Тривалий час український книжковий ринок відчував гострий дефіцит якісної жанрової прози, а фентезі чи підліткові романи (Young Adult) часто маркувалися критиками як “вторинна література”. Проте сьогодні ми спостерігаємо справжній феномен. Українські автори, як-от Марина Ніцель, Катерина Самойленко, Ілларіон Павлюк, Павло Дерев’янко, створюють тексти, що розлітаються тисячними накладами ще на етапі передзамовлень, а навколо їхніх світів формуються активні фан-спільноти. Як жанрова література змогла трансформувати ринок, ігноруючи традиційні інституції, і чому медіа мають переглянути підходи до літературної критики?

Автори та читачі в єдиному цифровому просторі

Ключова зміна в українському літературному процесі – відсутність дистанції між творцем і читачем. Сучасний письменник більше не чекає місяцями на професійну рецензію у профільному виданні, адже він сам став успішною медіаплатформою.

Сьогодні книжка – це не лише текст, а комплексний досвід. Читачі спостерігають за процесом створення романів у режимі реального часу: вони слухають ексклюзивні плейлисти до кожного розділу у Spotify та обговорюють робочі чернетки у закритих спільнотах. Письменник перетворився на лідера думок, який будує власну екосистему, де лояльна аудиторія є головним гарантом успіху та критиком, чий голос важить більше за експертну оцінку “товстих часописів”.

Книжковий всесвіт у нових медіа: від публікації процесів написання рукопису в Reels (“Темний спадок”) до створення авторських саундтреків і плейлистів у Spotify (“Двоповня”). Джерело: Instagram-акаунти авторок фентезі @kateryna_samoylenko та @marynanitsel

Фандомна культура: від фан-артів до аншлагів на фестивалях

Сучасний літературний ландшафт України демонструє якісно новий етап розвитку: навколо вітчизняних книжкових серій формуються повноцінні фандоми. Якщо раніше подібні спільноти об’єднувалися переважно навколо світових бестселерів, як-от “Гаррі Поттер” чи “Двір шипів і троянд”, то сьогодні український читач стає активним творцем, а не лише споживачем контенту.

Це явище виходить далеко за межі пасивного читання. Сучасні прихильники літератури створюють екосистему навколо улюблених творів: від виготовлення тематичного мерчу до професійного косплею та ілюстрування персонажів. Висока відвідуваність автограф-сесій на таких подіях, як “Книжковий Арсенал” чи “BookForum”, свідчить про трансформацію читання: з камерного процесу воно перетворюється на яскравий соціальний маркер, що об’єднує однодумців.

Автограф-сесія Ілларіона Павлюка на Книжковому Арсеналі, жива взаємодія з читачами та довгі черги. Джерело: Офіційний фотоархів Міжнародного фестивалю “Книжковий Арсенал” (фотограф Олексій Завгородній/Мистецький Арсенал)

Еволюція літературної критики: від оцінювання до глибинного аналізу

У 2026 році фахова літературна критика проходить важливу трансформацію, переосмислюючи свою взаємодію з сучасною жанровою літературою. Роль критика зміщується до ролі дослідника-інтелектуала. Завдання сучасного оглядача – розкривати складні соціокультурні процеси, що зумовлюють популярність тих чи інших творів.

Замість того щоб маркувати масову прозу як “поверхневу”, фахівець має озброїтися дослідницькою оптикою, аби дати відповіді на фундаментальні питання нашої культури:

• Переосмислення національного фольклору та міфології. Сучасне українське фентезі відійшло від копіювання західних взірців. Критик має проаналізувати, як автори деколонізують магічний світ, інтегруючи у сюжети слов’янські міфи, прадавні обряди та локальні міські легенди.
• Терапевтична функція та рефлексія тривог. Підліткове фентезі, дистопії та ромкоми показують справжній емоційний стан молоді. Вони відображають соціокультурні тривоги суспільства, досвід проживання травми, пошук власної ідентичності та потребу в безпечному просторі. Критика повинна пояснювати, чому саме ці сюжетні елементи викликають найбільший емоційний відгук.
• Мовний місток та популяризація читання. Жанрова проза стала головним рушієм, який формує звичку читати українською мовою серед підлітків і молоді. Лаконічний, динамічний і водночас багатий стиль масової літератури заохочує аудиторію обирати рідну мову для повсякденного дозвілля без додаткового примусу.
• Трансформація авторитету критика. Оглядач у нових медіа більше не є “суддею”, який вирішує долю видання. Він стає медіатором та провідником сенсів, допомагаючи читачеві побачити за захопливим сюжетом фентезі складну структуру, символіку та естетичну цінність.

Саме такий підхід дозволяє літературній критиці подолати прірву між академічними колами та реальними читачами, перетворюючи обговорення книжкових новинок на живий, сучасний і взаємокорисний культурний процес.

Як сучасна літературна критика досліджує самобутність вітчизняного фентезі та його відмову від клішованих тропів на користь української міфопоетики
Джерело: онлайн-видання “Вікенд” (weekend.today)

Марія Волочій, магістрантка факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

Comments are closed.