Як за допомогою публічних даних журналісти викрили продаж гуманітарних авто чи відшукали правдиву вартість задекларованої квартири — сьогодні OSINT-розвідка є невід’ємною частиною в розслідуванні злочинних схем через можливість ефективно, більш-менш безпечно та частково безкоштовно збирати докази з відкритих джерел, навіть якщо деякі з них мають обмежений доступ до інформації.

• OSINT (Open Source Intelligence) — це практика збору інформації з загальнодоступних джерел, що вперше сформувалася під час Другої світової війни в США. Спочатку її використовували спецслужби для аналізу іноземної преси у сфері державної безпеки, але з появою інтернету вона перетворилася у високотехнологічний аналіз інтернет-даних. Сучасного вигляду OSINT набув з поширенням соцмереж після 2010 року та став важливим інструментом у комерційній діяльності, журналістській практиці та фактчекінгу.

В Україні OSINT-технології масово почали використовувати після 2013 року через політичні події в країні, Майдан та початок російсько-української війни на сході. Після повномасштабного вторгнення Росії OSINT відіграє важливу роль у розвідці, ідентифікації військових злочинів, запобіганні дезінформації та протидії корупції.

Інструменти OSINT-розвідки в медійній діяльності

Журналісти-розслідувачі, антикорупційні організації та громадські активісти, що працюють над виявленням корупційних схем, використовують OSINT для аналізу реєстрів власності та урядових документів, пошуку прихованих активів, незаконних трансакцій і перевірки публічних закупівель. Вони досліджують соціальні мережі, де  посадовці самі можуть “викрити” незадеклароване майно або приховані джерела прибутку. Також використовують програми YouControl, що допомагає виявити зв’язки між бізнеом і посадовою особою, та Opendatabot, яка надає можливість відстежити юридичні дії щодо осіб чи компаній. Для перевірки реального стану задекларованих об’єктів нерухомості підійдуть сервіси на кшталт Street View, а для виявлення незаконної забудови заповідників через супутникові знімки можна скористатися Google Earth.

Загалом, редакції послуговуються різними інструментами — від перевірки достовірності фото (TinEye) до відстеження рейсів літаків (Flightradar24). Головне —  знайти зв’язки між окремими фактами, навіть якщо вони неочевидні спочатку. OSINT поєднує розслідувальну журналістику з журналістикою даних, перетворюючи відокремлені масиви інформації з відкритих джерел на доказову базу. Чимало випадків, коли правоохоронні органи відкривали або поновлювали кримінальні провадження після виходу журналістських матеріалів.

Хоча метод збору інформації з відкритих джерел передбачає верифікацію, аналіз та структуризацію отриманих даних (часто за допомогою спеціальних програм), у якійсь мірі ним послуговувався мало не кожен користувач інтернету, шукаючи потрібну інформацію в публічних реєстрах, соцмережах, новинах чи google-мапах. Тож чи справді все, що намагаються сховати, можна знайти практично під носом?

Відстеження гуманітарних авто на комерційному ринку

У матеріалі NGL.media «Гуманітарна контрабанда» про торгівлю автомобілями, які призначалися для ЗСУ, журналісти за допомогою OSINT-технологій виявили тисячі таких авто на ринку та визначили організації, що заробляли на їхньому продажі.

Для цього здебільшого використовували публічні реєстри, інформаційний запит, базу даних інтернет-майданчика по продажу автомобілів та інші відкриті джерела, щоб встановити зв’язки між одержувачами гуманітарних авто для армії і несподіваною  появою цих авто на ринку.

У реєстр отримувачів гуманітарної допомоги потрапляють усі автомобілі, ввезені в Україну, від 1 грудня 2023 року, коли реєстр почав працювати (до цього дані не фіксували). У зв’язку з війною машини для ЗСУ уникають обов’язкових митних платежів, утім, багато автівок до військових так і не потрапили, опинившись натомість на маркетплейсі.

На запит NGL Міністерство соціальної політики надіслало список VIN-кодів (ідентифікаційних номерів автомобілів), дату ввезення, марку та одержувачів. З’ясувалося, що за період з 1 грудня 2023 року по 8 травня 2025 року до України завезли майже 100 тисяч авто гуманітарної допомоги.

Для відстеження появи цих автомобілів на комерційному ринку журналісти скористалися базою даних маркетплейсу AUTO.RIA як  найбільшого онлайн-майданчика для продажу машин. За цим дослідженням вдалося встановити, що близько 5% (4545 автомобілів) потрапили у продаж. Однак “благодійні фонди”, які переважно були одержувачами, могли ввозити авто в Україну і продавати їх згодом за схожою схемою ще до того, як ввезені машини фіксувалися реєстром (тобто до грудня 2023 року), продавати їх через інші спеціалізовані онлайн-майданчики або ж здійснювати продаж напряму. Тож точно встановити масштаби “витоку” гуманітарних авто на комерційний ринок не вдасться.

Найбільше на AUTO.RIA гуманітарних авто продала організація «БФ “Любов Рідної Землі”» — 190 машин. Одне з цих авто, як з’ясували журналісти, в липні 2025 року продавалося на маркетплейсі за 5 з половиною тисяч доларів.

Скрін з AUTO.RIA

Загалом, 97 організацій виставили у продаж не менше 10-ти автівок, які ввезли під виглядом гуманітарної допомоги. Спираючись на вартість розмитнення одного автомобіля, що включає ввізне мито, акциз та ПДВ, та на дані, зібрані з відкритих джерел, NGL.media визначило, що протягом півтора року бюджет України недоотримав понад 570 мільйонів гривень.

Пошук справжньої ціни квартири 

В одному зі своїх розслідувань «Слідство.Інфо» намагалося з’ясувати, як Олександру Мостепану, чоловікові директорки Департаменту охорони здоровʼя Київської міської державної адміністрації Тетяни Мостепан, вдалося купити квартиру вдвічі нижче її ринкової вартості. Такого висновку журналісти дійшли через розвідку на основі відкритих джерел, яка показала іншу ціну житла — на мільйон гривень вище зазначеної.

За декларацією посадовиці Тетяни Мостепан, у січні 2021 року її чоловік придбав у Софіївській Борщагівці квартиру площею 103,5 квадратних метрів за 1,04 мільйона гривень. Згідно з даними української інформаційно-аналітичної системи YouControl, куплена квартира розташована у житловому комплексі «Софія Residence».

Проте, за інформацією онлайн-сервісу з пошуку нерухомості ЛУН, у січні 2021 року один квадратний метр у ЖК «Софія Residence» вартував мінімум 26 000 гривень. Квартира площею понад 103,5 квадратних метрів, відповідно, не могла коштувати менше 2,68 мільйона гривень. І це якщо купувати її ще на моменті будівництва. Про те, що квартира була куплена пізніше свідчить декларація, у якій немає даних про недобудовані об’єкти протягом 2016-2019 років.

До того ж «Слідство.Інфо» виявило, що спільний дохід Мостепанів у 2020 році складав майже 1,5 мільйона гривень. Ці дані є у відкритому доступі: YouControl має каталог декларацій, в яких зазначено об’єкти нерухомості, транспортні засоби, доходи й подарунки суб’єкта декларування. Тоді Тетяна Мостепан працювала головною лікаркою і директоркою Київської міської лікарні №4 (до її призначення на посаду директорки Департаменту охорони здоровʼя КМДА в 2025 році), а її чоловік — стоматологом-ортопедом і стоматологом-терапевтом. Зараз він також є членом військово-лікарської комісії у Вишнівській міській лікарні. Їхній спільний дохід складався загалом із зарплат (заробітна плата в 874 263 гривень декларанта Тетяни Володимирівни і заробітна плата 72 154 гривень декларанта Олександра Володимировича), а також від «відчуження нерухомого майна» Олександра (вартістю у 548 400 гривень). З декларації також стає відомо, що Мостепани на той час не мали заощаджень і не брали позик, іпотек чи кредитів.

Скрін з YouControl

Загалом, враховуючи дані про доходи сім’ї Мостепанів в 2020 і 2021 роках у YouControl та дані з онлайн-пошуковиків нерухомості ЛУН і Flatfy, журналісти встановили, що справжня вартість квартири у ЖК «Софія Residence» вдвічі вища вказаної в декларації, а також вдвічі перевищує офіційний дохід родини.

Також за допомогою інтернет-сервісу з нерухомості Flatfy «Слідству.Інфо» вдалося оцінити квартиру, відповідно до сучасної ситуації на ринку: станом на сьогодні вона коштує 8-10 мільйонів гривень з ремонтом або 6 мільйонів гривень — без нього.

Питання етичності

OSINT відіграє важливу роль у протидії корупційним правопорушенням, оскільки дозволяє аналізувати публічну інформацію, використовуючи ці дані для виявлення корупційних схем.

Проте робота з відкритими джерелами має відповідати етичному кодексу журналіста і законодавству України, зокрема того, що стосується захисту особистих даних та приватності непублічних осіб. Водночас втручання у приватне життя, якщо це робиться у відкритий і справедливий спосіб, є виправданим щодо людей, які вчиняють правопорушення.

За рекомендаціями Інституту розвитку регіональної преси, у викривальних матеріалах слід дотримуватися принципів фактичної точності, доказової бази, підзвітності й прозорості, поваги до своєї аудиторії, мінімізації шкоди та забезпечення права слова для фігурантів розслідувань. Інформація, опублікована в матеріалі, повинна бути точною та надійною, а джерела – прозорими й зрозумілими.

Лілія Кичма, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

Comments are closed.