Українці не довіряють вітчизняним суддям та вважають судову систему корумпованою. Щоб змінити такий стан справ і відновити довіру до цієї гілки влади, у 2018 році в Україні запустили судову реформу. Як пишуть про неї медіа? «Медіакритика» дізналася і вже традиційно поділила матеріали на #зраду та #перемогу.

Судова реформа: 10 важливих змін: «espreso.tv»

У заголовку використано число – це привертає увагу читача і обіцяє конкретику, структурований текст з пунктами. Так і є. Авторка матеріалу Уляна Букатюк визначила такі головні новації, як створення вищого суду з питань інтелектуальної власності, електронне судочинство, презумпція невинуватості держави.

Можна посперечатися із формулюванням «один суд», адже воно не до кінця правильне: «Вищий адміністративний суд України, Вищий господарський суд України та Вищий спеціалізований суд України перестануть розглядати цивільні та кримінальні справи. Всі справи, які залишилися на розгляді в цих судах, будуть передані Верховному Суду». Тобто один суд (Верховний) не буде розглядати усі справи і взагалі не буде створено єдиної інстанції як такої.

Журналістка пояснила, що ж то за «поправки Лозового», які свого часу здійняли стільки галасу. Вона не просто виклала інформацію, але й отримала коментар: «…згодом з’ясувалося, що насправді поправка Лозового не потрапила до остаточного проекту закону, який ухвалила Рада. Таку інформацію Еспресо.TV підтвердив заступник голови комітету Верховної Ради з судочинства, депутат від «Народного фронту» Леонід Ємець: 109 поправка до законопроекту справді ухвалена, але не у тому вигляді, який запропонував Лозовий – ВРУ проголосувала за цю поправку в редакції комітету».

Оновлені терміни проведення досудового розслідування виділено візуально, що полегшує сприйняття інформації.

Зважаючи на подекуди некоректні формулювання, які можуть ввести читача в оману, це – #зрадоперемога.

Судова реформа по-українська: крок уперед, два кроки назад?: «Радіо Свобода»

Заголовок матеріалу – риторичне запитання, проте уже з перших рядків читача схиляють до відповіді: «Тож, чи буде дієвою реформа на тлі корумпованості судів, правоохоронних органів і відсутності законодавства для повноцінної роботи антикорупційних інституцій? Наразі в цьому сумніваються і українці, і західні партнери держави». У тексті згадано убивство Ірини Ноздровської, яке стало тестом на компетентність для правоохоронних органів. Про нього писала і «Медіакритика». Як підтвердження здогадок про неефективність реформи, наводять приклад вироку у справі убивства журналіста В’ячеслава Веремія. Його коментує Віталій Шабунін, голова правління Центру протидії корупції. Для візуалізації матеріалу подано відео, щоправда, авторства «24 каналу», а не «Радіо Свобода».

Для збалансування думок у тексті авторка Богдана Костюк подала не лише позицію скептиків реформи, але й апологетів, найяскравіший із яких – Президент Петро Порошенко. Вона навела цитату з його офіційного сайту та додала відео, де Гарант говорить про нову судову систему та принцип відбору суддів.

Як противага оптимізму Петра Олексійовича – коментар політтехнолога, директора агенції моделювання ситуацій Віталія Бали: «Питання ж не лише у судах та суддях, – питання в системі, яку вони обслуговують. Насправді все потрібно робити системно, а не намагатись «точково» показувати ті речі, які потім не досягають того ефекту, на який вони були розраховані». У кінці матеріалу авторка згадує також і про тяганину зі створенням Антикорупційного суду.

Журналістка Богдана Костюк намагалася подати кілька поглядів на реформу, але матеріал не вийшов збалансованим, адже позицій «проти» – більше, аніж «за» (фактично, «за» лише сам Президент). Зважаючи на це, такий текст можемо назвати #зрадою.

Не судіть, не судимі будете: які проблеми принесе судова реформа: «Insider»

Перший «плюсик» матеріалові – за креативний заголовок, який починається з крилатої фрази. Видно, що автор, Владислав Красінський, посидів і подумав над ним. Другий «плюс» – прив’язка до інформаційного приводу, тобто підтвердження актуальності матеріалу: «Напередодні Нового року президент Петро Порошенко запустив другий етап судової реформи. 29 грудня була опублікована низка указів про призначення та переведення суддів, ліквідацію 117 районних судів та створення 50 окружних. Зміни торкнулися також господарських та апеляційних судів».

Автор поділив текст на кілька частин: «Прозора вертикаль», «Покласти під АП», «Справи Майдану». Владислав Красінський досліджує питання контрольованості новостворених та реформованих судів, їхню залежність від Адміністрації Президента, зокрема заступника голови АП Олексія Філатова та Богдана Львова, його знайомого.

Фаховості додають тексту коментарі: голови Вищої ради правосуддя Ігоря Бенедисюка, члена Громадської ради доброчесності Романа Маселка, директора Фундації DEJURE Михайла Жернакова. Експерти наголошують не недоліках реформи: старого суддю не можна звільнити, йому повинні запропонувати переведення, тобто теза про очищення не є цілком справедливою. Також під сумнів можна поставити і доступність судів. З одного боку, якщо судді немає у районному суді, можна їхати по справедливість в окружний, з іншого боку, іноді їхати доведеться майже 500 км. Чи це доступність? Сумніваються експерти і в тезі про оптимізацію: «в багатьох випадках мова йде швидше про ускладнення існуючих процесів. … Як мінімум, ми будемо спостерігати повний хаос в найближчі роки».

Окремий розділ присвячено справам Майдану, які розглядаються районними судами уже доволі давно і зараз потрапили під загрозу: «У нас є справи, які розглядаються два з половиною роки, зокрема убивства на Інститутській, побиття на Кріпосному провулку, в загальному кілька процесів, які в судах з 2015-го, а деякі і з кінця 2014-го року. Очевидно, що частина з них не завершиться, наприклад, за рік, який ми умовно відводимо на створення цих судів. Відповідно ніякого механізму для наступності цих процесів не існує», – розповідає адвокат «Небесної сотні» Євгенія Закревська.

Зважаючи на поділ на частини, численні коментарі експертів,і нформаційний привід для тексту та нетиповий заголовок, цей матеріал – однозначно #перемога.

Судова реформа померла. Хай живе судова реформа?: «Дзеркало тижня»

Коментатор у минулому тексті – директор фундації DEJURE Михайло Жернаков, головний експерт з судової реформи Реанімаційного Пакету Реформ, доктор юридичних наук – написав текст для «Дзеркала тижня». Як експерт у своєму матеріалі він узявся розвінчувати міфи стосовно змін у судовій галузі.

Найперше – створення «нового» Верховного суду. Фахівець зазначає, що «майже 80% складу «нового» суду — це старі судді. Доброчесність більшості їх, щонайменше, під великим сумнівом, а 27 новопризначених суддів однозначно не відповідають критеріям доброчесності. Очільниками Верховного Суду стали майже виключно старі суддівські боси».

Ще один міф – «безпрецедентно прозора» процедура добору суддів Верховного суду. Що дійсно сприяє прозорості: онлайн-трансляції співбесід із кандидатами та публікація досьє. Що не сприяє: «критерії і методологія відбору були нечіткими й неякісними, оцінювання — непрозорим, походження отриманих кандидатами балів — незрозуміле ні суспільству, ні самим кандидатам, а факти, які свідчили про недоброчесність кандидатів, — проігноровані».

Михайло Жернаков наводить цитати Президента і розвінчує їх, пояснює свою позицію, зачіпає багато суперечливих моментів реформи – первинне кваліфікаційне оцінювання суддів, дисциплінарні процедури як механізм контролю, ліквідація та реорганізація місцевих та апеляційних судів. У кожній ситуації експерт вказує на хиби. Зважаючи на фаховість матеріалу, це, однозначно, #перемога.

Переважно усі тексти у ЗМІ – критичного спрямування, журналісти та експерти критично ставляться до реформи, детально розбирають усі нововведення і стежать за їхнім втіленням у життя – проводять аналогії. Такі тенденції вказують на те, що медіа тримають руку на пульсі суспільного життя і не дають владі можливості розслабитися, а постійно діймають її шпильками про недосконалість реформ.

Ірина Ладика, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.