Пошук притомної телепрограми про культуру, а особливо про книжки та українське книговидання на Першому національному навряд чи можна назвати справою здорового глузду. Проте я ризикнула і з 22 по 25 січня буквально змушувала себе переглядати літературні підсумки минулого року під модеруванням ведучого програми “Про головне” Олеся Терещенка. В результаті ні літератури ні підсумків не помітила.

До 22 січня у програмі “Про головне” говорили про роботу ВР, енергетичну політику та відносини Україна-ЄС у 2013 році. А тут несподівано заговорили не про політику, а про книжки. Тож у новій ролі літературного оглядача Олесь Терещенко почувався, м’яко кажучи, не у своїй тарілці. Напевно, виправити цю журналістську некомпетентність мав постійний гість книжкового блоку “Про головне” Костянтин Родик, президент рейтингу “Книжка року-2012”. Проте після репліки пана Костянтина про те, що “всі книжкові рейтинги прагнуть проспівати бенефіс певному автору, а от “Книжка року” – це начебто спілка прав споживачів-читачів”, а також порівняння “Книжки року” із Буккером та Гонкурівською премією наводило на думку стосовно замовності всієї передачі. До того ж, протягом цих трьох днів, у програмі тільки й говорили, що про “Книжку року – 2012”. Ніякого тобі розмаїття, порівняння чи підняття серйозних проблем в українській книговидавничій галузі. Та й сама розмова як така не відбулася – Олексій Терещенко виглядав скоріше придатком до монологу Костянтина Родика. Зрідка у студії звісно з’являлися і інші персонажі, як от літературознавець Ростислав Семків, головний редактор журналу “Всесвіт” Дмитро Дроздовський та книготорговець Ігор Степурін, та всі вони не створювали справжнього обговорення, а скоріше виступали у ролі живих декорацій для масовки. Та й що можна взяти з людини, якщо вона заявляє, що “За кількістю організованих виставок ми «впереди планеты всей». У Росії, Німеччині, Франції Англії, Польщі всі знають лише одну (максимум дві) галузевих виставки” (слова Ігоря Степуріна зі статті на буквоїді “Ігор Степурін: Можна прогнозувати, що у 2013 році реальний обсяг книжкового ринку буде стрімко падати”). Тож зрештою вся програма створювала враження розмови глухого зі сліпим – некомпетентний ведучий намагався задавати запитання людям зі стереотипами.

Жодного дня ведучий так і не спромігся зробити хоч якісь висновки після розмови. Загалом літературний випуск “Про головне” виглядав так:  безсистемне вискубування книжок із різних номінацій рейтингу “Книжка року” паном Терещенком, які супроводжувалися запитаннями на кшталт “А ця книга видана під Євро-2012?”, на які в принципі можна просто дати відповідь “так” або “ні”.

Перший національний виділив 4 рази по 20 хвилин на квазіобговорення української книжкової ситуації 2012 року. З 22 по 25 січня о 9 ранку, коли потенційні телеглядачі або вже пішли на роботу, або ще сплять, говорили люди, які реального стосунку до видавничого процесу не мають. А це тільки ще раз підтверджує позицію держслужбовців щодо важливості розвитку української культури і літератури зокрема.

Comments are closed.