Соцмережі давно перестали бути місцем, де ми просто гортаємо стрічку після важкого дня чи спілкуємося з друзями. Якщо замислитися, значна частина подій нашого життя тепер відбувається тільки онлайн. Люди знайомляться, сваряться, оголошують про важливі рішення, діляться особистим і публічно реагують на події саме в соцмережах. Те, що ще нещодавно залишалося дописом у стрічці, за кілька годин може стати темою для розмов у реальному житті.

Для медіа соцмережі теж давно перестали бути лише майданчиком для поширення власного контенту. Вони стали одним із важливих джерел інформації. Журналісти стежать за сторінками політиків, чиновників, знаменитостей і звичайних користувачів, знаходять там нові приводи та будують на них матеріали. Поступово платформи соцмереж стають чи не найважливішими джерелами новинного контенту.

Наскільки сильно соцмережі вже впливають на роботу редакцій, показують дослідження Інституту масової інформації. У липні 2024 року соцмережі були джерелом 26,6% новин у десяти популярних українських онлайн-медіа. Вже в листопаді того ж року цей показник зріс до 40%. Тобто менш ніж за пів року частка таких матеріалів збільшилася на 13,4%. І хоча ці цифри стосуються досліджень 2024 року, сама тенденція очевидно не зникла, адже соцмережі дедалі більше стають місцем, де журналісти першими знаходять інформацію для своїх матеріалів.

При цьому різні соцмережі фактично виконують для медіа різні функції. Telegram і Facebook найчастіше використовуються для офіційних повідомлень, заяв посадовців, новин про війну, політику та суспільні події. Instagram значно частіше стає джерелом розважального та лайфстайл-контенту, а X – міжнародних і політичних новин. Навіть YouTube, хоча й згадується рідше, використовується для матеріалів про війну, економіку та суспільно-політичні події.

І це не дивно, адже самі державні діячі дедалі активніше використовують соцмережі як канал прямої комунікації. Президент України, наприклад, регулярно публікує відеозвернення у своїх офіційних акаунтах, фактично звертаючись до громадян без посередництва традиційних медіа. Для журналіста такий допис уже не просто публікація в стрічці – це готове першоджерело, з якого можна оперативно отримати позицію посадовця і побудувати новину.

Ба більше, поступово в журналістській праці знижується роль пресконференцій у держустановах. Якщо раніше це була чи не єдина можливість дізнатись важливу інформацію про новини громади чи країни з перших уст, то тепер редакції частіше чекають звітності від органів влади у вигляді розсилок на електронну пошту чи постів у фейсбуці. Такий формат не лише економить час і ресурс журналіста, а й дозволяє одразу отримати інформацію у зручнішому для опрацювання форматі.

Не варто також забувати про роль соцмереж у журналістських розслідувань. Фотографії з відпочинку, згадки про майно, нові знайомства чи навіть звичайні дописи публічних осіб можуть стати зачіпкою для подальшого розслідування. У поєднанні з іншими відкритими джерелами це перетворює соцмережі на один з інструментів OSINT-розслідувань. За допомогою таких даних журналісти, зокрема, можуть відстежувати статки чиновників і можливі невідповідності між їхнім офіційним доходом та способом життя. Такий самий підхід використовують і під час моніторингу стану на тимчасово окупованих територіях. Медійники аналізують дописи окупаційних чиновників, місцевих Telegram-каналів та інших відкритих джерел, щоб відстежувати рішення й дії російської окупаційної влади.

Втім є ще й інша категорія новин, де публікації в соцмережах є головною темою  для обговорення. Чимало українських медіа вдаються до «жовтої преси» і публікують новини про особисте життя відомих осіб. Джерелами таких новин майже завжди стають соцмережі. Наприклад, співак Монатік на початку вересня поділився в Instagram каруселлю особистих фотографій зі спогадами, як пройшло його літо. Низка видань підхопили це та зробили частиною своїх новинних стрічок.

Джерело: скриншот видання BLIK

Здавалося б, навіщо читачеві знати, як відомий співак провів літо? Втім, для онлайн-медіа такі матеріали можуть бути цілком прагматичним рішенням. Публікація, на створення якої потрібно небагато часу, здатна привернути увагу аудиторії, зібрати перегляди й підняти трафік сайту. До того ж відомі імена та фотографії з особистого життя добре працюють у стрічках новин і соцмережах, де ними легко ділитися. Тому допис, який сам по собі був лише особистою публікацією, для редакції може стати зручним інформаційним приводом – швидким у підготовці та потенційно вигідним за кількістю переглядів.

Чи згадаймо іншу резонансну подію, що, на правду, повністю відбулася суто в онлайні. Мережу сколихнуло останнє інтерв’ю співачки Насті Каменських, де вона розповіла про загадкову кісту, що з’явилась у неї через українську мову. Ясна річ, багато видань не оминули цей фрагмент і поділилися ним зі своїми читачами.

Втім, цікавими тут є не лише новини про саму артистку, а й публікації про те, як це інтерв’ю сколихнуло користувачів соцмереж. Видання почали збирати реакції українців із різних платформ у вигляді скріншотів та цитувань і створювали на основі цього окремі публікації. Це ілюструє, як видання використовують соцмережі для аналізу настроїв аудиторії.

Такі публікації на сайтах українських медіа знайти не складно. Щойно в соцмережах виникає нова тема для бурхливого обговорення, онлайн-медіа швидко її підхоплюють. Так, наприклад, низка видань писали підбірки найсмішніших мемів та жартів про цьогорічний Нацвідбір та Євробачення. Можна припустити, що для редакцій це ще один спосіб привернути увагу аудиторії до вже популярної теми, не витрачаючи багато часу на створення нового інформаційного приводу. А велика кількість реакцій, мемів і коментарів дає можливість перетворити одне обговорення в соцмережах на кілька окремих матеріалів і, відповідно, отримати більше переглядів.

Джерело: скриншот видання Telegraf

У результаті соцмережі дають медіа чимало готових інформаційних приводів – від заяв політиків і повідомлень про важливі події до мемів, особистих фотографій та реакцій користувачів. Для редакцій це можливість швидко отримувати нову інформацію та перетворювати вже популярні в мережі теми на окремі матеріали. Тому не дивно, що дописи й обговорення в соцмережах дедалі частіше стають частиною щоденної роботи українських онлайн-медіа.

Ольга Демидчук, магістрантка факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

Comments are closed.