Соціальні медіа розвиваються бурхливо, навіть експерти не завжди встигають відслідковувати появу нових та занепад тих з них, які нещодавно були популярними.

Висока динаміка змін, звісно, ускладнює дослідження цих комунікаційних площадок, а висновки, як правило, зводяться до обережного опису тенденцій, ніж до категоричної констатації.

Попри все, історія соціальних медіа нараховує вже близько двох десятків років, а їх розвиток потребує певних узагальнень, які б можна було покласти в основу аналізу та порівняння.

Нагадаємо, що під соціальними медіа, зазвичай, мають на увазі ряд онлайнових технологій епохи WEB 2.0, завдяки яким споживачі контенту через свої дописи стають його співавторами і можуть взаємодіяти, співпрацювати, спілкуватися, ділитися інформацією або брати участь у будь-якій інший соціальній активності із теоретично усіма іншими користувачами певного сервісу.

Ідея скласти Карту соціальних медіа України виникла завдяки знайомству з дослідженнями зарубіжних колег на дану тематику.

Так, французький експерт Фредерік Кавацца (Frederic Cavazza) декілька років поспіль укладає й оновлює Карту соціальних медіа.

У 2008 році Кавацца створив першу Карту соціальних медіа. Сервіси на ній поділялися на підставі базових дій, які здійснюють користувачі (публікують пости, діляться контентом, обговорюють, спілкуються з друзями, грають, ведуть аудіо- та відеотрансляції).

У другому варіанті карти, в 2009 році, автор поділив сервіси на 4 великі категорії, які, в свою чергу, ділилися на 17 підкатегорій.

А от на карті соціальних медіа-2012 всі сервіси були розділені лише на 6 категорій: для публікації текстів, для обміну інформацією, ігрові, геолокаційні, пов’язані із здійсненням покупок і безпосередньо соціальні мережі.

На додаткової осі графіка відзначено пристрої, за допомогою яких можна користуватися даним сервісом (стаціонарні комп’ютери, планшети, смартфони та інше).

Панорама соціальних медіа 2008-2012 (Кавацца)

Карта соціальних медіа  2014 року Кавацца доповнює інтеграцією традиційних учасників з числа засобів масової інформації, торгівлі, послуг, котрі інвестували в соціальні медіа, щоб знайти нового зростання. «Все це дає більше складний візерунок, але краще відображає ринкову реальність і тіньових акторів», – вважає Кавацца.

Більшість із сервісів, які фігурують в класифікаціях Фредеріка Кавацца, є популярні в європейських країнах, проте маловідомі або мають «національні аналоги» в інших країнах, в тому числі й в Україні.

Останнє підштовхнуло дослідників до складання національних Карт соціальних медіа (або іншими словами – класифікації) з врахуванням специфіки використання соціальних медіа в тій чи іншій країні.

Так, польський експерт Ярек Рожковський в статті «Ринок соціальних медіа в Польщі»  наводить Карту соціальних медіа, укладену з врахуванням специфіки саме цієї країни.

«Ви можете знайти різні способи класифікації соціальних медіа. Я вирішив в якості відправної точки взяти пропозиції, описані у книзі “Маркетинг в соціальних медіа” Ліан Лі Еванс, але з врахуванням специфіки польського ринку. При виборі місця для кожної категорії запропонував усі доступні джерела, у тому числі, зокрема, дані Brand24 Megapanel. Другий фактор – вибір сайтів, щоб показати розмаїття послуг у даному сегменті», – пояснює Рожковський свій підхід.

Для порівняння наведемо класифікацію соціальних медіа Росії, запропоновану російськими експертами.

Спілкування:

Блогові сервіси (Blogger, LiveJournal, Open Diary, та ін.); Мікроблоги (Twitter, Yammer, Qaiku та ін.); Соц. мережі (Facebook, Vkontakte, Однокласники, LinkedIn, Ning, Orkut та ін.) Мережі подій (Eventful, Upcoming і Meetup).

Мультимедіа:

Соціальні відеохостінги (YouTube, Vimeo і Zideo); Сервіси обміну фото (Instagram, deviantArt, Picasa і Zooomr); Сервіси обміну музикою (MySpace Music, Last.fm, ShareTheMusic і ccMixter); Інтернет-служби мовлення в прямому ефірі (Justin.tv, Skype, Ustream.tv, OpenCU); Віртуальні служби обміну презентаціями (Scribd і Slideshare).

Співпраця:

Спаравочнікі (Wikipedia, Wetpaint і PBworks); Соціальні закладки (Delicious, Google Reader, News2.ru, Bobrdobr.ru та ін.); Новинні служби (Digg, NowPublic, Reddit і Mixx).

Огляди та авторські точки зору:

Сервіси споживчих оглядів товарів і послуг (MouthShut.com, Epinions.com та ін.); Служби по бізнес-діяльності (Yelp.com і Customer Lobby); Соціальні портали популярних запитань і відповідей (WikiAnswers, Yahoo! Answers, Google Answers, Askville та ін.).

Розваги:

Розважальні платформи (Cisco Eos); Онлайн-ігри (Аллоди, Троецарствие, World of Warcraft, The Sims Online та ін.); Сервіси обміну іграми (Kongregate і Miniclip).

Для російського сегменту соціальних медіа, як і для польського, характерною є велика кількість національних аналогів відомих світових медійних платформ і сервісів.

«Серед відеохостінгів досить широка аудиторія RuTube, фотохостингів – Radikal.ru, мікроблогів – Futubra. Існує російський Formspring – соцмережа «Спрашивай.ру». Росія – одна з небагатьох країн світу, де мережі Facebook успішно протистоять свої конкуренти – «ВКонтакте» і «Однокласники», – зазначають російські дослідники.

Слід відзначити і високий рівень затребуваності в Росії LiveJournal (ЖЖ) – блог-платформа, яка в Європі та Америці не витримала конкуренції з сервісами Tumblr, Blogger.

Трактування соціальних медіа в Україні наближено до їхнього розуміння в сусідніх Росії й Польщі, а українські соціальні медіа розвиваються під впливом та у взаємодії як з європейськими, так і російськими трендами. З огляду на це для формування Карти соціальних медіа України ми обрали за взірець класифікацію, запропоновану польськими експертами.

1. Форуми 

Форум є одною з перших форм мережевого інтернет-спілкування. Вони відіграли також роль перехідної ланки від старих до нових медіа. Форуми домінували в 90-х роках минулого століття, коли веб-сторінки були статичними. Поява форумів дала можливість користувачам створювати свої теми і відповідати на теми інших користувачів. Як це не дивно, але й сьогодні, коли ми маємо великий вибір соціальних медіа, форуми не втратили своєї популярності. Вони є площадкою, де люди об’єднуються за різними категоріями – за вподобаннями, професією, хобі, спеціальними навиками тощо.

В Україні популярними залишаються форуми на політичну тематику, наприклад forum.pravda.com.ua. Не втратили своє популярності форуми: forum.meta.ua (різнотематичний), forum.autoua.net (автолюбителів), dou.ua/forums (програмістів), foto.te.ua (фотографів), forum.finance.ua (бізнес).

2. Соцмережі

Згідно з даними на серпень 2014 року, перше місце за кількістю українських користувачів посів “ВКонтакте” – 27 мільйонів українців. Переважна більшість профілів “ВКонтакте” належить молоді 16-25 років. На другій сходинці – “Одноклассники” із близько 11 мільйонами українських аккаунтів, і з них більшість – користувачі 26-35 років. Facebook тільки на третьому місці – українців у ньому 3,2 мільйона.

Натомість станом на травень 2014 року кількість зареєстрованих користувачів у ВКонтакте склала близько 11, 5 млн, тоді як у Фейсбуці – лише 6 мільйонів. Різниця в даних серед іншого пояснюється тим, що одні дослідники рахують всіх зареєстрованих користувачів, інші – лише активних користувачів соцмереж.

До числа всесвітніх мереж, що набувають популярності в Україні слід також віднести Google+ та професійну мережу LinkedIn.

Разом з тим в Україні, як і в Польщі, існують й постійно створюються нові національні аналоги всесвітньовідомим соцмережам.

Їхня кількість значно зросла за останній, 2014 рік і пов’язано це із ініціативою бойкоту російських соцмереж. Найпопулярнішою українською спільнотою вважається weua.info. Вона запрацювала 1 квітня 2014 року, а станом на 25 серпня у спільноті було зареєстровано понад 200 тис. користувачів.

Загалом в Україні існує понад 10 вітчизняних соціальних мереж, серед яких Друзі, Ц.укр, Ukrface, Socialface, Connect, Українці, Сусіди тощо. Але за кількістю користувачів національні мережі в Україні значно поступаються всесвітнім лідерам.

3. Онлайн-довідники

У вересні 2014 року в Українській Вікіпедії було переглянуто рекордну кількість у 86,5 мільйона сторінок, що становить 0,39% від переглядів сторінок Вікіпедії усіма мовами, або 20-е місце у світі.

У жовтні 2013 за динамікою зростання числа відвідувань (+42% у жовтні 2013 до жовтня 2012) Українська Вікіпедія має перше місце у світі серед 30 найбільших мовних розділів Вікіпедій. Серед 30 найбільших Вікіпедій найдинамічніше зростав інтерес до Вікіпедій українською (+42%), тайською (+39%), арабською (+37%), китайською (+35%), грецькою (24%), російською (+23%), іспанською (+22%), індонезійською (+20%) мовами.

За період 01/2014 – 03/2014 у Вікіпедії українською:

середня відвідуваність статей складала 0,37% від загальної відвідуваності й Укрвікі розташовується за цим показником на 20 місці у світі 92.3% відвідувань зафіксовано з України, 1.8% з Росії, 0.9% з території Польщі, 0,8% зі США. Також було 0.5% відвідувань з Німеччини, та 3.2% з інших країн.

Всі ці статистичні данні ви можете знайти на самій Вікіпедії. Від себе ж лише додамо – національних аналогів Вікі немає ні в Україні, ні в Поьщі чи Росії.

4. Блоги

В Україні популярними є дві платформи для ведення блогів – Blogger та WordPress. існує також українська версія Blox’у, проте вона не є настільки поширеною серед українців. Натомість ми дуже часто використовуємо платформи для своїх блогів на російських платформах Livejournal та Mail.ru (Мой мир).

Соціальна мережа Tumblr – сервіс, на якому також можна створити свій блог, публікувати текстові, графічні повідомлення також використовується українцями. «Платформа відома не лише своєю простотою, а й хорошими медіаможливостями – записи на блозі діляться на текстові, фото, відео, і навіть аудіо, що потенційно привабливо для подкастерів», – слушно зауважує український блогер Сергій Пішковцій.

Національні блогові платформи в Україні виросли на базі відомих інформаційних інтернет-ресурсів, як от Українська правда, Кореспондент, UAinfo, а також порталів meta.ua, bigmir.net й blog.i.ua. Є також національні тематичні блогові платформи, наприклад feeds.com.ua, blogoreader.org.ua, blog.managmant.com.ua.

5. Мультимедійні сервіси

Youtube, Instagram і Fliсkr – основні мультимедійні сервіси, якими користуються в Україні. Якщо говорити про сервіси обміну підкастами, то і тут українські надають перевагу всесвітньовідомим безкоштовним сервісам. Свого національного продукту нема.

6. Мікроблоги

Twitter в Україні, як у більшості країн світу, є основною мікроблоговою платформою. Twitter, за даними “Яндекс”, в 2014 році користується 430 тисяч громадян України, в той час як в 2011 році було лише 160 тис. користувачів.

Національним аналогом Twitter В Україні є drukkar.com. Між цими мікроблоговими платформами є різниця при публікуванні текстового повідомлення. На drukkar.com користувачам виділено півтори тисячі знаків, що дає можливість кожному висловлювати свою думку якомога повніше, ніж 140 знаків Twitter.

7. Новинні соціальні сервіси

В Україні новинні соціальні сервіси (дехто з експертів класифікує їх як соціальні закладки) практично немає. Виключення становить досить популярний сайт ХайВей, на якому кожен охочий має можливість публікувати власні новини та коментарі до подій, що відбуваються, думки.

8. Сервіси Q&A

Сервіси Q&A –це соціальні медіа допомоги. В них користуваці допомагають, наприклад, розв’язати домашнє завдання, знайти необхідну книгу чи магазин, дають поради. Часто під запитаннями розгортаються чати, де люди спілкуються, діляться досвідом.

В Україні популярності набули передусім сервіси Q&A, що допомагають здолати труднощі у навчанні. Серед найвідоміших таких ресурсів є shodennik.ua, helpinformatik.net.ua та moyashkola.com.

Що стосується мереж, де кожен публікує важливе для нього питання, то тут картина дещо інша. В нас відсутні медіа типу питання-відповідь з корисними порадами.

В Україні широко відомі такі платформи, на яких кожен може створити свій профіль, і тоді особисто цій людині задаватимуть питання. Зазвичай вони не несуть ніякої практичної користі і нічим не допомагають. Це радше питання-плітки, адже особливість таких ресурсів – можливість залишитись анонімним. Прикладом таких сервісів є Ask.fm та Formspring.

Замість висновків 

Класифікація соціальних медіа, попри все, є достатньо умовною, універсальної, придатної для всього світового співтовариства класифікації не існує.

Припускаємо, що це пов’язано з тим, що насправді немає усталеного визначення поняття «соціальні медіа». Останнє трактується вужче, ніж поняття «нові медіа» та «цифрові медіа», хоч і становить важливу складову частину останніх.

Проте деякі дослідники не включають в поняття соціальні медіа сервіси, націлені на комерціоналзацію. Також, слід взяти до уваги, що різні види соціальних медіа мають різну популярність й знаходяться на різних стадіях розвитку в різних країнах.

Соціальні медіа України розвиваються у відповідності до світових трендів, але мають свою специфіку. Остання пов’язана з декількома чинниками, серед яких виділимо два, на нашу думку, основних.

Перше, українська інтернет-спільнота традиційно користується двома інтернет-пошуковиками: російськомовним Yandex та англомовним Google. Тому українці активно присутні у соціальних медіях, орієнтованих саме на ці дві глобальні пошукові системи, а не лише на якусь одну з них.

По-друге, українська медіа-спільнота з певним незначним запізненням освоює деякі ніші соціальних медіа, що пов’язано з відповідним запізненням в розвитку реальних технологій або з тим, що українці лише на початках комерцізації цих проектів.

Це стосується розважального сегменту соціальних медіа, ігрових соціальних медіа, геолокаційних чи шопінгових соціальних медійних соціальних платформ, які в Україні або відсутні, або не користуються наразі підвищеним попитом.

Український національний продукт в ніші соціальних медіа присутній, але наразі не складає конкуренції світовим брендам.

Іван Дуб, медіа-експерт: 

Соціальні медіа, на мою думку, сьогодні це нова, але ще одна монетизаційна платформа для веб-орієнтованих користувачів. Феномен популярності тільки так і слід на сьогодні розглядати.

Економічно великий бізнес поляризувався або в Росії, або в Європі і далі.

Україна має широкий і потужний пласт «середняків». Вони мають невеликі обороти, але бажають лишатись, з точки зору фіскальних органів, у півтіні або в сірій зоні. Власне для них соціальні мережі та деякі медіа стали простором для самореалізації. На сьогодні є кілька десятків стартапів з українським корінням, які працюють над створенням кнопки для соціальних мереж, які дозволяють інтегрувати туди платіжні системи.

Тобто українські розробники активно просуваються в сторону вдосконалення самих медіа, використовуючи їх же API (application programming interface) роблячи їх зручними для сегменту, котрий зародився в Україні.

Не на руку розвитку власних медіа грають такі фактори: – Низький рівень знання мов – Порівняно невисока глибина проникнення інтернету – Невеликий рівень використання мобільногоінтернету – Існування великої кількості російських аналогів.(Є, до речі, статистика,що на один стартап світового рівня претендує мінімум 3-5 російських. Так сталось і з Facebook, і з Groupon) – Деяка однобокість користувацьких поведінок. Згідно статистики, українці тратять багато часу на покупки онлайн і на спілкування в соцмережах (переважно ВКонтанті).

Звичайно ж, в українських веб-підприємців є спроби створювати чи дублювати популярні теми. Мова йде про такі соцмережі: WEUA.info,druzi.org.ua, Antiweb.com.ua, Ukrface.net та Combine.pp.ua, Connect.ua і Friends.ua.

Проте вони, з одного боку, не стають популярними,з іншого  – постійно попадають під атаки на даний момент вороже налаштованої країни, яка й може похвалитись найбільшою присутністю співвітчизників на своїх вебпроторах.

Отже важливим трендом є не стільки створення медіа в країні, скільки бажання різних активних груп монетизувати соціальні групи на свою користь.

Так зявився і соціальний пошук у ФБ та ВК, так великих обертів набирали у свій час і пропозиції з SMM (social media marketing). Останній чекали, доречі, і гучні скандали та розчарування,оскільки соціальні групи вперто не хотіли монетизовуватись і максимально, що вдалось зробити – це спекулювати на лайках (Like) та вподобаннях.

На сьогодні соціальні медіа – це клуби по інтересах онлайн і чужак із незрозумілою пропозицією швидко викривається та стає вигнанцем, втрачає свій соціальний рейтинг.

Зупинють українських розробників і деякі веб-тренди, як от мобільні платформи. Вважається, що мобільний інтернет –  інтернет в Україні, де навіть не поширене 3G покоління, є і дорогий, і низькопрогресивний. Тобто дуже невелика кількість населення користується як тим мобільним інтернетом, так і спеціальними додатками,котрі полегшують користування тими ж соцмережами в онлайн режимі.

Наприклад, в Естонії, яка вважається чи не неайпродвинутішою країною в плані онлайну, проникнення мобільного інтернету складає 90%. В Україні – це лише більше ніж 30-40%.

У соціальних медіа і завдяки їм сьогодні найшвидше передаються як погані, так і хороші й бажано сенсаційні новини. Цю властивість використовують різноманітні групи осіб, держави, організації для переслідування своїх цілей.

Соціальна мережа може стати і лінією фронту, і щоденником і он-лайн магазином. Єдине чого не дає соціальне медіа  – це приватності. Сьогодні взагалі говорять про крах приватності як явища. Адже одна з версій медіа-детективів – всі онлайн починання – це всього лиш полювання за користувацькою інформацією на користь фінансово могутніх організацій, котрі сприймають весь наш світ як єдиний організм, котрий, як це не дивно, легко прогнозується, а відтак і програмується, і контролюється.

Наталія Антонишин, Ірина Марушкіна

http://www.varianty.net/23260-karta-sotsialnykh-media-ukrainy

Відгуки (1)