Особистий підхід: як українська влада використовує формат інтерв’ю для комунікації з різними країнами
Микола Кучер
Опубліковано: 11-11-2022
Розділи: Огляди, аналітика.
0
24 лютого 2022 року Україна стала полем битви найбільшої на європейському континенті з часів Другої світової війни. Війна ведеться на суші, в повітрі, на морі, у кіберпросторі та в мас-медійному середовищі. Інформаційна зброя дістає туди, куди не долітають ракети й снаряди. Саме від чіткості та якості меседжів, що лунають від української влади залежить, як її сприймають не лише в Україні, а й поза її межами.
У кризовий момент довіра до керівництва держави зросла в рази, адже суспільство очікувало від влади впевнених кроків та інструкцій щодо подальших дій в умовах війни. Постала гостра потреба побудови грамотної комунікації і з українським суспільством, і з міжнародною спільнотою. Серед багатьох комунікаційних інструментів пріоритетним, зокрема для діалогу з міжнародною спільнотою став саме формат інтерв’ю.
Спілкування з пресою у формі “запитання-відповідь” дозволяє владі України, за посередництва журналістів, донести ту інформацію, яка цікавить суспільство. Основними спікерами української влади на сьогодні є: Володимир Зеленський, Дмитро Кулеба, Олексій Рєзніков, Михайло Подоляк, Олексій Арестович і Кирило Буданов.
Саме інформація, що лунає від цих осіб є об’єктом уваги українського суспільства й зарубіжних медіа. Головним спікером серед них є президент України Володимир Зеленський, який спілкується здебільшого із представниками зарубіжних ЗМІ. Саме він доносить необхідні меседжі народам, що підтримують Україну в цій війні. Американські, британські, німецькі, французькі, італійські канадські, австралійські та інші медійники прибувають в Україну, щоб отримати відповіді на питання, що цікавлять їх суспільства. Високий рівень популярності президента України в світі дозволяє йому швидко стати головним ньюзмейкером не лише в Україні, а й серед тих, хто цікавиться російсько-українською війною.
У своїх інтерв’ю закордонним ЗМІ, Володимир Зеленський поширює релевантні для кожної з країн меседжі, зокрема про продовольчу кризу, яку росія намагається спровокувати, блокуючи роботу українських морських портів, про “ядерний тероризм”, який росія використовує після того як захопила Запорізьку атомну електростанцію. Також лунають заклики про визнання росії державою-спонсором тероризму, що напряму пов’язано з актами терору, про які світ дізнався, коли Україна деокупувала частину своїх територій, і виявила тисячі закатованих російськими окупантами українців. Зеленський закликає країни Європи відмовитися від купівлі російських енергоносіїв, і подбати про енергетичну незалежність від російської нафти й газу. Президент України піднімає “чутливі” для європейців теми, щоб отримати їхню підтримку й пришвидшити перемогу над російським агресором.
Варто зауважити, що риторика Володимира Зеленського в міжнародних ЗМІ суттєво відрізняється за тематикою й тональністю від тих меседжів, що звучать у зверненнях до українського суспільства.
Наприклад, в інтерв’ю французьким медіа, Зеленський акцентує на небезпеках, що несе російський “ядерний тероризм”, порівнюючи ситуацію на ЗАЕС з новим Чорнобилем. Відзначає роль французької артилерії у контрнаступі українських сил й акцентує на спроможності української енергосистеми забезпечити країни ЄС та Францію електроенергією за відносно низькою ціною, від чого виграє кожен громадянин ЄС.
Представникам ЗМІ країн Африки президент України наголошує на важливості продовження безперервного постачання українського продовольства, щоб не допустити голоду й продовольчої кризи на цьому континенті.
В інтерв’ю польським медіа Володимир Зеленський акцентує на високій якості міждержавних відносин України та Польщі, і висловлює вдячність польському народу за ту підтримку, який він надає людям, які рятувалися від війни. Окремої уваги заслуговують уваги заяви Володимира Зеленського про готовність допомогти народу Польщі, в разі будь-якої загрози, що може виникнути перед нашим сусідом.
Російські журналісти отримали ті відповіді на ті питання, які цікавлять читачів опозиційних видань. Зокрема, про хід збройного протистояння, про те, як Україна поводиться з тілами російських солдат і військовополоненими.
Загалом у комунікації із закордонною пресою, Володимир Зеленський акцентує на загрозах, що несе російська агресія світу й намагається продемонструвати мужність українського народу та його здатність України ефективно захищатися за допомогою зброї, яку надають партнери.
Якщо на початку війни, президент України намагався уникати різких оцінок Владіміра Путіна, розраховуючи на проведення двосторонніх переговорів, то в ході війни, його дипломатична риторика змінилася, і він прямо закликає європейців “перестати боятися путіна”, наростити підтримку України, акцентуючи на тому, що Україна захищає не лише себе, а й європейські цінності й саму Європу від подальшої російської агресії.
Голова українського МЗС Дмитро Кулеба в своїх інтерв’ю із зарубіжними медіа транслює ті ж самі меседжі, що й президент України, однак основний акцент робить на необхідності подальшої підтримки України не лише грошима, а й зброєю, використовуючи для комунікації зокрема й американські розважальні шоу.
Щодо діалогу з українським суспільством, то роль основних комунікаторів виконують радники голови Офісу президента України Михайло Подоляк, Олексій Арестович і Кирило Буданов. Спілкуючись з українською пресою, вони поширюють меседжі, що мають на меті зміцнити віру українців у свою армію й відверто критикують та висміюють російський режим, пророкуючи йому неминучих крах.
У ситуації, коли українці постійно потребують інформації про стан справ у країні, ці спікери доносять меседжі, що важливі, насамперед для української аудиторії. В іноземних медіа звучать заклики надати Україні ще більше зброї і про неминучу перемогу України в цій війні.
Кирило Буданов – керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України є одним з головних “інсайдерів” щодо перебігу воєнних дій на фронті для українських журналістів, тому інформація, яку він озвучує, миттєво поширюється в українських і закордонних медіа. Будучи керівником української розвідки, він володіє оперативною інформацією щодо планів ворога, його тактики й цілей, саме тому часто виступає одним з джерел новин.
Отже, інтерв’ю є одним з основних комунікаційних інструментів, що використовують представники української влади для спілкування з пресою, яка, натомість, виступає майданчиком для спілкування з суспільством. Формат інтерв’ю дає змогу дати повні відповіді на актуальні питання й поширити необхідні меседжі на широку аудиторію. Спілкування із зарубіжними журналістами дає змогу вплинути на громадську думку, в країні, яку вони представляють. Особливо це актуально для країн Європи, де громадська думка прямо впливає на те, якою буде політика європейських лідерів щодо війни в України.
Микола Кучер, магістрант факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка