свою роботу, проте рівень його застосування різниться. Як показано на Рис. 1, 22% опитаних регулярно користуються ШІ, 30% застосовують його епізодично, тоді як 20% обходяться без таких технологій, а 16% після спроб відмовилися від його використання.

Ця статистика сформувала в медійному просторі образ ШІ як технології, що швидко шириться, але викликає неоднозначну реакцію.

Використання ШІ у медіа не обмежується загальним доступом – важливо розуміти, які саме завдання редакції довіряють алгоритмам. Як показано на Рис. 2, найчастіше ШІ застосовується для рутинних та технічних функцій, що дозволяє журналістам зосередитися на аналітичній та творчій роботі.

Отримані результати свідчать, що редакції використовують ШІ переважно для допоміжних завдань, що не впливають безпосередньо на редакційну оцінку фактів або формування журналістських сенсів. Таким чином, алгоритми слугують інструментом оптимізації, а не заміни людини.

Моніторинг Нацради за 2025 рік підтвердив тенденцію:

• 41% редакцій уже активно застосовують ШІ;
• близько 50% – цікавляться, але не впровадили.

Отже, ШІ перетворюється зі «спроби інновації» на стандарт редакційної роботи.

Лідери у формуванні політик ШІ

На тлі цього активного медіапокриття редакції почали розробляти власні внутрішні політики щодо використання ШІ. Лідерами цього процесу стали медіа, які поєднали якісну журналістику з етичним і прозорим регулюванням технологій.

Серед провідних медіа виділяється «Українська правда», яка першою оприлюднила системну редакційну політику щодо ШІ. Політика регламентує маркування матеріалів, створених повністю або частково за участю ШІ, забороняє автоматичну генерацію новин без людської перевірки та покладає повну відповідальність за достовірність на журналістів. Також передбачено чітке розмежування авторства людини та алгоритму та заборону використання ШІ для маніпулятивного чи неперевіреного контенту. Цей підхід став локальним стандартом і орієнтиром для інших редакцій, відповідаючи міжнародним нормам, зокрема рекомендаціям ЮНЕСКО та положенням AI Act.

У сфері суспільного мовлення лідером є «Суспільне», яке системно інтегрує принципи етичного використання ШІ у свої редакційні стандарти. Медіа запровадило строгі вимоги щодо верифікації даних, внутрішні протоколи маркування ШІ-контенту та спеціальні інструкції щодо роботи з deepfake-матеріалами та візуальною генерацією. Крім того, «Суспільне» активно впливає на формування державної політики медіарегулювання, тому його стандарти часто розглядаються як базові для подальших нормативних рішень.

У сегменті цифрових ЗМІ лідерами стали редакції, що працюють із великими обсягами даних і аналітикою. Так, 24 канал активно використовує ШІ для підтримки редакційних процесів, але підкреслює обов’язковий людський аудит матеріалів та заборону автоматичної генерації новин без перевірки. Редакція формує внутрішні протоколи для контролю точності фактів, уникнення дезінформації та маніпуляцій, наголошуючи, що ШІ виконує допоміжну роль і не є автором контенту. Досвід провідних українських редакцій показав, що чіткі правила використання ШІ допомагають мінімізувати ризики й зберегти стандарти журналістики. Проте медіапрактика не обмежується національним контекстом: міжнародні дослідження демонструють, що навіть у країнах з усталеними політиками ШІ виникають серйозні виклики. Так, Міжнародне дослідження, координоване Європейською мовною спілкою (ЄМС) та BBC, показало, що ШІ спотворює новинний контент у 45% випадків.

Деталі дослідження:

• Оцінено понад 3 тисячі відповідей ChatGPT, Copilot, Gemini й Perplexity.
• 45% відповідей містили щонайменше одну суттєву проблему.
• 31% – серйозні проблеми з цитуванням;
• 20% – вигадані подробиці та застаріла інформація.
• Найгірший результат у Gemini – 76% проблемних відповідей.

Дослідження підкреслює системний характер проблем: вони не залежать від мови чи регіону, ставлячи під загрозу довіру суспільства. Учасники закликають до підвищення медіаграмотності користувачів та моніторингу ШІ.

Тому 24 січня 2024 року Міністерство цифрової трансформації України, спільно з Міністерством культури та інформаційної політики, Нацрадою та експертами галузі, розробило Guidelines on Responsible AI Use для медіа.

Ключові принципи:

• прозорість у використанні AI-систем;
• чітке розмежування між людським та AI-контентом;
• пріоритет людини у створенні матеріалів;
• роль саморегуляції медіа у взаємодії з технологіями.

Як зазначив Михайло Федоров, віцепрем’єр та міністр цифрової трансформації: «ШІ досі є інструментом у руках людини. Він значною мірою недосконалий, тому його слід використовувати відповідально в будь-якій роботі».

Отже, у 2024–2025 роках українські медіа виробили збалансоване та багатопланове уявлення про ШІ, яке охоплює чотири ключові аспекти:

• ШІ як корисний інструмент – допомагає оптимізувати роботу редакцій і підвищує ефективність рутинних процесів.
• ШІ як потенційний ризик для довіри – пов’язаний із deepfake, маніпуляціями та порушенням приватності.
• ШІ як об’єкт регулювання – потребує прозорих правил, зокрема дотримання Guidelines on Responsible AI Use.
• ШІ під людським контролем – кінцеву відповідальність за зміст і тональність матеріалів несе журналіст.

Таки чином, ШІ може підтримувати та спрощувати роботу медіа, але не має права ухвалювати рішення самостійно. Контроль та відповідальність залишаються виключно за людиною.

Вікторія-Марія Столярчук, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

Comments are closed.