У резонансних світових подіях львівські онлайн-видання найбільше цікавлять цифри статистики, причетність Росії і скандальні деталі. Інформацію ж вони отримують із других-третіх рук. Про це свідчить аналіз публікацій Galinfo, iPress, Zik і Zaxid.net щодо трьох тем у березні-травні 2015 року.

 

Епідемія лихоманки Ебола

Травень 2015 року ознаменувався перемогою над епідемією Еболи у Ліберії. Це одна з трьох країн (разом із Гвінеєю і Сьєрра-Леоне), які найбільше постраждали від поширення хвороби. І перша за кількістю жертв – офіційно зафіксовано понад 4700 смертельних випадків.

Що дізнались про це читачі львівських онлайн-видань

Три з чотирьох видань писали про кількість жертв лихоманки загалом і у трьох найбільш постраждалих країнах. Можна було дізнатись, що від ураження вірусом помирає майже половина хворих упродовж тижня-двох, а дієвого лікування не існує. У квітні у США успішно випробували нову вакцину. У Сьєрра-Леоне зафіксували перший за чотири місяці новий випадок зараження, а Гвінея закрила кордон з цією державою у рамках боротьби з хворобою. У кількох префектурах Гвінеї запровадили надзвичайний стан через зростання випадків зараження.

В аеропорту Алмати з підозрою на вірус Еболи госпіталізували громадянина Росії. Вірус виявили у громадянки Британії – військового медика, яка працювала у Сьєрра-Леоне. В Італії стався перший випадок захворювання – у медика, який також повернувся зі Сьєрра-Леоне.

На Galinfo з’явилась лише одна новина – про подолання епідемії в Ліберії. iPress у 2015 році про епідемію лихоманки не писав взагалі.

 Що вони могли б дізнатись…

Поверховий моніторинг англомовних видань (BBC, NY Times, The Guardian) підказує, що висока смертність і надзвичайне поширення хвороби відбулись через дуже примітивну систему охорони здоров’я в уражених країнах. У Ліберії діяло всього кілька лікарень, які не мали електрики, водогону і рукавичок. Лікарі оглядали хворих при свічках і мили руки у відрі з водою. 4,5-мільйонне населення країни обслуговував 51 лікар. Під час спалаху епідемії стався колапс медичної системи: більшість лікарень закрилися, бо не могли більше приймати хворих. Лікарі, не маючи захисних костюмів, самі заражались і гинули від хвороби. Працюючі ж лікарні приймали лише пацієнтів, що не мали Еболи. Проте громадяни самі не хотіли звертатись до лікарів, побоюючись зараження. А тому вважається, що частина жертв епідемії насправді загинули від інших захворювань, таких як малярія чи тиф.

Наразі нові випадки захворювання у Гвінеї та Сьєрра-Леоне вимірюються одиницями на тиждень, проти сотень восени-2014. У найвідоміших англомовних виданнях можна знайти графіки динамки захворюваності, мапи поширення інфекції. Проте львівські онлайн-ЗМІ переважно передруковували в українських колег інформацію, запозичену тими в третіх видань.

 

Війна у Ємені

Близько семи тижнів у Ємені триває війна: шиїтські повстанці захопили столицю, президент утік за кордон, коаліція арабських країн наносить авіаудари по позиціях повстанців.

Що дізнались про це читачі львівських онлайн-видань

Повстанці з шиїтського угруповання «Ансар-Аллах», відомого як Хуті, або хусити, у березні стрімко розширили захоплену територію і тепер контролюють третину Ємена, його столицю Сану і місто Аден. Вони захопили офіс президента і сформували тимчасовий парламент і уряд. На боці президента Ємену в конфлікті беруть участь цивільні громадяни. Коаліція з 10-ти держав на чолі із Саудівською Аравією проводить операцію «Буря рішучості», завдаючи повітряні удари по позиціях повстанців. Президент Ємену звинуватив Іран у розпалюванні конфлікту. У березні у двох мечетях, які відвідують бойвики Хуті, сталися вибухи, загинули понад 100 осіб. У середині квітня через бої в місті Таїз загинули щонайменше 27 людей, за перші два тижні загострення – близько 500 (або 300) людей.

МЗС Ємену звинуватив Росію у поставках зброї повстанцям літаками, призначеними для евакуації громадян. У квітні повстанці пограбували консульство Росії. Російський літак евакуював з Ємена 160 людей, у тому числі на борту було дев’ять (або вісім) українців, літак прибув у Москву.

США вимагають від Ірана не надсилати зброю повстанцям. Президент Ємену заявив, що повертається у країну після того, як на його прохання припинили операцію «Буря рішучості». Пізніше арабська коаліція продовжила бомбардування в рамках нової операції «Відродження надії», а Human Rights Watch звинуватила їх у застосуванні кластерних снарядів. Саудівська Аравія нібито збила у Ємені російський транспортний літак. Сенегал відправить для боротьби з хуситами дві тисячі своїх військових, а Ємен просить військової допомоги в Ради Безпеки ООН.

Що вони могли б дізнатись…

Шиїти (до яких належать і хусити) складають приблизно третину населення Ємена, решта – сунітське населення. Відповідно повстанців підтримує шиїтський Іран, а протистоїть їм Саудівська Аравія на чолі коаліції з 10-ти сунітських держав (Єгипет, Кувейт, Катар, Бахрейн, ОАЕ, Йорданія, Марокко, Сенегал, Судан, Малайзія).

Окрім повстанців-хуситів, у конфлікті беруть участь Аль-Каїда на Аравійському Півострові (протистоїть як уряду, так і повстанцям) а також «Ісламська Держава», що намагається витіснити Аль-Каїду в регіоні. Частина силовиків Ємена перейшли на бік хуситів. Частина населення захоплених міст бере участь у партизанській боротьбі проти хуситів.

У великих містах – як Сана чи Аден – люди не мають достатньої медичної допомоги і часто гинуть від поранень. Медики також регулярно стають мішенню для бойовиків. Міжнародні організації часто не можуть доставити гуманітарну допомогу в зону бойових дій, оскільки літаки не можуть приземлитися в аеропортах Ємена.

28 травня у Женеві мають відбутись ініційовані генсеком ООН перемовини щодо врегулювання конфлікту. Раніше у Ер-Ріяді пройшла триденна конференція, де обговорювали майбутнє Ємена і створення федеральної держави.

Як і у випадку з попередньою темою, всі публікації чотирьох львівських онлайн-видань – це передруки інших українських або російських видань з посиланнями на іноземні інформаційні агенції. Найчастіше йдеться навіть не про передрук з першоджерела, а про дво-трирівневе цитування. Крім того, оскільки тема активно висвітлюється у російських виданнях, нерідко львівські ЗМІ запозичують інформацію саме звідти.

 

Землетрус у Непалі

25 квітня у Непалі стався потужний землетрус, що забрав життя понад 5000 осіб і зруйнував столицю країни.

Що дізнались про це читачі львівських онлайн-видань

У Непалі стався найпотужніший за 80 років землетрус магнітудою 7,9 балів. У країні оголосили надзвичайний стан. Регулярно публікувались уточнені дані щодо кількості жертв, загальне число яких перевищило 8 тисяч осіб. Серед інших у катастрофі загинув один з топ-менеджерів Google.

Наступного дня – 26 квітня – у країні стався ще один слабший землетрус, а 27 квітня – ще один. Google та Facebook запустили сервіси для пошуку тих, хто постраждав від землетрусу. У Непалі оголосили жалобу.

Міністерство фінансів Непалу оцінило його відновлення у два мільярди доларів. МВФ висловив готовність надати країні негайну допомогу. Єврокомісія повідомила, що надасть фінансову допомогу. Франція і Німеччина відправили своїх рятувальників, фінансову допомогу і рятувальників також пообіцяла Канада. Через катастрофічну гуманітарну ситуацію сталися сутички між розлюченими громадянами і поліцією. Непал закрив єдиний аеропорт для важких літаків, які можуть пошкодити злітну смугу. Загальна кількість постраждалих, за оцінками ООН, – понад вісім мільйонів осіб.

2 травня стався четвертий землетрус силою 5 балів. Постраждалі від землетрусів скаржаться на нестачу води і проблеми з постачанням гуманітарної допомоги. Рятувальники витягли з-під завалів 101-річного чоловіка. ЄС надав країні фінансову допомогу. 12 травня у країні стався п’ятий землетрус, жертвами якого стали понад 140 осіб. Американські військові повідомили, що лишатимуться у країні стільки, скільки це буде необхідно. Станом на 19 травня семеро українців у Непалі не виходять на зв’язок.

На відміну від перших двох тем, видання публікували також добірки фотографій з місця події (перша, друга) та відео з безпілотника. Усі повідомлення републіковані з інших, переважно українських джерел – але принаймні в цьому випадку українські інформагенції мали своїх кореспондентів у Непалі.

Що вони могли б дізнатись…

Найвідоміші світові ЗМІ приділили багато уваги питанням порятунку: історії спасіння окремих людей, інформація про гуманітарні організації, що займаються допомогою постраждалим, використання «кризових мап» і соцмереж для пошуку постраждалих і надання допомоги.

Проте проблема не в тому, що розглянуті онлайн-видання оминули ці теми. Загалом вони висвітлили основні факти і події стихійного лиха. Але присвячені самій трагедії повідомлення становили менше половини інформаційного потоку – їх значно переважили новини про евакуацію з Непалу українських громадян. Скандальний процес з поломками літака та кількома затримками рейсу, коментарі щодо дій українських чиновників викликали значно більший резонанс, аніж сама катастрофа.

 

Загальна картина

Львівські онлайн-видання у висвітленні міжнародних подій найчастіше обмежуються републікацією повідомлень загальноукраїнських або російських ЗМІ. При цьому доволі часто повідомлення потрапляє у них через треті руки. Замість того, щоб знайти інформацію у першоджерелі і процитувати звідти, журналісти віддають перевагу двом-трьом проміжним посиланням.

Окрім цього самі новини добираються так, що в читача – якщо він захоче дізнатись про подію саме з цих видань – складається про неї уривчасте уявлення з акцентом на малозначущих нюансах. Навіть бекграунд новин подається фрагментарно і часто не містить найпростішої базової інформації, необхідної для розуміння контексту. Виникають сумніви, що самі журналісти його розуміють.

Також львівські онлайн-видання використовують багато посилань на російські ЗМІ, навіть у тих випадках, коли їхня неупередженість під сумнівом (приклад з Єменом). І навіть тоді, коли досить повну і добре структуровану інформацію можна легко знайти в авторитетних англомовних виданнях.

Євгенія Резниченко, Школа журналістики Українського католицького університету

Comments are closed.