Ранок починається з… Covid-статистики

Юлія Прокопчук

Опубліковано: 12-12-2020

Розділи: Агресія і тривога, За що критикують медіа?.

0

«Пандемія коронавірусу» – всього за декілька місяців це словосполучення, як не крути, поділило сучасний світ на «до» та «після». ЗМІ як основні канали поширення інформації про Сovid-19 формують суспільні настрої щодо цієї теми, щодня публікуючи динаміку захворюваності і «вражаючі» факти про вірус та його поширення. Світ змінився, а чи змінилася подача статистики тоді і тепер? Оберемо для аналізу регіональне онлайн-медіа «Dyvys.info» та всеукраїнський новинний ресурс «1+1», аби відстежити, що ж змінилося у оприлюдненні статистики і чи змінилося взагалі.

«Dyvys.info»

Березень: «Львів vs коронавірус: статистика станом на ранок 30 березня»

Структура повідомлення: 1) кількість госпіталізованих 2) кількість хворих на самоізоляції 3) кількість людей з підозрою на Covid-19 4) цитата Андрія Садового з аналогічною інформацією.

Липень: «Львів vs коронавірус: статистика станом на 20 липня»

Структура повідомлення. Зі слів Галини Слічної, заступниці міського голови Львова: 1) кількість підтверджених випадків 2) кількість летальних випадків 3) кількість хворих у Львові за весь період 4) кількість померлих за весь період     5) кількість тих, хто одужав 6) статистика по львівських лікарнях.

Листопад: «Львів VS коронавірус: статистика станом на 20 листопада»

Структура повідомлення: 1) кількість підтверджених випадків за весь період 2) кількість летальних випадків за весь період 3) кількість тих, хто одужав за весь період.

Яку тенденцію у висвітленні статистики демонструє «Dyvys.info»?

У березні швидке поширення коронавірусу захопило зненацька усі сфери суспільного життя, і медіасферу зокрема: як правильно висвітлювати цю тему, як подавати статистику, що робити з панікою серед населення? Те, що слово «коронавірус» автоматично робило будь-який заголовок клікабельним – очевидно. Якщо ж говорити про статистику, то вона була всюди: як у цьому випадку зробити так, щоб ознайомлювались з нею саме на вашому сайті?

Усі новини зі статистичними даними від «dyvys.info» розпочинаються зі слів «Львів VS коронавірус». Цей прийом посилює вплив на свідомість, а такий заголовок вкотре підкреслює етап своєрідного змагання між людиною і вірусом, мовляв «хто кого переможе у цій битві?».

Тексти у «dyvys.info» стають дедалі коротшими та коротшими. Якщо у липні – це детальні цифри по кожній лікарні та ПЛР-тестах, то в листопаді – лише ключові показники. Вочевидь інтерес аудиторії впав, а отже тепер журналісти обмежуються виключно трьома цифрами і офіційною інфографікою. Також тенденцію до пасивного подання статистики можна помітити в тому, що у березневому та липневому матеріалі журналісти використовують коментарі представників ЛМР, надалі – ні.

«TSN.UA»

Березень: «В Україні 30 березня кількість інфікованих коронавірусом сягнула майже 550 осіб»

Структура повідомлення: 1) кількість нових підтверджених випадків в Україні 2) кількість летальних випадків 3) кількість тих, хто одужав 4) нагадування про запровадження карантину 5) інформація про перший підтверджений випадок 6) хворі по областях

Липень: «Кількість випадків коронавірусу в Україні вже майже сягнула 60 тисяч: статистика на 20 липня»

Структура повідомлення: 1) кількість інфікованих за останню добу                   2) кількість інфікованих в Україні 3) кількість летальних випадків 4) кількість тих, хто одужав 5) статистика за попередню добу

Листопад: «В Україні трохи зменшився показник захворюваності: за добу виявили близько 12 тисяч хворих»

Структура повідомлення: Зі слів міністра охорони здоров’я Максима Степанова: 1) кількість інфікованих в Україні 2) кількість інфікованих за останню добу 3) кількість померлих 4) кількість тих, хто одужав 5) кількість тестувань за останню добу 6) статистика за попередню добу

Яку тенденцію у висвітленні статистики демонструє «ТСН.UA»?

У «ТСН.UA» немає визначеної формули заголовків новин – це тішить, адже в публікації від 22 листопада є навіть натяк на якусь приємну звістку: «В Україні трохи зменшився показник захворюваності». Новини зі статистикою в «ТСН.UA» подаються розгорнутіше, аніж в регіональному «dyvys.info», однак якіснішими вони при цьому не є. Тексту та цифр більше, але сенс залишається той самий, адже ніякого контексту немає: це все одно цифри, в яких люди бачать лише те, що все погано.

З трьох публікацій, дві мали негативні підзаголовки: «Недуга забрала 1498 життів», «Недуга загалом забрала 10951 життя». Дивує те, що на початку пандемії, а саме 30 березня у підзаголовок журналіст виокремив інформацію про кількість тих, хто одужав, а надалі така практика не спостерігається. «ТСН.UA» обирає сіяти паніку, а не налаштовувати на добрий лад.

За увесь час пандемії цей ресурс подає статистику однаково, час від часу вносячи правки лише у кількість символів.

Що кажуть науковці?

Вчені Джеремі Говік  з Оксфордського університу та Джуліо Онгаро з Лондонської школи економіки припускають, що новини про коронавірус можуть спричини ефект ноцебо: це ментальний стан, коли власні негативні очікування роблять нас «більш хворими». У статті науковців йдеться про те, що емоційно заряджені негативні повідомлення від авторитетного джерела можуть змусити людину чекати, коли ж у неї з’являться симптоми недуги. «Саме очікування може викликати симптом», а у людей, які вже захворіли, через шок від прочитання таких повідомлень симптоми можуть посилитися.

І хоча люди по-різному реагують на статистику про коронавірус, психологічний стан суспільства наразі можна оцінити як стривожений. Психолог-практик Наріман Дарвішов у інтерв’ю «detector.media» коментує реакцію людей на звістки від ЗМІ щодо коронавірусу та карантину: «Тривожні повідомлення роблять нас більш чутливими до тривоги. Якщо люди схильні до тривожних станів, вони, як правило, мають особисту історію й пояснення, чому це для них небезпечно. Таким людям складно вибудувати рамки, сприймаючи ту чи іншу інформацію».

Медіа навряд чи хочуть викликати паніку у населення, це радше бажання створити чергову сенсацію. Журналісти не знають, як правильно подавати таку інформацію, тому через неготовність продукують саме такі смисли. Кожна людина, на думку психолога, повинна сама формувати своє інформаційне коло і вирішувати, коли вона достатньо наситилась подібними повідомленнями. Та те, що новини перенасичені негативними повідомленнями – однозначно.

У чому проблема з новинами зі статистикою і що робити, щоб її вирішити?

Передозування. Кожного дня вже більше як півроку українці розпочинають свій ранок зі статистики. Це як кожного ранку слухати одну й ту саму пісню: в будь-якому випадку набридне і почне дратувати. Знати про ситуацію, звичайно, дуже важливо, але цю інформацію потрібно хоча б якось дозувати і подавати під іншим кутом.

Хворі / ті, хто видужав. «Новий антирекорд», «за добу жертвами COVID-19 стали..» − такі та інші заголовки провокують страх, паніку в суспільстві і ще більше пригнічують становище, в якому опинилися мільйони. Чому ніхто не акцентує увагу на тому, скільки людей ОДУЖАЛИ і змогли побороти хворобу? Адже згідно з тією ж статистикою їх значно більше, ніж тих, хто помер. Чому в заголовках ми бачимо лише трагічні новини, які явно не мотивують суспільство ЖИТИ, а не існувати? Адже це саме, чого зараз потребує кожен.

Заходи безпеки. У жодній проаналізованій новині немає жодного нагадування про те, як важливо дотримуватися соціальної дистанції, правильно носити маску і мінімізувати перебування у людних місцях. Те, що дійсно має значення, журналісти навіть не вважають за потрібне написати наприкінці свого матеріалу.

Програмування на негатив. Людьми, які бояться чогось, керувати в рази легше. Відповідно вигідніше навантажувати щодня невтішною статистикою, поширювати фейки і залякувати, що коронавірус з нами назавжди. Українське суспільство дуже вразливе, варто лише тримати його у тонусі і у потрібний момент поширити потрібну інформацію…

Юлія Прокопчук, магістрантка факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка

Comments are closed.