Судові процеси над Карен Рід, справа Дзюнко Фурути, вбивства Анатолія Онопрієнка — суспільство стало одержимим реальними кримінальними історіями. Чому історії про справжні злочини так привертають нашу увагу? Здавалося б, ці теми мають відштовхувати, викликати дискомфорт та тривогу. Чи діє тру-крайм як когнітивний тренажер, що допомагає нам розпізнавати потенційні загрози, чи він лише створює викривлений медійний фільтр, через який реальність здається значно небезпечнішою, ніж є насправді?

• Тру-крайм (від англ. true crime, дослівно «справжній злочин») — це специфічний жанр у літературі та кіно, заснований на реально скоєних злочинах.

Результати пошуку відео за запитом «тру-крайм» на YouTube.

За даними дослідження YouGov, проведеного в 2022 році, контентом тру-крайм захоплюється половина опитаних, а кожен третій ствердив, що дивиться чи слухає кримінальні історії хоча б раз на тиждень. Те саме опитування виявило вражаючу статистику: 58% жінок і 42% чоловіків визнали, що використовують True Crime контент, щоб допомогти собі заснути. Це суперечить інтуїтивному розумінню впливу насильства на психіку, але підтверджує теорію про те, що монотонна розповідь про розслідування діє як «білий шум» для тривожного мозку. Глядачі заміщують власні неконтрольовані тривоги (фінанси, стосунки, війна) структурованим наративом чужої трагедії, який має початок, кульмінацію та, як правило, завершення.

 За даними сайту The Numbers, з 2020 по 2021 рік у топ-10 стрічок на майданчику Netflix перші місця вісім разів займали саме тру-крайм фільми. 2022 року лідером рейтингу став серіал «Монстр: Історія Джеффрі Дамера», який за два місяці набрав більше мільярда переглядів.

Чому ми любимо тру-крайм: причини

Тру-крайм задовольняє нашу природну цікавість: за своєю людською природою ми відчуваємо необхідність розібратися в тому, що відбувається. Більшість аудиторії не просто заворожено стежить за розвитком подій, але і прагне розв’язки.

Прагнення людини досліджувати психологічний профіль злочинця, розбирати його думки та мотиви може бути пов’язане з тим, що ми природою «запрограмовані» остерігатися загроз та розпізнавати небезпеку в нашому оточенні. «Попереджений, отже, озброєний», — нам хочеться зрозуміти, що рухає людиною, змушує її вставати на шлях злочинів і вчиняти ті дії, які нам були б немислимі. Чим більше інформації ми збираємо про деструктивні психопатичні особистості, тим сильніше зміцнюється наша віра в те, що побачивши людину з рисами та особливостями, що підходять під профіль у повсякденному світі, ми зможемо вчасно зреагувати і забезпечити собі безпеку. Занурення в тру-крайм здатне давати повніше уявлення про те, що робити, якщо ми одного разу опинимося в такій ситуації. У нас з’являється можливість приміряти роль жертви злочину та визначити стратегії виживання перед обличчям невизначеності.

Інтерес сучасного суспільства до тру-крайму може вказувати на цікавість до правосуддя і охорони правопорядку. Тру-крайм, як правило, проливає світло і на корупцію, і на суспільну нерівність, і системні збої в інститутах правосуддя. Тру-крайм-історії нерідко пробуджують інтерес публіки до гострих соціальних та політичних проблем. Можна стверджувати, що жанр тру-краму підвищує інтерес до насущної дійсності, та, можливо, мінімально формує активну громадянську позицію з гострих питань. За дослідженням Edison Research слухачі подкастів True Crime стають більш залученими до системи правосуддя: у 4,4 рази частіше надають підказку чи іншу інформацію, щоб допомогти розкрити справу, у 3,3 рази частіше підписують петицію, пов’язану з певною справою, та в 1,8 рази частіше підвищують обізнаність про справу серед інших.

Гендерний розрив: чому жінки частіше споживають тру-крайм контент?

Статистика однозначно вказує на те, що тру-крам є переважно «жіночим» жанром. Жінки становлять понад 60% аудиторії на YouTube та купують 70% книг у цьому жанрі. Відомо також,  що жінки у 2,5 рази частіше за чоловіків споживають цей контент з метою підготовки до небезпечних ситуацій. Вони вивчають тактику злочинців та стратегії виживання жертв.   Також жінки частіше ідентифікують себе з жертвами та шукають психологічне пояснення діям злочинця, тоді як чоловіча аудиторія частіше фокусується на технічних деталях злочину або правосуддя.

Чи шкодить перегляд тру-крайму?

Через популярність контенту про реальні злочини на YouTube, межа між чесною розповіддю та сенсацією стає все менш помітною. Багато грошей приносять «документальні» відео, які насправді сильно драматизовані, стилізовані та зняті за сценерієм. Через це глядачам важко зрозуміти де факти, а де вигадка. Ці розмиті межі можуть зробити аудиторію менш чутливою до реальних злочинів, зміщуючи фокус зі справедливості та правди на розважальну цінність.

У гонитві за рейтингами автори часто не замислюються, що своєю роботою змушують жертв та родичів загиблих наново переживати травматичні події. Також деякі шоу продовжують виробництво, не здобувши згоди близьких потерпілих. Сім’я Роберта Маста, вбитого в 2015 році, благала Netflix не випускати про нього епізод серіалу «Я вбивця», заявивши, що нелюдяно наживатися на емоціях скорботних родичів. Прохання залишилися поза увагою.

Іншою етичною проблемою цього жанру є образ «ідеальної жертви», що транслюється ним, —  зазвичай це приваблива, молода і, як правило, біла жінка. Справа 22-річної американки Геббі Петіто, вбитої своїм нареченим під час їхньої поїздки до США у 2021 році  — наочний приклад того, як кримінальний злочин та зусилля щодо його розкриття можуть викликати справжній ажіотаж у соціальних мережах та повністю заволодіти розумом користувачів. Вбивство Геббі Петіто викликало незрівнянно більший резонанс, ніж аналогічні злочини.

Приклади кіно, створених у жанрі тру-крайм.

Ще одна тема для суперечок навколо жанру тру-крайм – романтизація злочинців. Тед Банді та Джеффрі Дамер – два найвідоміші серійні вбивці, один з яких убив понад 36 жінок, а інший був канібалом. Незважаючи на це, вони отримали безліч любовних листів та зізнань від молодих жінок та підлітків. Після успіху серіалу “Монстр: Історія Джеффрі Дамера” у магазинах з’явилися окуляри “як у Джеффрі”, його образ став натхненням для створення костюмів на Хелловін, а в соціальних мережах з’явилися тисячі фанатських едітів з персонажем, якого зіграв Еван Пітерс.

Український тру-крайм. Проєкти на кшталт «BLOGMAYSTER» чи «КОВАЛЬСЬКИЙ» демонструють вражаючі цифри охоплення, де окремі випуски, присвячені кримінальній історії Львова, Закарпаття та інших областей або аналізу особистостей серійних убивць, збирають від кількох сотень тисяч до двох мільйонів переглядів. На відміну від застарілих телевізійних форматів початку 2000-х, сучасні YouTube-дослідники відмовляються від надмірної сенсаційності на користь психологічного профайлінгу та соціального аналізу. Глядач отримує не просто хронологію подій, а дослідження системних помилок правоохоронних органів та соціальних передумов, що призвели до трагедій.

Популярність каналів, таких як «Історії На Ніч», «Детективченко» або «JANE DOE», підтверджує, що українська аудиторія цінує різноманіття підходів — від атмосферного сторітелінгу до суворих детективних розслідувань.

Найпопулярніші українські тру-крайм канали на YouTube

Ставлення до тру-крайму в період війни

Після повномасштабного вторгнення Російської Федерації, інформаційний простір України зазнав безпрецедентного насичення контентом, що документує реальні воєнні злочини та щоденні трагедії цивільного населення. Згідно з класичними теоріями медіапсихології, логічним наслідком такого перенасичення реальним насильством мало б стати категоричне відторгнення аудиторією будь-яких розважальних жанрів, пов’язаних із темою смерті, вбивств та криміналу. Однак дані, зібрані за період 2022–2025 років, демонструють протилежний тренд: трукрайм як жанр не лише не втратив своєї аудиторії, але й переживає період бурхливого розквіту, стаючи одним із домінантних сегментів в україномовному подкастингу та YouTube-просторі.

До повномасштабної війни частина аудиторії споживала контент переважно російського виробництва (популярні російські подкасти, шоу на кшталт «Слідство вели…» або контент російських блогерів). Україномовний сегмент був представлений поодинокими ентузіастами і не мав системної підтримки.

На початку війни все змінилося – відбулася різка відмова від російського контенту. Також реальні події (окупація Бучі, облога Маріуполя) за рівнем жаху перевершували будь-який сценарний тру-крайм, тому споживання кримінальних історій здавалося недоречним і неправильним. Але, починаючи з 2023 року, фіксується явище «новинної втоми» та поступове повернення до розважальних форматів, але вже в новій, україноцентричній парадигмі.

Провівши невеличке дослідження, можу ствердити, що майже всі найпопулярніші, на даний момент, трукрайм-канали були створені саме під час війни, а не раніше. Наприклад, вище згаданий  BLOGMAYSTER — хоча канал старий, його культова рубрика «Страшне» та повноцінний перехід у трукрайм стали феноменом саме під час війни. КОВАЛЬСЬКИЙ — незважаючи на те, що канал зареєстрований перед самою війною,  перше відео опублікував в лише в 2023 році. «Історії На Ніч» та «ЗЛОЧИН: тру-крайм українською» — відомі проєкти, які також були створені в 2023.

Отже, феноменальний розквіт україномовного трукрайму під час війни став результатом поєднання «новинної втоми», потреби в контрольованому емоційному розвантаженні та масового переходу аудиторії на україномовний контент.

Яна Палчинська, магістрантка факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

Comments are closed.