Я не знаю точно, коли це почалося — напевно, ще під час пандемії, коли люди масово сиділи по домівках, а TikTok тільки починав набирати обертів, бувши тоді ще більш камерним і затишним простором. Але сьогодні це перетворилося на справжній неконтрольований бум. Вертикальні відео є буквально в кожній соціальній мережі, захопивши весь цифровий світ.

Суть цього тренду проста до жаху: люди концентрують свою увагу на одну хвилину — і йдуть далі. Це формат, який не вимагає жодних розумових чи тим паче фізичних зусиль. Ти просто сидиш і гортаєш пальцем стрічку, де смішні меми перемішуються з серйозними новинами. Спершу здається, що ти поглинаєш величезну кількість інформації, але насправді — це абсолютна пустота і трата часу. І найстрашніше те, що ця проблема стала близькою і для мене. Навіть коли я намагаюся читати книгу чи займатися чимось важливим, моя рука на повному автоматі тягнеться до телефона, щоб відкрити TikTok чи Інстаграм і «відволіктися». Ми живем в епоху, де мозок звик до цього цифрового сміття, і усвідомлювати це по-справжньому моторошно.

Інформаційний привід, фактаж та приклади

Цю тенденцію сьогодні чітко підтверджує проста статистика медіаспоживання. Якщо взяти будь-який популярний український чи західний інформаційний канал, який випускає контент і на YouTube, і в TikTok/Reels, розрив у цифрах буде разючим. Наприклад, повноцінне часове інтерв’ю, глибоке розслідування чи аналітичний подкаст на YouTube збирають свою стабільну, але порівняно невелику аудиторію (скажімо, десятки тисяч переглядів). Натомість короткий нарізний вертикальний ролик на 30 секунд із цього ж матеріалу — де вирвана найгостріша цитата чи емоційний момент — у стрічці рекомендацій може запросто набрати сотні тисяч або й мільйони переглядів за кілька днів.

Саме тому редакції змушені адаптуватися під цей запит. Вони використовують короткі відео як «гачок», щоб затягнути глядача. Але тут криється і друга крайність сучасного контенту, яку ми бачимо щодня у розважальних чи стрічкових пабліках: аби утримати увагу розсіяного глядача до кінця, автори вдаються до абсурдних прийомів. На задньому плані серйозної розповіді чи новини починають навмисно пускати паралельний геймплей умовної гри Subway Surfers, процес чистки брудних килимів чи різання кінетичного піску. Це яскраво доводить, що мозок сучасного споживача вже настільки перевантажений, що звичайна інформація без додаткового «подвійного дофаміну» йому просто не заходить.

Охоплення та кількість переглядів коротких вертикальних роликів на офіційній сторінці «ТСН» у TikTok

Статистика переглядів повноформатних випусків та сюжетів на офіційному YouTube-каналі «ТСН»

Основна частина: Епоха швидкого дофаміну та загрози кліпового мислення

Найстрашніше у цьому цифровому бумі навіть не те, скільки часу ми втрачаємо, а те, як він змінює нашу свідомість. Сучасна людина стає заручником швидкого дофаміну. Коли намагаєшся зайнятися чимось серйознішим — наприклад, почитати книгу чи подивитися повнометражний фільм, — виявляється, що фокус уваги вже розсіяний, а мозок вимагає постійної зміни «картинки».

Особливо небезпечним є те, як саме створюється цей контент. Прагнучи вірусних охоплень, редакції вдаються до маніпуляцій контекстом: глибоку годинну розмову, експертний коментар чи важливе розслідування розривають на крихітні шматки, вириваючи фрази з контексту заради епатажного заголовка. Споживач такого вертикального «фастфуду» формує уявлення про складні суспільні чи політичні процеси за 15-секундними роликами, де панують емоції, а не факти. Звісно, це вбиває критичне мислення на корені.

Звичний досуг у вигляді нескінченного скроллінгу стрічки на практиці перетворюється на банальну деградацію. Масштаб цієї проблеми суспільство до кінця ще навіть не усвідомлює. Достатньо просто озирнутися навколо в громадському транспорті — у будь-якому автобусі чи метро більшість людей автоматично гортають стрічку соцмереж, повністю виринаючи з реальності.

Ця тотальна залежність від вертикальних відео несе пряму загрозу: ми втрачаємо здатність до глибокого мислення, аналізу та критичного сприйняття інформації. Якщо з цим нічого не робити — а саме свідомо не обмежувати час перебування в таких соцсетях і не намагатися повертати контроль над власним вільним часом — нас чекає суспільство, яке не здатне утримувати думку довше ніж на 15 секунд.

 _____

Епоха вертикальних відео та швидкого дофаміну — це вже не тимчасовий тренд, а нова реальність, у якій живуть і медіа, і ми самі. З одного боку, гонитва за охопленнями змушує редакції на кшталт «ТСН» адаптуватися під нові правила, перетворюючи серйозну інформацію на короткі яскраві ролики, які збирають сотні тисяч переглядів там, де лонгріди вже ніхто не читає. З іншого — ціною цього успіху стає наше з вами розсіяне увагу, кліпове мислення і той самий нескінченний скроллінг у маршрутках замість нормального відпочинку.

Масштаб цієї проблеми вже надто очевидний, щоб його ігнорувати. Боротися з цим можна і потрібно лише на особистому рівні — свідомо обмежуючи час у соцмережах і повертаючи собі здатність концентруватися на чомусь глибшому за 15-секундне відео. Бо інакше медіа майбутнього обслуговуватимуть не мислячу аудиторію, а споживачів «фастфуд-контенту», які втратили здатність думати критично.

Світлана Терпан, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

Comments are closed.