Яка перша асоціація в українця з реформою житлово-комунального господарства? Високі тарифи? Захмарні платіжки за газ?Але реформа ЖКГ не обмежується лише цим. Як медіа подають інформацію і чи допомагають розібратися у нововведеннях? «Медіакритика» дослідила і поділила тексти уже традиційно – на #зраду і #перемогу.

Чотири умови успішної реформи ЖКГ: «Дзеркало тижня»

Авторка тексту – Ірина Акімова, директорка Аналітичного центру «Нова соціальна та економічна політика». Заголовок привертає увагу, адже одразу пропонує готовий рецепт, мовляв: «Прочитайте текст і будете знати». Це змушує клікнути на сайт. Проте неприємно дивує лід, точніше, його відсутність. Перший абзац матеріалу повністю копіює третій. Складається враження, що авторка врізу не придумала, а редактор вирішив не заморочуватися.

Позитив у тексті – активні лінки на новини за темою, тобто, якщо читав забув якусь інформацію, наприклад, про час підвищення тарифів, то може легко освіжити її у пам’яті. Авторка подає статистику скорочення споживання енергоносіїв, але наведені цифри складно сприймати. Було б доречно візуалізувати цю інформацію.

Пані Ірина згадує про міжнародний досвід, говорить, що реформа ЖКГ – це не просто підвищення тарифів. Умови успішної реформи, за експерткою, це ще й:

• забезпечення обліку населенням газу, тепла та води;
• «формування комунальних тарифів має стимулювати виробника комунальних послуг скорочувати витрати, а не просто перекладати їх на споживача»,
• «темпи підвищення тарифів мають відповідати темпам перебудови системи соціальної підтримки незаможних родин»,
• «від самого початку тарифної реформи необхідно активно задіяти програми підвищення енергоефективності, фінансовані державою і за кошти міжнародних фінансових організацій».

Окрім важливих передумов реформи, авторка наводить ще й ризики. Вони, як і умови, у тексті структурно і графічно не виділені, візуально їх складно сприймати. Левову частину тексту займає саме опис ризиків та небезпек реформи, хоча у заголовку про це нічого не вказано, тобто він не зовсім відповідає змістові матеріалу.

Зважаючи на те, що авторка публікації – експертка, тобто її думка є цінною у контексті оцінки новацій у сфері ЖКГ, проте текст не структурований, а велика його частина не анонсована у заголовку чи ліді, можемо вважати його #зрадоперемогою.

Реформа ЖКГ в Україні : скільки і за що доведеться платити?: «Факти ІСТV»

Одразу ж – позитивне враження від заголовка. Перші слова – ключові, саме за таким запитом користувачі мережі будуть шукати інформацію про реформу в інтернеті. Далі у тексті – сюжет «Фактів» про нововведення у сфері ЖКГ, тобто читач/глядач може обрати зручну для нього форму отримання інформації.

Ключові тези виділено напівжирним шрифтом для кращого сприйняття. Наприклад, «Верхньої межі тарифу не існуватиме», «Закон дозволяє – не покладатись на ЖЕКи, а самим створювати об’єднання співвласників». У тексті згадують також досвід Польщі, пояснюють новий термін – абонплата. У кінці тексту – посилання, яке змушує залишатися на сайті: «Раніше Факти ICTV розібралися, як дізнатися, скільки ви заборгували за комунальні послугу».

Загалом – текст коротенький, пояснює лише кілька новацій законопроекту. Кому потрібно більше інформації – варто переглянути сюжет. Цей матеріал – #зрадоперемога.

Чому реформу ЖКГ не вдалося втілити за рік?: «liga.net»

Цей текст з провокаційною назвою – блог експертки з управління нерухомістю Saga Development, засновниці Школи ефективного ОСББ Марії Осипчук. Авторка зосереджується на одному аспекті реформи – створення ОСББ. Вона з власного досвіду виділила причини, чому співвласники, які все ж об‘єдналися, не змогли організувати якісного управління будинком. Зокрема, це «відсутність знань та розуміння, що нам належать не тільки квартири та нежитлові приміщення, а й весь багатоквартирний будинок», «відсутність підтримки та адекватної реакції з боку місцевої влади».

Авторка, як фахівчиня у цій сфері, не лише констатує проблеми, але й дає власні рецепти їхнього вирішення, щоправда, дещо загальні. Наприклад, мислити критично. Але також і пропонує інструменти підтримки реформи ЖКГ (чого не було у попередніх текстах) – надіслати листа депутатові-мажоритарнику з вашого округу з проханням підтримати пропоновані новації.

Зважаючи на рефлексії, які базовані на досвіді пані Марії, а також надання читачам реальних інструментів впливу на ухвалення реформи, такий текст – #перемога.

Реформа ЖКГ. Назад у «совок»?: «Главком»

Найперше привертає увагу риторичне запитання у заголовку. Сам текст доволі великий за обсягом, але поділений на підрозділи, що полегшує сприйняття: «Колапс переноситься на потім?», «За відсутність приладів обліку – штрафи», «Прощавай, ЖЕК, та інші новації».

Важливі пункти виділено напівжирним та подано списком. Але краще було б їх оформити в інфографіку. Натомість текст проілюстрували світлинами з соцмережі. Власне, у жодному з проаналізованих нами текстів не було візуалізації даних.

Авторка, Наталка Прудка, коротко описує зміст усього закону «Про житлово-комунальні послуги», згадує, які послуги він регулює, у яких сферах слід чекати нововведень. Для того, щоб читач не «пробіг» повз інформації, її виділено як цитату: «Закон «Про житлово-комунальні послуги» регулює надання послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також послуги з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках».

Журналістка пише у тексті про ситуацію із відтермінуванням закону, наводить цитату експертки Реанімаційного пакету реформ Тетяни Бойко, водночас не подає коментаря віце-прем’єр-міністра, міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадія Зубка, бо він не відповів на звернення «Главкому».

Авторка подає у матеріалі багато цифр із зазначенням першоджерела даних, уривки із пояснювальної записки до законопроекту. Зважаючи на це, а також на доступний виклад матеріалу та структурований текст, ця публікація – #перемога.

Реформа ЖКГ не відбувається, бо у нас досі величезне лобі людей, які торгують енергією, – Бондарук: «Громадське радіо»

Цей матеріал – текстова версія програми, яка вийшла в ефірі «Громадського радіо». Для зручності на сайті також подають її аудіозапис. Ведуча – Ірина Соломко, гість у студії – Роман Бондарук, експерт з питання житлово-комунальних послуг Проектного офісу секторальної децентралізації.

Він пояснює важливість прийняття законів, пов’язаних зі сферою житлово-комунального господарства та енергоефективності, висвітлює політичний момент несприйняття законопроектів, внесених «під купол»: «сьогодні немає політичної волі всього уряду. Зрозуміло, що популісти, такі як «Батьківщина» та «Радикальна партія» не проголосували в повному складі, але й з коаліційних депутатів від БПП не проголосувало більше 60 чоловік»/

Також Роман Бондарук розкладає по поличках, чим загрожує зволікання у цьому питанні: «Ми сьогодні маємо жахливу ситуацію з тарифами. Вони величезні, і якщо не робити ніяких заходів, люди з часом просто не будуть сплачувати гроші. І ми будемо мати величезні борги в комунальних підприємствах, комунальні підприємства не будуть розраховуватися за ті носії, які вони використовують для того, щоб зробити якусь послугу — вода чи тепло, і ми будемо мати вибух, коли зруйнується вся система».

Експерт оперує даними, але не пояснює, звідки їх узяв, ділиться власними прогнозами щодо перспективи прийняття законів. Слід відзначити фахові запитання журналістки, яка володіє термінологією і розуміється на темі, яка обговорюється. Зважаючи на усе це, такий текст – #перемога.

Журналісти намагаються подати головні тези закону – що ж зміниться для пересічних українців. Проте покладаються лише на власні сили «красного слівця» – не подають візуалізації чи інфографіки, переважно тексти ілюструють фотографіями з мережі. Для коментування запрошують експертів, що додає текстам фаховості.

Ірина Ладика, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.