Все більше людей не читають новини на сайтах, а просто питають у чат бота. Це швидко і зручно. Але дослідження показують, що майже половина таких відповідей містить помилки. Розбираємося, чому цей тренд важливий і для читачів, і для самих медіа.

Коли ви востаннє відкривали сайт новинного медіа? А коли питали щось у ChatGPT? Схоже, для молоді друге стає звичнішим – і це підтверджують цифри.

У червні 2026 року Інститут Reuters опублікував щорічне дослідження Digital News Report. Його автори опитали майже 100 тисяч людей у 48 країнах і вперше зафіксували: соцмережі та відеоплатформи тепер популярніші як джерело новин, ніж телебачення чи сайти самих медіа. А поруч із ними з’явився новий посередник між журналістами й читачами – чатбот.

Кожен десятий уже питає новини у ШІ

За даними звіту, щотижня ChatGPT, Gemini чи інші чатботи для новин використовують 10% людей. Рік тому таких було 7%. Серед молоді до 35 років – уже 16%. Поки що лише 1% опитаних вважає ШІ своїм головним джерелом новин, але зростання помітне. Найбільше людям подобається, що в чатбота можна перепитати й попросити пояснити простіше.

В Україні ситуація схожа. За дослідженням Суспільного «МедіаТрек 2025», 47% українців користуються штучним інтелектом щонайменше раз на тиждень. А «Детектор медіа» підрахував, що за рік частка користувачів ШІ зросла з 28% до 49%. Тобто це вже не щось тільки для складних задач, а звичайна частина життя.

ШІ часто помиляється. І це проблема

У жовтні 2025 року Європейська мовна спілка (EBU) та BBC перевірили, як ШІ переказує новини. У дослідженні взяли участь 22 суспільні мовники з 18 країн, серед них і українське Суспільне. Журналісти поставили ChatGPT, Copilot, Gemini та Perplexity однакові запитання про новини й оцінили понад 3000 відповідей.

Результати досить тривожні. У 45% відповідей була хоча б одна серйозна проблема. Найчастіше ШІ плутав джерела: не вказував, звідки інформація, або посилався не туди. Ще у 20% відповідей були фактичні помилки. Наприклад, ChatGPT називав Франциска чинним Папою Римським уже після його смерті. Найгірше впорався Gemini – серйозні проблеми знайшли у 76% його відповідей.

Медіадиректор EBU Жан-Філіп де Тендер пояснив, чому це небезпечно: «Коли люди не знають, чому довіряти, вони зрештою не довіряють взагалі нічому».

Але аудиторія ставиться до таких відповідей з обережністю. Чатботам у світі довіряють лише 20% опитаних. Українці теж насторожені: 46% вважають, що ШІ може поширювати спотворену інформацію, а 70% хочуть, щоб медіа позначали контент, створений нейромережами.

Чому це погано для самих медіа

Є ще одна проблема – гроші. Якщо людина отримала відповідь від ШІ, вона не заходить на сайт медіа. А отже, не бачить реклами, не оформлює підписку і не донатить. Без цього редакціям важко виживати.

І це вже відбувається. За даними Інституту Reuters, з листопада 2024-го до листопада 2025 року трафік із пошуку Google на новинні сайти зменшився приблизно на третину. Медіаменеджери очікують, що за наступні три роки він скоротиться ще майже вдвічі. Щоправда, винен не лише ШІ – впливають і зміни алгоритмів. Але тенденція очевидна.

Україна тут не виняток: з жовтня 2025 року «Режим ШІ» в Google Пошуку працює й українською мовою. Тож нашим медіа теж варто готуватися.

А що роблять українські медіа?

Найцікавіше, що деякі українські сайти самі відправляють читачів до чатботів. Інститут масової інформації помітив, що кілька національних онлайн-медіа додавали кнопки на кшталт «Зробити резюме статті: ChatGPT». Натискаєш – і тебе перекидає в ChatGPT, який переказує статтю. Більшість таких експериментів потім прибрали.

Аналітики ІМІ називають таку практику ризикованою. По-перше, редакція не контролює, як ШІ перекаже її матеріал, але помилку в переказі читач пов’яже саме з медіа. По-друге, читач іде із сайту, а отже, медіа втрачає перегляди й гроші від реклами. Для регіональних редакцій, які під час війни й так живуть на скромних бюджетах, це особливо відчутно.

Що з цим робити?

Медійні організації пропонують кілька кроків, які допоможуть медіа зберегти довіру аудиторії:

• позначати контент, створений за допомогою ШІ
• мати чіткі правила роботи з ШІ й залишати відповідальність за контент за редакцією
• робити те, чого ШІ не зможе: репортажі з місця подій, розслідування, історії людей. Саме в такі матеріали, за даними Інституту Reuters, медіаменеджери планують вкладатися більше.

Читачам варто пам’ятати просте правило: відповідь ШІ – це не новина, а лише переказ новини. Якщо тема важлива, варто відкрити першоджерело. ШІ може переказати новину, але не може поїхати на місце подій і поговорити з людьми. Це досі робить журналіст – і саме тому журналістика нікуди не зникне.

Світлана Самусь, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

Comments are closed.