«Не на часі» – як медійники не помічають проблему сексизму: кейс Арестовича

Вікторія Стень

Опубліковано: 19-01-2023

Розділи: Еротизація та сексизм, За що критикують медіа?.

0

Скандальний коментар Олексія Арестовича в ефірі з російським журналістом щодо трагедії 14 січня у Дніпрі і реакція на нього медійників показали, що медіа цікавить лише тема війни з вуст цієї персони.  А «менш  значущі» проблеми, як от сексизм з його боку можуть почекати до «кращих часів».

Зрештою, медіа частенько делікатно обходять різні провокаційні висловлювання Арестовича, яких було чимало. Зокрема сексистських. Чого лише варті його слова в інтерв’ю для проєкту «Ісландія»: «Жінка в армії це просто жах…». Буквально декілька видань звернули на це увагу, значно більше опублікували коротеньку новину, яка навряд чи чимось зацікавить читача, не вважаючи цю тему важливою, особливо коли нашу Україну захищають тисячі сміливих жінок. Жінки в ЗСУ, воєнні журналістки постійно мають долати стереотипи «тендітної дівчини», щоб довести, що на фронті вони «не для краси».

Щодо того, чи Арестович сексист, то він сам називав себе «відомим сексистом» ще у 2021 році, немов у цьому є щось, чим можна пишатися. Деякі медійники, як от журналіст «Великого Києва» Макс Юр’єв, вважають Олексія Арестовича «придворним блазнем», якому дозволено говорити що завгодно, але хіба це той випадок, коли такий статус дає право висловлювати дискримінаційні думки стосовно жінок чи навіть першої леді, Олени Зеленської?

«Так багато наших жінок почали відстоювати своє право бути собою з розведеними колінами, що воно вартувало хоча б заради цього. Дякую, Енні Лейбовіц», – написав Арестович на своїй сторінці в Інстаграм з приводу флешмобу організованого українками на підтримку першої леді України.

Головна редакторка сайту «Повага» Вікторія Кобиляцька каже, що більшість заяв Арестовича це ніщо інше, як спосіб привернути до себе увагу.

ТСН натомість говорять про Арестовича тільки хороше, закриваючи очі на його не дуже корисні вчинки. Наприклад, переглянувши їхній сайт за запитом «Арестович», ви не знайдете жодної поганої новини про нього. Навіть не було новин про його останню розмову з російським журналістом Марком Фейгіним, що дуже дивує. Зате знайдете «Олексій Арестович в юності і зараз: у Мережі показали, як з роками змінився “краш” українок» та багато іншого в тому ж дусі.

Матеріали про те, що Арестович «секс-символ України»? Будь ласка! Дійсно важливий текст, який розіб’є українцям рожеві окуляри щодо цієї персони? Ні, навіщо?

Звісно, ТСН не єдині. Багато популярних телевізійних платформ, навіть Єдиний марафон, дозволяють собі ігнорування таких важливих проблем, як сексизм, расизм, гомофобія та ін. Війна звужує простір для відстоювання політики рівності, це здається менш актуальним, хоча, згідно з різними дослідженнями, дискримінація і насильство в такі часи тільки зростають.

Можна погодитись, що на початку повномасштабного вторгнення багато українців потребували «заспокоєння». І тоді Арестович отримав таку бажану авдиторію, яка сприйматиме його без жодного сумніву. І тільки тепер аудиторія звернула увагу на його токсичність, оскільки його помилка допомогла росіянам поширювати про трагедію в Дніпрі фейк, начебто «підтверджений» українською владою.

17 січня Офіс Президента відправив Олексія Арестовича у відставку. Якби медіа раніше приділяли належну увагу його дискримінаційним висловлюванням, Арестовича вже давно могло б не бути не тільки на посаді, але й в топах українського медіапростору.

Вікторія Стень, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.